Ухвала суду № 42926926, 24.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 р. Справа № 821/2069/14

Категорія: 9.3 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченко В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу комунального вищого навчального закладу «Бериславський педагогічний коледж імені В.Ф. Беньковського» Херсонської обласної ради на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Херсонській області до комунального вищого навчального закладу «Бериславський педагогічний коледж імені В.Ф. Беньковського» Херсонської обласної ради про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії. -

В С Т А Н О В И В:

18.06.2014 року Державна фінансова інспекція в Херсонській області подала адміністративний позов до комунального вищого навчального закладу "Бериславський педагогічний коледж імені В.Ф. Беньковського" Херсонської обласної ради з позовними вимогами про зобов'язання виконати п.2 вимоги від 20.03.2014 року №21-03-14-14/1543.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками ДФІ в Херсонській області, на підставі проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності навчального закладу відповідача, оформленої актом від 13.02.2014 року №03-17/03, на адресу відповідача було направлено вимогу від 20.03.2014 року №21-03-14-14/1543, пунктом 2 якої зобов'язано останнього провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування випускниками, які не виконали умов укладених договорів сум отриманої ними стипендії та адресної грошової допомоги та при надходженні зазначених коштів забезпечити їх перерахування до Державного бюджету України. Однак, у встановлений строк відповідач п.2 цієї вимоги не виконав.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року позовні вимоги адміністративний позов ДФІ в Херсонській області задоволено повністю. Зобов`язано КВНЗ «Бериславський педагогічний коледж імені В.Ф. Беньковського» Херсонської обласної ради виконати п.2 вимоги від 20.03.2014 року №21-03-14-14/1543 та провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування випускниками, які не виконали умов укладених договорів сум отриманої ними стипендії та адресної грошової допомоги та при надходженні зазначених коштів забезпечити їх перерахування до Державного бюджету України.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представником КВНЗ «Бериславський педагогічний коледж ім.В.Ф. Беньковського» Херсонської обласної ради 30.07.2014 р. подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального і процесуального права та просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 р. та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом 1-ї інстанції встановлено наступні обставини справи.

В період грудня 2013р. - лютого 2014р., відповідно до п.1.2.1.1 плану роботи ДФІ в Херсонській області на 4 квартал 2013 року та на підставі направлення від 13.12.2013 року №1107, головним державним фінансовим інспектором у сфері освіти і науки Осадчою Н.В. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності в комунальному вищому навчальному закладі «Бериславський педагогічний коледж ім.В.Ф. Беньковського» Херсонської обласної ради за період з 01.04.2010 року по 01.01.2014 року, за результатами якої складено акт ревізії від 13.02.2014 року № 03-17/03.

Відповідачем 18.02.2014 року за вих. №66 подані заперечення на акт ревізії, в якому зазначено, що за наявності інформації з відділів освіти коледжем будуть вжиті заходи, щодо відшкодування відповідними студентами-випускниками коштів до державного бюджету.

В ході ревізії до відділів та управлінь освіти Херсонської області та інших областей України, підприємств установ та організацій державного сектору економіки направлено 75 запитів.

За результатами отриманих відповідей встановлено, що 15 випускників коледжу протягом 2011 - 2013 років взагалі не приступили до роботи за місцем призначення, а 18 випускників звільнилися за власним бажанням не відпрацювавши при цьому 3 роки.

Таким чином, вищезазначені студенти, на яких державою було проведено видатки щодо виплати стипендії протягом періоду їх навчання та які не виконали вимоги укладених угод щодо працевлаштування, в порушення вимог п.8,14 «Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» (затв. Постановою КМУ від 22.08.1996р. №992) та п.2 Указу Президента №77/96, не повернули кошти, які були витрачені на їх навчання до державного бюджету, що призвело до недоотримання державним бюджетом фінансових ресурсів в сумі 216622,26 грн. та відповідно, до збитків на зазначену суму.

Ревізією також встановлено, що всі видатки щодо виплати стипендії зазначеним студентам відображено в меморіальному ордері №5/2 «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендії» за період навчання за дебетом субрахунку 802 «Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи», кредитом субрахунку 662/2 «Розрахунки зі стипендіатами» та як наслідок у формі «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи» за КФК 070601 по КЕКВ1342 "Стипендії" (з 01.01.2013 року 2720 "Стипендії") на загальну суму 216622,26 грн., у тому числі за 2007 рік на суму 3181,5 грн., за 2008 рік на суму 22158,12 грн., за 2009 рік на суму 45401,84 грн., за 2010 рік на суму 58216,40 грн., за 2011 рік на суму 51491,12 грн., за 2012 рік на суму 28913,28 грн. та за 2013 рік 7260,00 грн., чим порушено ч.1 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996. Операції ж щодо повернення студентами коштів, які витрачені на їх навчання в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності не відображено.

Згідно даних бухгалтерського обліку на навчання студентів, які звільнилися з місця роботи за власним бажанням не відпрацювавши при цьому 3 роки проведено видатки в обсязі нарахованої та виплаченої стипендії на загальну суму 299245,12 грн. в тому числі індексації 49409,37 грн.

Отже, за результатами проведеної даної ревізії на адресу відповідача було направлено вимогу від 20.03.2014 року №21-03-14-14/1543, пунктом 2 якої зобов'язано відповідача провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування випускниками, які не виконали умов укладених договорів сум отриманої ними стипендії та адресної грошової допомоги та при надходженні.

В зв'язку із невиконанням в добровільному порядку вказаного вище пункту вимоги, позивач був змушений звернутися до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив обґрунтованості вимог ДФІ, а також з приписів п.п.8,14 Порядку №992 і п.2 Указу Президента України від 23.01.96р. №77/96, згідно з якими, кошти, що були витрачені державою на підготовку фахівців за державним замовленням, які не відпрацювали три роки в державному секторі економіки після закінчення навчання повинні бути повернуті до державного бюджету.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 4 «Положення про державну фінансову інспекцію» (затв. Указом Президента України від 23.04.2011р. №499/2011), передбачено, що Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно п.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

А як передбачено п.10 цієї ж ст.10, позивач має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів

Вказані вище положення також кореспондуються і з приписами пункту 50 «Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами», затвердженого Постановою КМУ від 20.04.2006р. №550

У відповідності до п.п.45,46 «Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами» №550, у разі виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Частиною 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Відповідно до вимог п.8,14 Порядку №992 та п.2 Указу Президента України від 23.01.1996р. №77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», кошти, що витрачені державою на підготовку фахівців за державним замовленням, які не відпрацювали три роки в державному секторі економіки після закінчення навчання повинні повернути до державного бюджету.

Також, відповідно до наявних у справі угод про підготовку фахівців з вищою освітою, студенти коледжу зобов'язуються після закінчення вищого навчального закладу прибути на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років. У разі ж відмови їхати за призначенням відшкодувати до державного бюджету вартість навчання в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, виявлені ревізією студенти, на яких державою було проведено видатки щодо виплати стипендії протягом періоду їх навчання та які не виконали вимоги укладених угод щодо працевлаштування, в порушення вимог п.п.8,14 Порядку №992 та п.2 Указу №77/96, не повернули до державного бюджету кошти, які були витрачені на їх навчання, що призвело до недоотримання державним бюджетом фінансових ресурсів в сумі 216622,26 грн. та відповідно до збитків (втрат) державного бюджету на зазначену суму.

Крім того, судовою колегією з матеріалів справи встановлено, що 20.03.2014 року ДФІ винесла письмову вимогу №21-03-14-14/1543 про усунення виявлених ревізією порушень, яку одразу ж було направлено на адресу коледжу, однак відповідач п.2 зазначеної вимоги щодо зобов'язання провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування випускниками, які не виконали умов укладених договорів сум отриманої ними стипендії та адресної грошової допомоги до цього часу повністю так і не виконав та взагалі у будь-якій спосіб її не оскаржив.

Даний факт не заперечується сторонами.

Таким чином, оскільки спірний пункт 2 Вимоги ДФІ станом на момент розгляду справи є чинним та в установлений строк у повному обсязі не виконаний відповідачем, то відповідно, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виконати зазначену вимогу є правомірними, що в свою чергу, і було правильно встановлено судом 1-ї інстанції.

До того ж, судова колегія звертає увагу, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, судова колегія, діючи в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198, 200,205, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу комунального вищого навчального закладу «Бериславський педагогічний коледж імені В.Ф. Беньковського» Херсонської обласної ради - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко