Постанова № 42927040, 03.02.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 року (17:15 год.) м. Київ 810/6823/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Луценко К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсептор" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

позивача - Янчук М.В., довіреність від 20.11.2014 № б/н;

відповідача - Бойко В.М., довіреність від 20.11.2014 № 1919/9/10-036,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерсептор" за позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про:

- визнання протиправними дій Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтерсептор";

- визнання протиправними дій Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо внесення змін до АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", бази АІС "Аудит" на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтерсептор" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період серпень 2014 року від 02.10.2014 року №159/10-08-22-01/39116018;

- зобов'язання Вишгородську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області внести відповідні зміни до АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", бази АІС "Аудит" шляхом вилучення інформації, внесеної на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтерсептор".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії посадових осіб відповідача щодо складення Акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 02.10.2014 року №159/10-08-22-01/39116018, на підставі якого у подальшому були внесені коригування показників податкової звітності товариства, є незаконними та необґрунтованими. Зазначає, що твердження посадових осіб податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки фактично спростовує всі відомості, що містить цей акт, адже жодного аналізу первинних облікових та інших фінансово-господарських документів позивача податковим органом не здійснювалось. До того ж, будь-яких податкових повідомлень-рішень з приводу збільшення або зменшення його податкових зобов'язань податковим органом не приймалось, але до інформаційних баз даних Міністерства доходів і зборів України відповідачем було внесено інформацію про суми відхилення між задекларованими показниками податкових зобов'язань і податкового кредиту, а також, що господарські операції позивача з низкою контрагентів не спричиняють правових наслідків та про відсутність об'єктів оподаткування за цими операціями.

В судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував та в судовому засіданні надав письмові заперечення на позов. Зокрема, представник відповідача зазначив, що зустрічну звірку ТОВ "Інтерсептор" було неможливо провести у зв'язку з відсутністю суб'єкта господарювання за податковою адресою.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Інтерсептор" зареєстровано в якості юридичної особи 27.02.2014, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації 1 334 102 0000 004379 та з 28.02.2014 перебуває на обліку у Вишгородській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.03.2014 р. (а.с. 91, т.1).

02 жовтня 2014 року посадовою особою Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було складено Акт від 02.10.2014 №159/10-08-22-01/39116018 "Про неможливість проведення зустрічної звірки" ТОВ "Інтерсептор" по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за серпень 2014 року (а.с. 42-53, т.1).

При проведенні перевірки податковим органом було використано інформацію комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області: ІС "Податковий блок"; податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014; додаток №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

Як вбачається з вищезазначеного Акту "Про неможливість проведення зустрічної звірки", податковий орган дійшов висновку про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за серпень 2014 року, які підпадають під визначення статті 185, статті 187, статті 188, статті 198 Податкового кодексу України. Таким чином, господарські операції між ТОВ "Інтерсептор" та контрагентами-постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що в свою чергу порушує статтю 185 Кодексу в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання.

У той же час посадові особи податкового органу, не обмежуючись твердженнями про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, зробили висновки про існування відхилення між задекларованими показниками податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2014 року та про те, що господарські операції позивача з низкою контрагентів не спричиняють правових наслідків та про відсутність об'єктів оподаткування за цими операціями у вказаний період.

Відомості про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтерсептор" та сформовані вищенаведені висновки були внесені податковим органом до відповідних інформаційних баз даних Міністерства доходів і зборів України, зокрема до бази АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", бази АІС "Аудит", що не заперечується відповідачем.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Досліджуючи дотримання податковою інспекцією порядку проведення перевірки та внесення відповідних відомостей до автоматизованих систем, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 (далі - Порядок № 1232).

Пунктами 1, 2 Порядку № 1232 визначено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Таким чином, проведення зустрічної звірки є засобом отримання податкової інформації контролюючими органами у вигляді здійснення аналізу бухгалтерських та інших документів платників податків задля підтвердження наявності господарських відносин, їх виду, обсягу, якості, та їх відображення в обліку.

При цьому, результати проведення зустрічної звірки можуть відображатися контролюючим органом виключно у відповідній довідці.

Так, згідно з пунктом 7 Порядку № 1232 за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що у разі проведення зустрічної звірки органом ДПС - ініціатором самостійно (у випадку коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому самому органі ДПС, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту) податковий орган має направити завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання, надходження відповіді на який і є підставою для проведення зустрічної звірки, що відображено в пунктах 3-7 Порядку №1232.

Тобто, відповідач мав право на проведення зустрічної звірки з обов'язковим дотриманням встановленої процедури, зокрема, із направленням позивачеві письмового запиту про подання інформації.

Вимоги до оформлення запиту визначені п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Системний аналіз положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу, пунктів 6, 7 Порядку №1232 приводить суд до висновку, що зустрічна звірка може бути проведена податковим органом лише у разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, оскільки за своєю правовою природою зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Пунктом 73.3 ст.73 Податкового кодексу України передбачено, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Між тим, матеріали справи не містять доказів надсилання (вручення) на адресу позивача запиту про подання інформації для проведення зустрічної звірки.

Так, 30.09.2014 року Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області у зв'язку із отриманням інформації про можливі порушення податкового законодавства, складено запит №4010/10/22-00/4100 до ТОВ "Інтерсептор" про надання пояснень з документальним підтвердженням (а.с. 55, т. 1).

В той же день, 30.09.2014, посилаючись на неможливість вручення вищезазначеного запиту платнику податків Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області в особі першого заступника начальника інспекції, який очолює відділ податкової міліції на ім'я начальника оперативного управління ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів в Київській області підполковника Гурова Д.В. було направлено запит №641/22-00 на відпрацювання ризикового платника податків (а.с. 56, т. 1).

При цьому, факт не надсилання на податкову адресу позивача запиту про надання інформації як обставини, що зумовлює виникнення у контролюючого органу права на проведення зустрічної звірки, представник відповідача пояснив відсутністю позивача за адресою місцезнаходження.

Вказане обґрунтування, зокрема, покладене в основу вищезазначеного запиту №641/22-00 від 30.09.2014 на відпрацювання ризикового платника податків та Довідки про встановлення місцезнаходження платника податків № 3917/10-13-07-01-14 від 02.10.2014, 30.09.2014, в якій вказано, що за зареєстрованим місцезнаходженням позивача: Київська область, Вишгородський район, АДРЕСА_1 знаходиться нежиле приміщення, офіс НОМЕР_2 фізичної особи ОСОБА_4, отже місцезнаходження платника податків не встановлено (а.с.57, т.1).

Також на запит №641/22-00 від 30.09.2014 на відпрацювання ризикового платника податків посадовими особами податкової міліції Вишгородської ОДПІ складено Висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків вих. №4049/НОМЕР_1 від 02.10.2014, в якому зазначено про те, що в результаті обстеження податкової адреси позивача встановлено, що за адресою: Київська область, Вишгородський район, АДРЕСА_1 знаходиться нежиле приміщення, офіс НОМЕР_2 фізичної особи ОСОБА_4, отже підприємство ТОВ «Інтерсептор» не знаходиться за податковою адресою (а.с.58-60, т.1).

На підставі вищевказаних документів про не підтвердження знаходження позивача за зареєстрованою адресою посадовою особою податкової міліції Вишгородської ОДПІ складено службову записку № 3918/10-13-07-01-14 від 02.10.2014 на адресу першого заступника начальника ОДПІ про необхідність повідомлення державного реєстратора про відсутність позивача за місцезнаходженням за формою 18-ОПП (а.с.61, т.1).

Суд зазначає, що саме службова записка № 3918/10-13-07-01-14 від 02.10.2014, складена посадовою особою податкової міліції Вишгородської ОДПІ, покладена в основу акта про неможливість проведення зустрічної звірки від 02.10.2014 №159/10-08-22-01/39116018.

Отже, вищенаведені обставини справи свідчать про те, що запит про надання пояснень з документальним підтвердженням №4010/10/22-00/4100 від 30.09.2014 контролюючим органом на адресу позивача поштою не направлявся, доказів особистого вручення суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку під час судового розгляду не надано, що розцінюється судом як порушення встановленого чинним законодавством порядку отримання податкової інформації контролюючими органами.

При цьому суд звертає увагу, що відповідачем під час судового розгляду не заперечувався факт не надсилання на податкову адресу позивача запиту про надання інформації та її документального підтвердження стосовно взаємовідносин ТОВ "Інтерсептор" з постачальниками та покупцями за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, що виключає можливість надання платником податків первинних документів для проведення зустрічної звірки.

Отже, відсутність у розпорядженні податкового органу первинних документів унеможливлює проведення зустрічної звірки.

Матеріалами справи підтверджено, що суб'єкт владних повноважень не направляв позивачу запит про надання інформації та, відповідно, не отримував від платника податків інформації та її документального підтвердження, тобто не отримував і первинних документів.

За таких обставин, податковий орган не мав правових підстав для вчинення дій по проведенню зустрічної звірки.

Підстави для складання акта про неможливість проведення зустрічної звірки наведені лише в Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 N 236 (надалі - Методичні рекомендації).

Так, в пункті 4.4 Методичних рекомендацій закріплено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Як вбачається зі вступної частини акта, неможливість проведення зустрічної звірки мотивована відповідачем відсутністю суб'єкта господарювання (позивача) за податковою адресою.

Вказані твердження відповідача засновані на Довідці про встановлення місцезнаходження платника податків № 3917/10-13-07-01-14 від 02.10.2014, Висновку про результати відпрацювання ризикового платника податків вих. №4049/НОМЕР_1 від 02.10.2014, а також службовій записці від 3918/10-13-07-01-14 від 02.10.2014, зі змісту яких вбачається, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області встановлено факт відсутності ТОВ "Інтерсептор" за податковою адресою.

Проте, суд вважає, що наведені обставини не є підставою для складання акта про неможливість проведення зустрічної звірки і настання негативних наслідків для платника податків.

Відповідно до п. 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 N 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 N 462), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 р. за N 503/25280 (далі - Порядок № 1588), якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Так, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон №755) в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 18 Закону №755 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Частинами 13-14 статті 19 Закону №755 передбачено, що у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким чином, виявлення податковим органом факту відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням є підставою для направлення державному реєстратору відповідного повідомлення встановленого зразка, після отримання якого державний реєстратор зобов'язаний надіслати юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. При цьому, лише повернення державному реєстратору поштового відправлення та неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки є підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

В той же час суд звертає увагу, що повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за Формою №18-ОПП №93 складено Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області 10.10.2014 (а.с.46, т.2), тобто з порушенням встановленого п.12.5 Порядку № 1588 триденного строку від дати складання службової записки від 3918/10-13-07-01-14 від 02.10.2014 про необхідність повідомлення державного реєстратора про відсутність позивача за місцезнаходженням за формою 18-ОПП та вже після складання відповідного акта про неможливість проведення зустрічної звірки, в якому, зокрема й зазначається про встановлений факт відсутності позивача за місцезнаходженням.

Тобто висновок про відсутність позивача за податковою адресою сформований контролюючим органом передчасно, без дотримання законодавчо встановленої процедури підтвердження відомостей про юридичну особу, зокрема про її місцезнаходження, а отже у відсутність підтвердження юридичного факту про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Під час розгляду справи відповідачем, всупереч вимогам статті 71 КАС України, не було доведено суду факту наявності такого запису в Єдиному державному реєстрі на час складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки, у зв'язку з чим суд вважає, що висновок податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки внаслідок відсутності юридичної особи за місцезнаходженням не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, лише наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням є належним доказом на підтвердження відповідних обставин, які унеможливлюють направлення та вручення платнику податків запиту про надання податкової інформації , і, як наслідок, проведення зустрічної звірки.

Крім того, з наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що останніми реєстраційними діями були записи про підтвердження відомостей про юридичну особу від 07.10.2014 №13341060002004379 та від 12.12.2014 № 13341060003004379 (а.с.40-41, т.2). в Єдиному державному реєстрі відсутні відомості щодо непідтвердження місцезнаходження юридичної особи станом на момент складення посадовими особами контролюючого органу Акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 02.10.2014 року №159/10-08-22-01/39116018, та навпаки містяться відомості про підтвердження відомостей про юридичну особу.

На спростування тверджень податкового органу про відсутність товариства за адресою місцезнаходження, позивачем також надано суду копію договору від 15.02.2014 №15 про оренду офісу малого підприємства за адресою: 07300, Київська область, м.Вишгород, вул. Дніпровська, 4, оф. 71 (а.с. 114 - 115, т. 1), який укладено з фізичною особою ОСОБА_4 (а.с. 114-115).

Таким чином, суд приходить до висновку, що правових підстав для складання Акта від 02.10.2014 №159/10-08-22-01/39116018 "Про неможливість проведення зустрічної звірки" ТОВ "Інтерсептор" по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за серпень 2014 року у Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області не було.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги ТОВ "Інтерсептор" про визнання протиправними дій Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтерсептор" є обґрунтованими, доведені матеріалами справи, а отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Однак, матеріалами справи підтверджується, що при складанні акта про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач діяв не у відповідності із законодавством України, оскільки правові підстави для складання такого акта були відсутні.

Окрім того, як вбачається з акта від 02.10.2014 №159/10-08-22-01/39116018 "Про неможливість проведення зустрічної звірки" податковим органом був зроблений висновок про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за серпень 2014, які підпадають під визначення статті 185, статті 187, статті 188, статті 198 Податкового кодексу України. Таким чином, господарські операції між ТОВ "Інтерсептор" та контрагентами-постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що в свою чергу порушують статтю 185 Кодексу в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання.

Однак, з цього приводу суд зазначає, що із системного аналізу норм Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, вбачається, що судження податкового органу відносно правильності нарахування платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки.

Наведене зумовлюється тим, що, як було зазначено вище, за своєю правовою природою зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, які спричинили таку неможливість. А відтак, відображення в актах про неможливість проведення перевірки та актах про неможливість проведення зустрічної звірки суджень податкового органу по суті проведених платником податків господарських операцій суперечить закону, який не передбачає такого порядку дій суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки відповідачем викладено висновки, які за змістом не відповідають назві та інформаційному призначенню документа.

В свою чергу, судом встановлено, що на підставі вищезазначеного акта від 02.10.2014 №159/10-08-22-01/39116018 "Про неможливість проведення зустрічної звірки" податковим органом до інформаційної системи були внесені відомості про корегування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з системи АіС "Податковий блок", з приводу чого суд зазначає наступне (а.с. 76 - 77, т. 1).

У пункті 61.1 статті 61 Податкового Кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У відповідності до приписів статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК України можна дійти висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 09 грудня 2014 р. у справі № 21-511а14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Инфинити" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними бездіяльності і дій та зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Суд зазначає, що оскільки за наслідками складеного акта про неможливість проведення зустрічної звірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, враховуючи, що дії податкового органу по складанню цього акта та відображенню в ньому певних висновків є неправомірними, суд вважає, що відповідачем безпідставно було скореговано показники відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

Також, в матеріалах справи містяться копії договорів, укладених з контрагентами-постачальниками та покупцями; копії податкових накладних, що підтверджують факт здійснення позивачем господарської діяльності та свідчить про безпідставність тверджень податкового органу, викладених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки (а.с.124-250, т.1, а.с.1-13, т.2).

Крім того, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок № 266).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункту 2.10 Порядку № 266, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку № 266 інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку № 266 передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку № 266 якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 у справі № 2а-2567/12/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета - Ресурс" до ДПІ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (К/9991/74156/12).

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем відомості про корегування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача з податку на додану вартість за серпень 2014 року в розрізі контрагентів було внесено до АІС "Податковий блок" та АІС «Аудит» безпідставно.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання протиправними дій Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо внесення змін до АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", бази АІС "Аудит" на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтерсептор" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період серпень 2014 року від 02.10.2014 року №159/10-08-22-01/39116018 та зобов'язання Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області внести відповідні зміни до АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", бази АІС "Аудит" шляхом вилучення інформації, внесеної на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтерсептор".

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 73,08 грн. згідно квитанції №1290510004 від 05.12.2014.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 73,08 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 КАС України з Державного бюджету.

В судовому засіданні 03.02.2015 були проголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 09.02.2015.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними дії Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтерсептор".

3. Визнати протиправними дії Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області щодо внесення змін до АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", бази АІС "Аудит" на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтерсептор" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період серпень 2014 року від 02.10.2014 року №159/10-08-22-01/39116018.

4. Зобов'язати Вишгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного Управління Міндоходів у Київській області внести відповідні зміни до АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", бази АІС "Аудит" шляхом вилучення інформації, внесеної на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтерсептор" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період серпень 2014 року від 02.10.2014 року №159/10-08-22-01/39116018.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсептор" (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Дніпровська, буд. 4, офіс 71, ідентифікаційний код 39116018) 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.