Постанова № 42928768, 25.02.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа № 803/101/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання - Новак Л.О.,

за участю представника позивача Кметя О.П.,

представника відповідача Івчика М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Луцького підприємства електротранспорту про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (Луцька ОДПІ ГУ ДФС) звернулася в суд із позовом про стягнення з рахунків Луцького підприємства електротранспорту (ЛПЕ) податкового боргу в сумі 572 082 грн. 76 коп.

У заяві від 24 лютого 2015 року № 267/10/03-18-10-07 позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з рахунків ЛПЕ податковий борг в сумі 176 024 грн. 66 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником загальнодержавних податків та зборів, однак в порушення норм податкового законодавства за останнім рахується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб в сумі 176 024 грн. 66 коп. Відповідачем не погашено податковий борг у визначені законодавством терміни, тому позивач просить стягнути з рахунків ЛПЕ податковий борг в сумі 176 024 грн. 66 коп.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 12 лютого 2015 року пред'явленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що позивачем не надано належного обґрунтування виникнення податкового боргу, а саме, нарахування пені за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 176 024 грн.66 коп. Наданий позивачем розрахунок, на думку відповідача, не можна вважати документом відповідно до якого платник податку зобов'язаний сплачувати податковий борг. Просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Судом встановлено, що Луцьке підприємство електротранспорту зареєстроване 16 квітня 1992 року як юридична особа, з 6 липня 1995 року перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ ГУ ДФС та має відкриті рахунки в банківських установах. Зазначені обставини підтверджуються реєстраційними відомостями та даними про банківські рахунки ЛПЕ.

Станом на 25 грудня 2014 року за відповідачем рахується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб в сумі 176 024 грн. 66 коп., який виник в результаті донарахування пені за актом перевірки від 14 серпня 2014 року № 5699/17.3/03327931 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ЛПЕ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2012 року по 31 березня 2014 року, та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 року по 31 березня 2014 року».

З матеріалів справи вбачається, що позивач вживав заходи спрямовані на погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було надіслано першу податкову вимогу від 9 грудня 2010 року № 1/1856, яка залишилася без належного реагування. В зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI друга податкова вимога не формувалася і не надсилалася та рішення Луцької ОДПІ ГУ ДФС про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків не приймалося.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Сума узгодженого грошового зобов'язання, згідно підпункту 14.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги про стягнення з рахунків Луцького підприємства електротранспорту податкового боргу в сумі 176 024 грн. 66 коп. підлягають до задоволення.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Луцького підприємства електротранспорту (43018, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Даньшина, 1/52, код ЄДРПОУ 03327931) у банках, обслуговуючих платника податків, на користь держави кошти в сумі 176 024 (сто сімдесят шість тисяч двадцять чотири) грн. 66 коп. для погашення податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Дата виготовлення повного тексту постанови 2 березня 2015 року.