Постанова № 42929936, 12.02.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, код ЄДРПОУ 34390710, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

12 лютого 2015 р. №820/19679/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області - Ткача В.В.,

відповідача - державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіної Юлії Олексіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області, державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіної Юлії Олексіївни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_5, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області, державний кадастровий реєстратор Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіна Юлія Олексіївна, в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіної Ю.О. від 17.07.2014 року №РВ-6300312182014; зобов'язати Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області внести до Державного земельного кадастру України відомості щодо надання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 права строкового сервітуту для будівництва і обслуговування будівель торгівлі на земельну ділянку розміром 20 кв. м, розташовану в Харківській області, м. Ізюмі по вул. Кооперативній.

Ухвалою суду від 22.01.2015 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіну Ю. О.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.07.2013 року Ізюмською міською радою Харківської області було прийнято рішення № 1983 про надання ОСОБА_5 (прізвище після шлюбу ОСОБА_5) дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з метою внесення відомостей про особистий строковий сервітут щодо земельної ділянки площею 20 квадратних метрів, що розташована за адресою: м. Ізюм, Кооперативна, до Державного земельного кадастру. Пунктом 2 вищезазначеного рішення було доручено позивачу внести відомості про особистий строковий сервітут щодо земельної ділянки площею 20 квадратних метрів, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, до Державного земельного кадастру. 31.01.2014 року Ізюмською міською радою Харківської області було прийнято рішення №2344, яким були внесені зміни до рішення Ізюмської міської ради Харківської області від 31.07.2013 року №1983, а саме змінено прізвище "ОСОБА_5" на "ОСОБА_5", на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_2, виданого 21.08.2013 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області. В квітні 2014 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки Ізюмської міської ради, на яку поширюється право особистого строкового сервітуту позивача для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, що розташована по вул. Кооперативній в м. Ізюмі Харківської області. 27.06.2014 року позивач звернулась до Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області з заявою про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельний сервітут. Рішенням від 17.07.2014 року №РВ-6300312182014 позивачу було відмовлено у внесенні відомостей про сервітут до Державного земельного кадастру. Позивач вважає, що рішення є протиправним та таким, що підлягає скасування, оскільки відповідач діяв не у спосіб, визначений законом.

Від представника відповідача Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Ткача В.В. через канцелярію суду надійшли письмові заперечення, в яких представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень на земельний сервітут від 17.07.2014 року №РВ-6300312182014, державний кадастровий реєстратор діяв відповідно до вимог законодавства України.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Ткач В.В. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Відповідач державний кадастровий реєстратор Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіна Ю.О. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області, відповідача державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіної Ю.О., дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Спірні правовідносини між сторонами врегульовано Законом України "Про Державний земельний кадастр", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку ведення Державного земельного кадастру", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №105

Рішенням Ізюмської міської ради 50 сесії 6 скликання від 31.07.2013 року №1983 (а.с.8) надано дозвіл громадянці ОСОБА_5 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) внесення відомостей про особистий строковий сервітут щодо земельної ділянки площею 20 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, до Державного земельного кадастру.

Пунктом 2 зазначеного рішення доручено громадянці ОСОБА_5 відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, внести відомості про особистий строковий сервітут щодо земельної ділянки площею 20 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, до Державного земельного кадастру.

Пунктом 3 зазначеного рішення визначено, що після виконання п.1, п. 2 даного рішення дозволено громадянці ОСОБА_5 укласти договір особистого строкового сервітуту користування реальної частки території площею 20 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, терміном на 5 років, з метою встановлення тимчасової споруди - стаціонарного металевого павільйону з продажу продовольчих товарів.

Як вбачається з виписки з рішення Ізюмської міської ради 60 сесії 6 скликання від 31.01.2014 року №2344 (а.с.9), Ізюмська міська рада вирішила внести зміни до рішення Ізюмської міської ради від 31.07.2013 року №1983, а саме: замість прізвища сервітуарія - ОСОБА_5, визначила прізвище - ОСОБА_5, на підставі свідоцтва про шлюб (НОМЕР_1, виданого 21.08.2013 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюм реєстраційної служби Ізюмського місьрайонного управління юстиції у Харківській області.

Судом встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 (ліцензія Державного агентства земельних ресурсів України від 01.03.2012 НОМЕР_3), виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки Ізюмської міської ради, на яку поширюється право особистого строкового сервітуту ФОП ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, що розташована в Харківській області, АДРЕСА_1 (а.с.10-24).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області із заявою про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельний сервітут.

Рішенням державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіною Юлію Олексіївною відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 17.07.2014 року №РВ-6300312182014 (а.с.25). Підставою для відмови стала невідповідність поданих документів вимогам, установленим Законом України "Про Державний земельний кадастр" і Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме ч. 2 ст. 4 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4-1 цього Закону.

Статтею 4 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено права та обтяження, що підлягають державній реєстрації.

Так, відповідно до ч. 2 ст.4 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4-1 цього Закону.

Пунктами 2, 3 ч. 1 ст.4 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном (п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"); інші речові права відповідно до закону (п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень")

Отже, норма закону, яка міститься у ч. 2 ст.4 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є бланкетною, її необхідно застосовувати обов'язково у контексті аналізу норми права, викладеної у ст.4-1 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Стаття 4-1 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає саме особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно ст.4-1 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, в даному випадку речові права на нерухоме майно позивача, в розумінні ч. 2 ст. 4 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не є похідними, а регулюються ч. 1 ст. 4-1 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої відповідач не вправі вимагати від позивача підтвердження державної реєстрації за територіальною громадою права власності на земельну ділянку, оскільки здійснення державної реєстрації прав за територіальною громадою на земельну ділянку для оформлення користувачем права на сервітут - не вимагається.

Отже, державний кадастровий реєстратор безпідставно послався у рішенні про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 17.07.2014 року № РВ-6300312182014 на ч.2 ст. 4 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіної Ю.О. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 17.07.2014 року № РВ-6300312182014 є необґрунтованим.

Згідно п.3 ч.3 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного кадастру державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіною Ю.О. від 17.07.2014 року №РВ-6300312182014 є протиправним та підлягає скасуванню.

Проте, в ході розгляду справи було встановлено наявність інших підстав, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру відомостей про земельний сервітут, на які державний кадастровий реєстратор в оспорюваному рішенні не послався.

Згідно п.4 ч.1 ст. 24 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту.

Відповідно до ч.2 ст.79-1 ЗК України визначено, що формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Як вбачається з матеріалів справи, технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки Ізюмської міської ради, на яку поширюється право особистого строкового сервітуту ФОП ОСОБА_5, була виготовлена землевпорядною організацією та подана разом з заявою до державного кадастрового реєстратора, має визначення цільового призначення земельної ділянки - "для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, що розташована в Харківській області, АДРЕСА_1".

При цьому цільове призначення земельної ділянки, дозвіл на розроблення технічної документації якої надано позивачу рішенням Ізюмської міської ради від 31.07.2013 року №1983 - "для встановлення тимчасової споруди - стаціонарного металевого павільйону з продажу продовольчих товарів", тобто земельна ділянка має інше цільове призначення.

Отже, позивачем було подано разом з заявою про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельний сервітут, документи , які не відповідають вимогам п.4 ч.1 ст. 24 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області внести до Державного земельного кадастру України відомості щодо надання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 права строкового сервітуту для будівництва і обслуговування будівель торгівлі на земельну ділянку розміром 20 кв. м., розташовану в Харківській області, м. Ізюмі по вул. Кооперативній, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що наявність фактичних обставин щодо суперечностей у документації, яка надана позивачем до реєстратора, унеможливлює прийняття судом рішення про зобов'язання Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області внести до Державного земельного кадастру України відомості щодо надання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 права строкового сервітуту для будівництва і обслуговування будівель торгівлі на земельну ділянку.

Крім того, суд роз'яснює позивачу, що наведені суперечності в документації обумовлюють необхідність приведення позивачем технічної документації у відповідність до дозвільній документації на її виготовлення, що в подальшому не перешкоджає реалізації позивачем права на повторне звернення до державного кадастрового реєстратора для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельний сервітут.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, а саме позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіної Юлії Олексіївни від 17 липня 2014 року № РВ-6300312182014 належить задовольнити; а у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області внести до Державного земельного кадастру України відомості щодо надання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 права строкового сервітуту для будівництва і обслуговування будівель торгівлі на земельну ділянку розміром 20 кв. м, розташовану в Харківській області, м. Ізюмі по вул. Кооперативній належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області, державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіної Юлії Олексіївни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіної Юлії Олексіївни від 17 липня 2014 року № РВ-6300312182014 .

У задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області внести до Державного земельного кадастру України відомості щодо надання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 права строкового сервітуту для будівництва і обслуговування будівель торгівлі на земельну ділянку розміром 20 кв. м, розташовану в Харківській області, м. Ізюмі по вул. Кооперативній - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 19.02.2015 року.

Суддя Л.М. Мар'єнко