Постанова № 42929767, 11.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 р. Справа № 804/1383/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.,

при секретарі судового засідання Панченко Я.І.

за участю представників сторін

від позивача Тараско О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережного районного центру зайнятості м.Дніпропетровська до Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд" про стягнення 1513,84грн., -

ВСТАНОВИВ:

17.01.2015р. Лівобережний районний центр зайнятості м. Дніпропетровська звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд" та просить стягнути з відповідача на користь позивача виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг гр. ОСОБА_2 у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду у загальній сумі 1513,84грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 09.01.2014р. по 22.04.2014р. гр. ОСОБА_2 перебував на обліку у Лівобережному районному центрі зайнятості м. Дніпропетровська як безробітний та отримав допомогу по безробіттю у загальній сумі 1513,84грн. Відповідно до рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 20.03.2014р. гр. ОСОБА_2 був поновлений на роботі у зв'язку з чим у відповідності до абз.2 ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №3997 від 28.10.2014р. з проханням повернути кошти у сумі 1513,84грн., яка залишилася без виконання. У зв'язку з тим, що відповідачем не було сплачено позивачу суму виплаченої гр. ОСОБА_2 допомоги по безробіттю у розмірі 1513,84грн., позивач просить стягнути зазначену суму боргу з відповідача у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 03.02.2015р. у відповідності до положень ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с. 26).

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у справі доказами згідно до вимог ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши представника позивача, який брав участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності.

Згідно із ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно до ч.1, 3 Положення про Лівобережний районний центр зайнятості, затвердженого директором Дніпропетровського обласного центру зайнятості 18.03.2011р. Лівобережний районний центр зайнятості є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у Самарському, Індустріальному та Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська. Центр підпорядковується та підзвітний Дніпропетровському обласному центру зайнятості.

Основним завданнями Центру є, зокрема, реєстрація, перереєстрація та ведення обліку громадян, які шукають роботу, та безробітних; надання особам, які звертаються до центру зайнятості, у тому числі тим, що потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, соціальних послуг, передбачених ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

За п.16 ч.5 вказаного Положення визначено, що центр має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Зі змісту адміністративного позову та наданих суду документів встановлено, що Лівобережним районним центром зайнятості згідно наказу № НТ140109 09.01.2014р. гр.ОСОБА_2 було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 09.01.2014р. (а.с.3-5, 8).

Згідно довідки позивача від 28.10.2014р. № 3998 гр.ОСОБА_2 за період з 09.01.2014р. по 04.04.2014р. була виплачена допомога по безробіттю у загальній сумі 1513,84грн. (а.с.8).

20.03.2014р. рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська гр.ОСОБА_2 було поновлено на посаді начальника дільниці гірничо-капітальних робіт №1 ПАТ «Дніпрометробуд, що підтверджується змістом наказу відповідача від 04.04.2014р. (а.с.6).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу від 04.04.2014р. №41/1ОК гр. ОСОБА_2 було поновлено на посаді начальника дільниці гірничо-капітальних робіт №1 ПАТ «Дніпрометробуд з 03.12.2013р. (а.с. 6).

Лівобережним районним центром зайнятості було направлено відповідачу претензію від 28.10.2014р. №3997 відповідно до якої відповідачу було запропоновано добровільно перерахувати кошти у розмірі 1513,84грн. на рахунок центру зайнятості, яка була отримана відповідачем 20.11.2014р. та залишилася без виконання (а.с.9-10).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Отже, згідно з аналізу вказаної норми видно, що саме на роботодавця покладено обов'язок про відшкодування виплачених сум по безробіттю у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання без поважної причини не з'явився, доказів повернення позивачеві виплаченої гр. ОСОБА_2 допомоги по безробіттю за період з 09.01.2014р. по 04.04.2014р. у зв'язку з поновленням його на посаді начальника дільниці гірничо-капітальних робіт №1 у ПАТ «Дніпрометробуд» за судовим рішенням у сумі 1513,84грн. не надав, а також не надав і доказів на спростування вищенаведених обставин та норм чинного законодавства.

Приймаючи до уваги викладене, норми п.1 ч.4 ст.35 вказаного вище Закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 122, 128 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережного районного центру зайнятості м.Дніпропетровська до Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд" про стягнення 1513,84грн. - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд" (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул. Шмідта, буд. 5; код ЄДРПОУ 04880239) на користь Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська (49051, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул. Б.Хмельницького, буд.4, р/р37173001012050 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровська, МФО 805012, одержувач - Лівобережний районний центр зайнятості м.Дніпропетровська, код ЄДРПОУ 37274485) - суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг гр. ОСОБА_2 у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду за період з 09.01.2014р. по 04.04.2014р. у розмірі 1513грн. 84 коп. (одна тисяча п'ятсот тринадцять гривень 84коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений - 16.02.2015р.

Суддя С.О. Конєва