Ухвала суду № 42942587, 24.02.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1407/316/2012 24.02.2015 24.02.2015 24.02.2015

Провадження № 22ц- 784/535/15 Головуючий у 1-й інстанції Вуїв О.В.

Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Ухвала

Іменем України

24 лютого 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Кушнірової Т.Б.,

суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі Богуславській О.М.,

за участю:

- заявника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2015 року, постановлену у справі за скаргою ОСОБА_2 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області про відкриття виконавчого провадження,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд із скаргою на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області про відкриття виконавчого провадження.

Заявник зазначав, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 лютого 2012 року з нього на користь ПП «Ідеал» стягнуто 50 000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 607 грн. 50 коп. судових витрат.

03 травня 2012 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області ПП «Ідеал» видано виконавчий лист на виконання вказаного рішення суду, строк пред'явлення якого встановлено до 21 лютого 2013 року.

15 грудня 2014 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа.

Посилаючись на те, що виконавче провадження відкрито з пропуском термінів пред'явлення виконавчого документу для стягнення, заявник просив суд задовольнити його скаргу.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2015 року в задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на її незаконність, та постановити нову ухвалу про задоволення скарги.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 лютого 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПП «Ідеал» 50 000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати.

В рішенні Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 лютого 2012 року суд зазначив про відстрочку його виконання на три місяці.

03 травня 2012 року вказаним судом першої інстанції ПП «Ідеал» видано виконавчий лист про виконання вказаного рішення суду в примусовому порядку. Строк пред'явлення його до виконання встановлено до 21 лютого 2013 року.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції що діяла на час ухвалення судового рішення), судові рішення можуть бути пред'явленні до виконання протягом року.

Судом встановлено, що виконавчий лист двічі, 14 лютого 2013 року та 21 січня 2014 року пред'являвся до виконання, однак у відкритті виконавчого провадження було відмовлено на підставі ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

11 грудня 2014 року стягувач знов пред'явив виконавчий документ до виконання і постановою державного виконавця від 15 грудня 2014 року було відкрите виконавче провадження.

Статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Оскільки у відкритті виконавчого провадження було відмовлено 14 лютого 2013 року та вдруге 21 січня 2014 року, а потім виконавчий лист знов був пред'явлений до виконання стягувачем, то постанова про відкриття виконавчого провадження від 15 грудня 2014 року винесена в межах річного строку після відмови у відкритті виконавчого провадження з 21 січня 2014 року, що відповідає вимогам ст. 23 Закону.

З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції про те, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не сплив, є вірним.

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску стягувачем строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, є помилковим й таким, що не ґрунтується на зазначених нормах матеріального права.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, постановленої відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді