Постанова № 42927900, 24.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 лютого 2015 року № 826/12296/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Орендного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління № 7» до Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Орендне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління № 7» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Київської міської державної адміністрації (надалі також - відповідач1), Київської міської ради (надалі також - відповідач2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило:

- зобов'язати КМДА подати на розгляд та затвердження Київради зміни до бюджету м. Києва на 2015р., якими передбачити відшкодування заявнику різниці в тарифах у розмірі 1685,6 тис. грн. і зобов'язати Київраду розглянути та затвердити зміни до бюджету м. Києва на 2015р. передбачивши відшкодування заявнику різниці в тарифах у розмірі 1685,6 тис. грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що погоджена вартість Орендного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» послуг не змінювалась з 2009 року, тоді як станом на 2014 року збільшилась мінімальна заробітна плата, зросла вартість матеріалів, паливно-мастильних і транспортних витрат, відрахувань до бюджету, індекс інфляції за 2009-2013 років становить 127, 1%, індекс змін ринкової вартості промислової продукції становить 1, 73.

Київська міська рада проти позову заперечила з огляду на те, що в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Орендне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» не є виконавцем житлово - комунальних послуг, а інформація про внесення змін до бюджету в частині покриття різниці в тарифах в Київської міської ради відсутня, а відтак висновок позивача про протиправність дій чи бездіяльності Київради є передчасним. З огляду на вказані доводи у задоволенні позову просив відмовити.

Київська міська державна адміністрація проти позову заперечила з огляду на те, що нею прийнято низку розпоряджень, якими затверджено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тобто, тариф затверджується на таку житлово-комунальну послугу як утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, яка складається з окремих послуг, в тому числі, і послуги з технічного обслуговування систем протипожежної автоматики і димовидалення, а тариф, за яким працює позивач, є лише погодженим, тобто, не перевищує та знаходиться в межах тарифної політики для інших виконавців послуг. Позивач не є виконавцем житлово-комунальних послуг в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, 17.02.2015р. суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов частковому задоволенню з огляду про наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до Київської міської державної адміністрації з листами від 04.02.2014р. №18/1, від 08.04.2014р. №82/01 щодо компенсації різниці в тарифах.

Листом Київської міської державної адміністрації від 05.05.2014р. №008-629 позивача проінформовано проте, що різниця між фактичними та плановими витратами на послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту систем протипожежної автоматики та димовидалення Орендне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління № 7» за 2012р. становить 1685,6 тис. грн. та роз'яснено право на відшкодування вказаної суми коштів.

Листами від 26.02.2014р. №49/1, від 26.02.2014р. №53/01, від 14.03.3014р. №64/01 позивач звернувся до Департаменту житлово - комунальної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської державної адміністрації щодо компенсації різниці в тарифах.

За наслідком розгляду вищезазначених листів, Департаментом житлово - комунальної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської державної адміністрації листом від 18.04.2014р. №058/3/3-3147 повідомлено позивача проте, що затверджені тарифи є збитковими та не відшкодовують витрат підприємства на послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту систем протипожежної автоматики та димовидалення, Департаментом економіки та інвестицій були подані Київської міської ради пропозиції про виділення Орендному підприємству «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління № 7» коштів.

Проте, як зазначав позивач, станом на момент звернення до суду відповідачами не вчинено дій щодо повернення різниці між фактичними та плановими витратами на послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту систем протипожежної автоматики та димовидалення у розмірі 1685,6 тис. грн., що і зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та законних інтересів до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування», статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавчий орган Київської міської ради - Київська міська державна адміністрація своїми розпорядженнями встановлює тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються житлово-експлуатаційними організаціями комунальної форми власності по кожному будинку окремо.

До вказаних тарифів включаються також витрати на технічне обслуговування та поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньо будинкових інженерних систем у разі їх наявності.

Орендне підприємство "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" на підставі договорів з житлово-експлуатаційними організаціями комунальної форми власності надає послуги з технічного обслуговування систем протипожежної автоматики і димовидалення відповідно до щорічно узгоджених графіків.

Розрахунки за надані послуги з технічного обслуговування систем протипожежної автоматики і димовидалення проводяться з розрахунку на 1 поверховий клапан системи ППА та ДВ за цінами від 9, 27 грн. до 15, 45 грн. (без ПДВ). Вартість послуги погоджена Головним управлінням з питань цінової політики від 25.09.2008 та становить 15, 45 грн. (без ПДВ).

З матеріалів справи вбачається, що погоджена вартість орендного підприємство «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» не змінювалась з 2009 року, тоді як станом на 2014 року збільшилась мінімальна заробітна плата, зросла вартість матеріалів, паливно-мастильних і транспортних витрат, відрахувань до бюджету, індекс інфляції за 2009-2013 років становить 127, 1%, індекс змін ринкової вартості промислової продукції становить 1, 73.

Оскільки виконавчий орган Київської міської ради - Київська міська державна адміністрація встановила тарифи на житлово-комунальні послуги нижчі від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, ним має бути забезпечено відшкодування різниці з місцевого бюджету згідно частини другої статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

В межах розгляду справи підтверджено, що позивачем протягом 2014 року звертався з вказаного приводу до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який листами від 14.04.2014 №050/20-2132 визнав збитковий характер тарифів на послуги.

Також як вже було судом встановлено, листом Київської міської державної адміністрації від 05.05.2014р. №008-629 визнано, що протягом 2012 року різниця між встановленим розміром цін та обґрунтованими витратами становить 1685,6 тис. грн., у зв'язку доцільним є вирішення питання про виділення коштів з міського бюджету на покриття втрат.

В той час, як свідчать фактичні обставини справи, станом на момент розгляду справи, відповідачами не вчинено дій щодо відшкодування позивачу різниці між встановленим розміром цін та обґрунтованими витратами.

Позивач вважає вказану бездіяльність протиправною та просить суд зобов'язати Київську міську державну адміністрацію подати на розгляд та затвердження Київської міської ради зміни до бюджету м. Києва на 2015 рік, якими передбачити відшкодування заявнику різниці в тарифах у розмірі 1685,6 тис. грн. та зобов'язати Київську міську раду розглянути та затвердити зміни до бюджету міста Києва на 2015 рік, якими передбачити відшкодування заявнику різниці в тарифах у розмірі 1685,6 тис. грн.

Водночас, Київська міська рада зазначає, що виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) не приймалося розпорядження, яким би було затверджено позивачу ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, у той час як основною передумовою виникнення у відповідача обов'язку щодо відшкодування з відповідного місцевого бюджету позивачу різниці між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво певних житлово-комунальних послуг є факт затвердження відповідачем цін/тарифів на такі житлово-комунальні послуги.

Позивач не є виконавцем окремого виду житлово-комунальних послуг, а є лише виробником послуг, які не є окремим видом житлово-комунальних послуг, а складовою утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Виконавчий орган Київської міської ради посилається на те, що ним прийнято низку розпоряджень, якими затверджено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тобто, тариф затверджується на таку житлово-комунальну послугу як утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, яка складається з окремих послуг, в тому числі, і послуги з технічного обслуговування систем протипожежної автоматики і димовидалення.

Тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюються для кожного виробника, виконавця послуги по кожному будинку міста.

Станом на 2014 рік жодним розпорядженням тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для позивача не затверджувалися і не встановлювалися.

Тариф, за яким працює позивач, є лише погодженим, тобто, не перевищує та знаходиться в межах тарифної політики для інших виконавців послуг.

Позивач не є виконавцем житлово-комунальних послуг в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Разом з тим, як встановлено статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: 2) встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; 4) визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги поділяються за: 1) функціональним призначенням; 2) порядком затвердження цін/тарифів.

Згідно статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Згідно статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

У разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді.

Згідно Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №529 (в первісній редакції), до вказаного переліку включено технічне обслуговування та поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем у разі їх наявності.

Згідно пункту 17 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №529(в первісній редакції), вартість робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також за наявності інших внутрішньобудинкових інженерних систем, не зазначених у пунктах 13 і 18, у разі виконання таких робіт виконавцем визначається за формулою, наведеною у пункті 7.

Переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869, чинних на час розгляду справи в суді, передбачено аналогічні положення.

Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

З системного аналізу вказаних вище норм законодавства вбачається, що послуга з технічного обслуговування систем протипожежної автоматики і димовидалення є складовою частиною житлово-комунальної послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, включена до відповідних Переліків послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та до розрахунку тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на виконання повноважень, передбачених статтею 7 Закону, шляхом прийняття розпоряджень затверджує тарифи на житлово-комунальну послугу - з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до якого складовою частиною входить вартість робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту систем протипожежної автоматики та димовидалення.

Окремих розпоряджень щодо встановлення вартості вказаної послуги виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) не затверджує, проте, вартість послуги входить до структури тарифу і та встановлюється щодо кожного окремого будинку (наприклад, Тарифи та структура тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються виконавцями цих послуг по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами, в залежності від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, затверджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2012 №579).

В розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Орендне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» не є виконавцем вказаної послуги, оскільки надає послугу не на підставі прямих договорів зі споживачами, а на підставі договорів з житлово-експлуатаційними організаціями як виконавцями послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Проте, підприємство є виробником послуги - суб'єктом господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» право на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, поширюється і на виконавців, і на виробників послуг.

За таких обставин позивач має право на звернення до органів місцевого самоврядування з вказаного питання, що ним і зроблено згідно матеріалів справи.

При чому, орган місцевого самоврядування, що встановлює тарифи на житлово-комунальні послуги згідно статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) зобов'язаний вказане питання розглянути та, за наявності підстав, вжити заходів щодо відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку.

Згідно наявних у матеріалах справи листами від 14.04.2014р. №050/20-2132 та від 18.04.2014 №058/3/3-3147 Київською міською державною адміністрацією визнано збитковий характер тарифів на послуги, зокрема, та підтверджено, що протягом 2012 року різниця між встановленим розміром цін та обґрунтованими витратами становить 1685,6 тис. грн. без ПДВ, у зв'язку доцільним є вирішення питання про виділення коштів з міського бюджету на покриття втрат.

За таких обставин виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) безпосередньо або в особі профільного підрозділу зобов'язаний звернутися до Київської міської ради для вирішення питання про відшкодування втрат підприємства, оскільки питання розпорядження коштами територіальної громади м. Києва (формування бюджету) відноситься до компетенції саме Київської міської ради згідно пункту 23 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні".

Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказаних заходів не вжив, до Київської міської ради з вказаного питання не звертався, що є протиправною бездіяльністю.

Вказане є підставою для зобов'язання відповідача2 звернутися до Київської міської ради щодо відшкодування втрат підприємства, що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку.

При чому, визнаючи обов'язок виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вжити заходів та звернутися до Київської міської ради з вказаного питання, суд не вважає за можливе зобов'язувати визначати конкретний спосіб відшкодування втрат та конкретну суму відшкодування, оскільки це є виключними повноваженнями суб'єкта владних повноважень.

Оскільки відповідного звернення до Київської міської ради не було, Київська міська рада не розглядала його у встановленому порядку, відповідно, не вчинила бездіяльності, що могла була б визнати протиправною в судовому порядку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами як суб'єктами владних повноважень не доведено правомірність дій у межах спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) звернутися до Київської міської ради з приводу відшкодування витрат Орендного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7», що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, в порядку статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур