Ухвала суду № 42927302, 26.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14146/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» до Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2014 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» звернулося до суду із позовом до Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 25.02 2013 року № 812/21-129/0079.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з даним висновком з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Регіональним управлянням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у м. Києві на підставі наказу від 28.12.2012 року № 736 та направлення від 28.12.2012 року №21-131/0638 проведено перевірку магазину, що заходиться за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 18-А, що використовується TOB «Поляна Україна Груп».

За результатами перевірки складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 04.01.2013 року № 0007/01/36592399.

Згідно висновків, викладених в акті, перевіркою встановлено:

1) факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, описаних в додатку №1 акту фактичної перевірки, які марковані марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, що не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, чим порушено п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України, п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251 «Про затвердження положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями);

2) знаходження на зберіганні з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку, що викликають сумнів щодо легальності їх походження, які описані в Додатку № 2 акту фактичної перевірки від 04.01.2013 року № 007/01/36592399.

Регіональним управлінням на підставі вище вказаного ату прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 25.02.2013 року № 260812/21-129/0079, яким за вказані порушення, згідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР до ТОВ «Поляна Україна Груп» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 89180,20 грн.

Згідно з пп. 213.1.3 пп. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.

Відповідно до абз. 3 п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 27.12.2010 року (далі - Положення № 1251) для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку.

Абзацом 4 п. 226.9. ст. 226 Податкового кодексу України встановлено, що вважаються такими, що немарковані алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Водночас, згідно пп. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 Податкового кодексу України, у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Отже, для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку та остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу. Тобто дата подання митної декларації до митного органу є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції.

Так, судом першої інстанції встановлено, що алкогольні напої, виявлені відповідачем в магазині, що заходиться за адресою; м. Київ, вул. Мечникова, 18-А, є імпортованими товарами, що попередньо ввезені на територію України іншими суб'єктами господарської діяльності.

Пунктом 17 Положення № 1251 визначено, що імпортерами є юридичні та фізичні особи, які уклали з іноземними виробниками контракт (договір) про постачання (ввезення) в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно з абз. 2 п. 20 Положення № 1251, контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Відповідно до п. 226.2 ст. 226 Податкового кодексу України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

У разі порушення порядку маркування ввезених алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або сплати податку не в повному обсязі товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України забороняється. (абз. 8 п. 17 Положення № 1251).

При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що приписи пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, відповідно до якого вважаються такими, що немарковані алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари (на порушенні якого позивачем наголошує апелянт), є загальними, оскільки в них алкогольні напої визначені без їх поділу на вітчизняні та імпортовані.

Таким чином, відносно імпортованої алкогольної продукції встановлено спеціальний порядок визначення ставки податку положеннями пп. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 ПК України. Водночас, приписи пункту 226.9 статті 226 Кодексу, як загальні, слід застосовувати саме для продукції вітчизняного виробництва, а розмір акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції здійснюється відповідно до чинних ставок на дату подання митної декларації до митного органу.

Пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України встановлено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Оскільки, під час судового розгляду справи, відповідачем не доведено, що ТОВ «Поляна Україна Груп» є виробником віскі, яке виявлено перевіряючим під час проведення фактичної перевірки, а сторонами не заперечується, що виявлена відповідачем в ході перевірки алкогольна продукція була імпортована в Україну, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виявлені відповідачем порушення законодавства ТОВ «Поляна Україна Груп» нормативно та документально не підтверджуються.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішення про застосування фінансових санкцій прийнято на підставі акту перевірки, однак, працівниками Регіонального управління марки, що викликали сумнів, вилучені не були, для проведення експертизи не надсилались, висновки спеціалізованих експертних установ з цього питання у матеріалах справи відсутні, свідків чи понятих, які б підтверджували виявлення алкогольних напоїв, маркованих марками, що викликають сумнів, не вказано, а відтак, колегія суддів погоджується з неприйняттям судом першої інстанції доводів відповідача щодо доведеності факту виявлення зазначених марок, і, як наслідок, факту наявності порушення з боку позивача.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі були предметом дослідження у суді першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

З урахуванням вищевикладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» до Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 03.03.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.