Ухвала суду № 42929477, 24.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2015 рокусправа № 808/4155/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управілня ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року

по справі № 808/4155/13-а за адміністративним позовом Приватного підприємства "АРТЕМІЯ"

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управілня ДФС у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Приватне підприємство "Артемія" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.11.2012 № 0000192214 та № 0000202214.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що посадовими особами ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя проведена документальна позапланова перевірка ПП "Артемія" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Производственно-коммерческий центр "Моторс Сим", ПП "Сітал", ТОВ "Аркада і К", ПП "ОсКомфі", ТОВ "Нью Стар" за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, за результатами якої складено Акт від 06.11.2012 № 1846/2214/32626366 та винесені податкові повідомлення-рішення від 22.11.2012 № 0000192214 та № 0000202214. Вказує, що на думку податкового органу відсутність товарно-транспортних накладних є підставою для не включення витрат на придбання товару до складу валових витрат. Представник позивача заперечує проти даного твердження та зазначає, що обов'язковість надання документів щодо транспортування товару чинним податковим законодавством не передбачена. Транспортування товару здійснювалося за рахунок підприємств-контрагентів та не включалося до витрат позивача і не обліковувалося у податковій звітності. Другою підставою для донарахування ПП "Артемія" сум податків відповідач визначив нереальність здійснення господарської діяльності підприємств-контрагентів. Проте позивачем зазначено, що на момент проведення господарсько-фінансових операцій з підприємствами-контрагентами всі суб'єкти господарювання були і є у встановленому порядку зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ. Позивачем належним чином оформлено господарські правовідносини з контрагентами, а фактичне здійснення операцій підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності. Придбані у контрагентів товари в подальшому були реалізовані третім особам. На підставі вищевикладеного, просить суд протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.11.2012 № 0000192214 та № 0000202214.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з даним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені адміністративного позову повністю. Зазначає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання представник відповідача не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управілня ДФС у Запорізькій області

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що фактично податкові зобов'язання донараховані ПП "Артемія" у зв'язку з відсутністю у позивача документів щодо транспортування товару та висновків ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя про вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки вказані правочини є нікчемними, такі висновки, зроблені відповідачем в Акті, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, відповідно до наказу від 12.10.2012 року № 704 проведена документальна позапланова перевірка ПП "Артемія" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Производственно-коммерческий центр "Моторс Сим", ПП "Сітал", ТОВ "Аркада і К", ПП "ОсКомфі", ТОВ "Нью Стар" за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено Акт від 06.11.2012 року №1846/2214/32626366.

Відповідно до Акту перевірки встановлено порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334-ВР, пп. 138.1.1 п.138.1, п.138.2, п. 138.8 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, всього у сумі 87 888,00 грн., у тому числі за I квартал 2011 у сумі 4463,00 грн., за II квартал 2011 у сумі 4295,00 грн., за ІІ-Ш квартали 2011 у сумі 4295,00 грн., за II-IV квартали 2011 у сумі 28 804,00 грн., за I квартал 2012 у сумі 17 778,00 грн., за I півріччя 2012 у сумі 54 621,00 грн.; пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 80 637,00 грн., у тому числі за лютий 2011 на суму ПДВ 3570,00 грн., за квітень 2011 на суму ПДВ 3735,00 грн., за жовтень 2011 на суму ПДВ 7208,00 грн., за листопад 2011 на суму ПДВ 14 104,00 грн., за лютий 2012 на суму ПДВ 11 740,00 грн., за березень 2012 на суму ПДВ 14 908,00 грн., за квітень 2012 на суму ПДВ 25 372,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження позивачем винесених податкових повідомлень-рішень, на підставі Акту перевірки та виявлених порушень ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято податкові повідомлення - рішення:

- від 22.11.2012 року № 0000192214, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 98 971,00 грн., в тому числі за основним платежем на 80 637,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 18 334,00 грн.,

- від 22.11.2012 року № 0000202214, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 101 544,25 грн., в тому числі за основним платежем на 87 888,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 13 656,25 грн., які за результатами адміністративного оскарження були залишені без змін.

З огляду на те, що у цій справі предметом спору є достовірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Производственно-коммерческий центр "Моторс Сим", ПП "Сітал", ТОВ "Аркада і К", ПП "ОсКомфі", ТОВ "Нью Стар" за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, суд повинен був оцінювати висновки, викладені у акті, що був складений за результатами перевірки.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться постачальником послуг, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; відсутність первинних документів обліку.

Так, згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України (надалі - ПК), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999, №996-XIV (із змінами та доповненнями), бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно ч.3 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.14.1.181. п.14.1. ст.14 ПК України).

Згідно з п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Колегія суддів досліджує господарські операції між позивачем та його контрагентами відповідно до яких слід зазначити наступне.

Так, у перевіряємий період ПП «Артемія» мало взаємовідносини з ТОВ "Производственно-коммерческий центр "Моторс Сим", ПП "Сітал", ТОВ "Аркада і К", ПП "ОсКомфі", ТОВ "Нью Стар".

На підтвердження виконання господарських операцій з вищеназваними підприємствами позивачем надано: рахунок-фактура № 101011-15 від 10.10.2011, видаткова накладна № РН-1004 від 10.10.2011 та податкова накладна № 1004 від 10.10.2011 на загальну суму 25 760,00 грн., в т.ч. ПДВ 4293,33 грн., сума без ПДВ 21 466,67 грн. ; рахунок-фактура № 171011-12 від 17.10.2011, видаткова накладна № РН-1709 від 17.10.2011 та податкова накладна № 1718 від 17.10.2011 на загальну суму 17 490,00 грн., в т.ч. ПДВ 2915,00 грн., сума без ПДВ 14 575,00 грн.; рахунок-фактура № 011111-05 від 01.11.2011, видаткова накладна № 0415 від 04.11.2011 та податкова накладна № 427 від 04.11.2011 на загальну суму 84 621,60 грн., в т.ч. ПДВ 14 103,60 грн., сума без ПДВ 70 518,00 грн.; рахунок-фактура № СФ-0000019 від 18.04.2011, видаткова накладна №РН-0000019 від 18.04.2011 та податкова накладна № 128 від 18.04.2011.; рахунок-фактура № 240212/11 від 24.02.2012, видаткова накладна № 2407 від 24.02.2012 та податкова накладна № 2409 від 24.02.2012 на загальну суму 44 030,40 грн., в т.ч. ПДВ 7338,40 грн., сума без ПДВ 36 692,00 грн.; рахунок-фактура № 290212/17 від 29.02.2012, видаткова накладна № 2920 від 29.02.2012 та податкова накладна № 2924 від 29.02.2012 на загальну суму 26 407,80 грн., в т.ч. ПДВ 4401,30 грн., сума без ПДВ 22 006,50 грн.; рахунок-фактура № 210312 від 21.03.2012, видаткова накладна № С-00000177 від 21.03.2012 та податкова накладна № 215 від 21.03.2012 на загальну суму 57 589,85 грн., в т.ч. ПДВ 9598,31 грн., сума без ПДВ 47 991,54 грн. ;видаткова накладна № С-00000178 від 02.04.2012 та податкова накладна № 295 від 30.03.2012 на загальну суму 31 861,00 грн., в т.ч. ПДВ 5310,17 грн., сума без ПДВ 26 550,83 грн.; рахунок-фактура № 060412 від 06.04.2012, видаткова накладна № С-00000414 від 06.04.2012 та податкова накладна № 72 від 06.04.2012 на загальну суму 33 844,20 грн., в т.ч. ПДВ 5640,70 грн., сума без ПДВ 28 203,50 грн.; рахунок-фактура № 110412 від 11.04.2012, видаткова накладна № С-00000415 від 11.04.2012 та податкова накладна № 115 від 11.04.2012 на загальну суму 38 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 6400,00 грн., сума без ПДВ 32 000,00 грн.; рахунок-фактура № 120412 від 12.04.2012, видаткова накладна № С-00000416 від 12.04.2012 та податкова накладна № 128 від 12.04.2012 на загальну суму 36 456,00 грн., в т.ч. ПДВ 6076,00 грн., сума без ПДВ 30 380,00 грн.; рахунок-фактура № 200412 від 20.04.2012, видаткова накладна № С-00000417 від 20.04.2012 та податкова накладна № 200 від 20.04.2012 на загальну суму 43 529,80 грн., в т.ч. ПДВ 7254,97 грн., сума без ПДВ 36 274,83 грн.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наведені документи бухгалтерського обліку складені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

При цьому, суд цілком обґрунтовано виходив з того, що сама по собі фіктивність ПП «ОсКомфі» встановлена постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2012 у справі № 0818/5673/2012 1/0818/565/2012 не є беззаперечним свідченням безтоварності всіх операцій, здійснених цим суб'єктом господарювання і не може розцінюватися як імперативна ознака фіктивності всіх укладених ним правочинів.

Доказів участи Підприємства разом з ПП «ОсКомфі» у схемі транзитного руху коштів податковим органом не надано.

Крім того, відсутність у позивача товарно-транспортних накладних також не є спростуванням реальності спірних господарських операцій. Адже товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. У розглядуваному випадку позивач здійснював операції з придбання товару і не виступало як замовник за договором перевезення.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про дотримання Підприємством необхідних умов для формування податкового кредиту та про відсутність у податкового органу підстав для здійснення оспорюваних донарахувань є цілком обґрунтованим з яким погоджується і судова колегія апеляційного суду.

Таким чином, зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управілня ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року

по справі № 808/4155/13-а -залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 27 лютого 2015 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова