Рішення № 42926506, 24.02.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.15р. Справа № 904/9900/14За позовом Приватного підприємства "КРОС 'С", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "КРОС-С", м. Дніпропетровськ

про спростування недостовірної інформації

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Старожук Д.І.- представник, дов. від 12.01.2015р. б/н;

Статіва І.В.-представник, дов. від 12.01.2015р. ;

від відповідача: Надтока О.В.- директор, витяг серія АВ №946430 з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить: визнати недостовірною інформацію, поширену відповідачем - Приватним підприємством "КРОС-С" у своєму листі вих. №06/10/2014-1 від 06.10.14р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" про те, що: - ПП "КРОС'С" неякісно надає свої послуги, а саме: має великі недостачі при здачі вантажу на станції одержувача; - більшість охоронців ПП "КРОС'С" працюють на даному підприємстві без офіційного оформлення і не мають посвідчень про проходження навчання за спеціальністю "охоронець", що є обов'язковим згідно ліцензійних умов, і є грубим порушенням; - на сьогоднішній день у ПП "КРОС'С" відсутні кваліфіковані і досвідчені співробітники з організації охорони та супроводу вантажів, що переміщуються залізницями, з причини звільнення Статівою Євгеном Володимировичем з особистих мотивів; - за достовірними даними охоронців ПП "КРОС'С" за особистим усним наказом директора Статіви Євгена Володимировича здійснюють регулярне зняття охоронюваних вантажів в рамках допустимої норми похибки ваг +/- 0,5% для подальшого продажу; - Статіва Є.В. тісно спілкується з такими незаконними формуваннями як "металісти"; - директор ПП "КРОС'С" Статіва Є.В. займається недобросовісною конкуренцією, звертаючись у державні установи і роздаючи хабарі за усунення фірми-конкурента шляхом штучно створених проблем; зобов'язати відповідача - Приватне підприємство "КРОС-С" спростувати недостовірну інформацію, викладену у своєму листі вих. №06/10/2014-1 від 06.10.14р., адресованому Товариству з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат", шляхом відкликання цього листа від Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" шляхом направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" листа щодо спростування недостовірної інформації, викладеної в листі вих. №06/10/2014-1 від 06.10.14р., після набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що: - Приватне підприємство "КРОС'С" було створене у 2004 році та виконує свою основну діяльність у сфері надання охоронних послуг та супроводу вантажів, які перевозяться залізничним та автомобільним транспортом на території України та колишніх країн СНД; - Приватне підприємство "КРОС-С" було створене у 2009 році на чолі подружжя Надтокою О.В. та Надтокою Д.В; - Надтока Д.В. 22.06.2006р. був призначений на посаду директора ПП „КРОС'С", а 25.01.2013р. - звільнений з посади директора ПП „КРОС'С"; - у листі вих. №06/10/2014-1 від 06.10.2014р. за підписом директора Надтоки О.В. на адресу ТОВ „Побужський феронікелевий комбінат" відповідачем було розповсюджено недостовірну інформацію відносно позивача; - ТОВ „Побужський феронікелевий комбінат" листом від 23.10.2014р. вих. №426 та листом від 27.10.2014р. вих. №428 звернулось до позивача з проханням надати відповідні пояснення та підтвердити або спростувати факти, викладені у листі відповідача; - позивач вважає, що факти, викладені у листі відповідача до ТОВ „Побужський феронікелевий комбінат", є такими, що не відповідають дійсності та псують ділову репутацію позивача, такими діями відповідач намагається усунути позивача із ринку охоронних послуг.

Відповідач у відзиві (вх.№3024/ від 21.01.2015р.) на позовну заяву просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що: - лист, доданий до позовної заяви, отриманий незаконним шляхом з порушенням норм діючого законодавства України, - не існує жодного офіційного документу - висновку державного органу України, яким встановлено існування фірми-двійника; - позивач не надав доказів того, що ПП „КРОС-С" очолено двома особами, Надтока Денис Володимирович не має до цього підприємства жодного відношення; - вирок у відношенні Надтоки Д.В. є неналежним доказом у справі; - дійсно, позивач мав недостачу на ВАТ "КМЗ"; - для фіксування факту праці охоронників позивача без офіційного оформлення необхідна заява самих працівників, яку вони відмовляються написати через те, що бояться втратити роботу; - об'яви про продаж чавуну і феросплавів були розміщені робітниками позивача, проте після виникнення питань у заводів-контрагентів, автори негайно їх видалили; - позивач у свою чергу висилає комерційні пропозиції на підприємства, з якими раніше не працював, пропонує занижені ціни на охорону, внаслідок чого підписує договір на охоронні послуги та через деякий час висилає лист з проханням підняти ціну через нерентабельність; - для фіксування факту хабаря необхідна заява хабародателя або хобареотримувача, проте таких заяв в органах немає; - у позовній заяві не мають місця бути посилання позивача на частину 3 статті 277 Цивільного кодексу України, оскільки ця частина виключена зі змісту Цивільного кодексу України; - відповідач заперечує проти стягнення судового збору у розмірі 2 436 грн. 00 коп., оскільки при подачі позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати, а саме 1 218 грн. 00 коп.; - щодо поновлення на роботі колишнього директора позивача - Надтоки Д.В., останній звернувся з позовом в Європейський суд з прав людини; - лист із контактами для отримання відгуків про роботу містив телефони осіб, які працювали на момент взаємовідносин заводів-роботодавців з позивачем, директором якого на той час був Надтока Д.В.; - у відношенні засновника і директора позивача Стативи Є.В. було відкрито кримінальне провадження з внесенням відповідних даних в Єдиний реєстр досудових розслідувань - дане провадження не закрите і по ньому ведуться слідчі дії.

Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська у заяві (вх.№7775/15 від 10.02.2015р.) на виконання вимог ухвали від 27.01.2015р. по справі №904/9900/14 надає відповідні дані по ПП "Крос-С (ідентифікаційний код 32902545), за період 2013р.-2014р. (т.1, а.с.84).

Відповідач у відзиві (вх. №9862/13 від 18.02.2015р.) на позовну заяву просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки: - лист вих. №06/10/2014-1 від 06.10.2014р. отриманий незаконним шляхом з порушенням норм діючого законодавства України; - представник позивача не заперечує проти факту недостачі вантажу при здачі на станції одержувача; - реальна кількість офіційно оформлених працівників позивача не співпадає з переліком усіх осіб, що проходили прохідні на підприємствах-контрагентах позивача; - позивачем було пройдено перевірку додержання ліцензійних умов у січні 2013р., а станом на 18.02.2015р. пройшло багато часу, можуть мати місце порушення; - відносно відсутності на підприємстві кваліфікованих і досвідчених співробітників з організації охорони і супроводу вантажу з причини звільнення з особистих мотивів - Статива Є.В. звільнив з особистих мотивів Надтоку Д.В. та Надтоку Є.В.; - факт регулярного зняття охоронюваних вантажів в рамках допустимої норми похибки для подальшого продажу за особистим усним наказом директора позивача Статіви Є.В. став відомий відповідачу від працівників позивача; - щодо спілкування Статіви Є.В. з незаконним формуванням „металісти" є оперативна інформація з достовірних джерел, проте докази не можуть бути надані через таємницю проведення досудового слідства; - стосовно того, що директор позивача Статіва Є.В. звертається у державні установи і роздає хабарі, відповідач додає до відзиву копію письмових пояснень працівника „Укрпошти" Кучеренка М.В.

Також відповідач у Додатку (вх. №10089/15 від 18.02.2015р.) до відзиву на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позову та зазначає, що: - відповідач заперечує проти тверджень позивача щодо відмови позивача надати копії звітів до Пенсійного фонду України за 2013-2014 роки; - твердження позивача про те, що охоронці Плакучий Р.Г., Плитка А.В., Баль С.В. працювали у ПП „КРОС'С" на підставі цивільно-правових угод, є неправдивою інформацією.

Позивач у листі (вх. №10061/15 від 18.02.2015р.) повідомляє, що копії звітів до Пенсійного фонду за період 2013-2014рр. не може надати у зв'язку з відсутністю оригіналів, оскільки звіти надавалися в електронному вигляді.

Позивач у поясненнях (вх. №10958/15 від 23.02.2015р.) з приводу наданого відповідачем відзиву, додатку до відзиву та доказів до них повідомляє, що: - відповідачем не надано доказів встановлення неправомірності розповсюдження інформації з боку ТОВ „Побужський феронікелевий комбінат"; - відповідачем не надано доказів того, які саме недостачі мали місце, їх кількість; - відповідачем не надано доказів того, що більшість охоронців працюють на підприємстві позивача без офіційного оформлення, та доказів звільнення осіб за особистими мотивами; - відповідачем також не надано доказів грубого порушення позивачем ліцензійних умов.

Відповідач у клопотанні (вх. №10636/15 від 20.02.2015р.) про витребування доказів просить суд витребувати у Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська належним чином засвідчені копії звітів ПП „КРОС'С" до Пенсійного фонду за період 2013-2014рр. (з відміткою про здачу) з інформацією про кількість офіційно оформлених працівників на підприємстві та розмір сплачених страхових внесків.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що вищезазначені докази безпосередньо стосуються позовних вимог, є необхідні для розгляду даної справи, мають важливе істотне значення для її об'єктивного вирішення по суті та можуть підтвердити інформацію, розповсюджену відповідачем на адресу ТОВ „Побужський феронікелевий комбінат", а у відповідача відсутні повноваження на отримання таких доказів.

Суд не вбачає достатніх підстав для задоволення вищевказаної заяви, оскільки:

- відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу;

- згідно з частинами 1, 2 статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторони або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація, 4) обставини, які можуть підтвердити цей доказ;

- у клопотанні відповідача зазначається про витребування доказів стосовно кількості офіційно оформлених працівників на підприємстві та розміру сплачених страхових внесків, проте, як вбачається, позовні вимоги щодо спростування недостовірної інформації не містять саме вимог стосовно кількості офіційно оформлених працівників та розміру сплачених страхових внесків:

- крім того, відповідно до пункту 18 постанови пленуму Верховного суду України від 27.02.2009р. №1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації; позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права;

- до того ж строк вирішення спору, продовжений у порядку частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України, закінчується 27.02.2015р., що є недостатнім для звернення з відповідним запитом до Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та отримання від останнього запитуваної інформації.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

За ініціативою суду здійснювався запис розгляду судової справи за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи „Документообіг господарських судів" на носій CD-R серійний номер 1011106ВС35010.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем - Приватним підприємством "КРОС-С" було спрямовано до Товариства з обмеженою відповідальністю „Побужський феронікелевий комбінат" підписаний директором Приватного підприємства „КРОС-С' Надтокою Оленою Володимирівною лист від 06.10.2014р. вих. №06/10/2014-1, в якому зазначалося, зокрема, про те, що: - ПП "КРОС'С" неякісно надає свої послуги, а саме: має великі недостачі при здачі вантажу на станції одержувача; - більшість охоронців ПП "КРОС'С" працюють на даному підприємстві без офіційного оформлення і не мають посвідчень про проходження навчання за спеціальністю "охоронець", що є обов'язковим згідно ліцензійних умов, і є грубим порушенням; - на сьогоднішній день у ПП "КРОС'С" відсутні кваліфіковані і досвідчені співробітники з організації охорони та супроводу вантажів, що переміщуються залізницями, з причини звільнення Статівою Євгеном Володимировичем з особистих мотивів; - за достовірними даними охоронців ПП "КРОС'С" за особистим усним наказом директора Статіви Євгена Володимировича здійснюють регулярне зняття охоронюваних вантажів в рамках допустимої норми похибки ваг +/- 0,5% для подальшого продажу; - Статіва Є.В. тісно спілкується з такими незаконними формуваннями як "металісти"; - директор ПП "КРОС'С" Статіва Є.В. займається недобросовісною конкуренцією, звертаючись у державні установи і роздаючи хабарі за усунення фірми-конкурента шляхом штучно створених проблем.

В подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю „Побужський феронікелевий комбінат" у листі від 23.10.2014р. №426 позивачу - Приватному підприємству "КРОС 'С" було повідомлено про те, що: - згідно Договору охорони від 06.03.2014р. позивач надає послуги з охорони і супроводу вантажів ТОВ „ПФК"; - претензій щодо якості послуг, що надаються, немає; - на адресу ТОВ „ПФК" надійшов лист від ПП „КРОС-С", в якому зазначено, що ПП „КРОС'С" має великі недостачі при здаванні вантажу кінцевому отримувачу, співробітник позивача не має належної кваліфікації, досвіду роботи та права на надання охоронних послуг; - у зв'язку з цим ТОВ „Побужський феронікелевий комбінат" просило надати письмові пояснення стосовно ситуації, яка склалася, а також надати відповідні документальні підтвердження.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір; здійснення цих прав може бути обмежене законом для захисту репутації або прав інших людей.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до частині 4 статті 32 Конституції України унормовано судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Позивач вважає, що відповідачем у листі від 06.10.2014р. вих. №06/10/2014-1, спрямованому на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Побужський феронікелевий комбінат", було розповсюджено недостовірну інформацію відносно позивача, яка не відповідає дійсності та принижує його ділову репутацію; відповідач проти цього заперечує, що і є причиною спору.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

У статті 299 Цивільного кодексу України зазначено, що фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації; фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно ж до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині.

Таким чином, право на недоторканість своєї ділової репутації відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Також, це право за своєю природою може належати не лише фізичній, але й юридичній особі.

За приписами частини першої статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Тому, за своєю правовою природою право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 Цивільного кодексу України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам, оскільки це право може бути використано господарюючим суб'єктом (підприємцем) як спосіб судового захисту щодо поширення інформації, яка шкодить його діловій репутації.

Отже, за змістом наведених приписів чинного законодавства право на спростування має особа, про яку поширено недостовірну інформацію, навіть якщо таке поширення не завдало шкоди її діловій репутації.

Відповідно до статті 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 8 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 р. N 01-8/184 „Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" у вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно виходити з того, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією; тягар доказування достовірності негативної інформації про позивача покладається на відповідача, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту поширення такої інформації відповідачем.

Згідно з пунктом 4 постанови пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року N 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

У пункті 15 постанови пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року N 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" визначено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до пункту 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Відповідно до пункту 18 постанови пленуму Верховного суду України від 27.02.2009р. №1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації; позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Позивач просить визнати недостовірною інформацію, поширену відповідачем у листі від 06.10.2014р. вих. №06/10/2014-1, спрямованому на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Побужський феронікелевий комбінат", зокрема щодо того, що Приватне підприємство "КРОС'С" неякісно надає свої послуги, а саме: має великі недостачі при здачі вантажу на станції одержувача.

Відповідач в обґрунтування достовірності зазначеної інформації вказує, що позивач мав недостачу при доставці вантажу на Відкрите акціонерне товариство "Косогорський металургійний комбінат", а також зазначає, що позивач не заперечує проти факту недостачі вантажу на станції одержувача.

Відповідно до листа Відкритого акціонерне товариство "Косогорський металургійний завод" від 16.07.2014р. вих. №52/14 0241 адресованому директору ПП „КРОС'С" Статіві Є.В., копія якого надана до матеріалів справи позивачем (а.с. 145), міститься розрахунок недостачі згідно умов договору та зазначається, що прийнята комбінатом маса нетто складає 269,1тон, недостача з врахуванням погрішності складає 6,79 тон.

Однак відповідачем у листі від 06.10.2014р. вих. №06/10/2014-1 слова „великі недостачі" вжито у множині, тобто вказано, що мав місце не один факт недостач вантажу на станції одержувача.

Відповідачем не надано доказів, як в підтвердження того які недостачі є великими, так і в підтвердження того, що при наданні послуг з охорони вантажів позивач здає ці вантажі з недостачами.

Також позивач вважає, що недостовірною є інформація, вказана відповідачем у листі від 06.10.2014р. вих. №06/10/2014-1, про те, що більшість охоронців Приватного підприємства "КРОС'С" працюють на даному підприємстві без офіційного оформлення і не мають посвідчень про проходження навчання за спеціальністю "охоронець", що є обов'язковим згідно ліцензійних умов, і є грубим порушенням.

Відповідач стосовно даної інформації у відзиві на позовну заяву (а.с. 120) зазначає, що цю інформацію відповідач отримав від колишніх працівників позивача, які працювали у нього без офіційного оформлення - Плакущого Р.Г., Плитки А.В. та Баля С.В. у письмовому вигляді; крім того, зі звітів позивача до Пенсійного фонду України за 2013-2014 роки видно реальну кількість офіційно оформлених працівників підприємства - їх кількість не співпадає з переліком усіх осіб, які проходили прохідні на підприємствах-контрагентах позивача.

Проте, відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів в підтвердження того, що більшість охоронців Приватного підприємства "КРОС'С" працює на даному підприємстві без офіційного оформлення і не має посвідчень про проходження навчання за спеціальністю "охоронець". Надані відповідачем копії листів фізичних осіб Плакущого Р.Г., Плитки А.В. та Баля С.В. про те, що вони працювали на підприємстві позивача без офіційного оформлення, не доводять факту праці на підприємстві позивача більшості охоронців без офіційного оформлення і що ці охоронці не мають посвідчень про проходження навчання за спеціальністю "охоронець",

Також позивач просить визнати недостовірною інформацію щодо того, що на сьогоднішній день у Приватному підприємстві "КРОС'С" відсутні кваліфіковані і досвідчені співробітники з організації охорони та супроводу вантажів, що переміщуються залізницями, з причини звільнення Статівою Євгеном Володимировичем з особистих мотивів.

Відповідач вважає, що така інформація не є недостовірною, оскільки Статіва Є.В. звільнив з особистих мотивів кваліфікованих та досвідчених співробітників з організації охорони та супроводу вантажів, що переміщуються залізницями - Надтоку Дениса Володимировича та Надтоку Євгена Володимировича, які пропрацювали на даному підприємстві з початку реєстрації підприємства.

Проте, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що, по-перше, Надтока Денис Володимирович та Надтока Євген Володимирович мають відповідну кваліфікацію та досвід роботи щодо організації охорони та супроводу вантажів, що переміщуються залізницями, по-друге, що взагалі у позивача відсутні кваліфіковані і досвідчені співробітники з організації охорони та супроводу вантажів, що переміщуються залізницями з причини звільнення Статівою Євгеном Володимировичем з особистих мотивів.

Позивач просить також визнати недостовірною інформацію, поширену відповідачем у листі від 06.10.2014р. вих. №06/10/2014-1, щодо того, що за достовірними даними охоронці Приватного підприємства "КРОС'С" за особистим усним наказом директора Статіви Євгена Володимировича здійснюють регулярне зняття охоронюваних вантажів в рамках допустимої норми похибки ваг +/- 0,5% для подальшого продажу.

Відповідач на підтвердження достовірності такої інформації зазначає, що цей факт відомий відповідачу від працівників позивача.

Проте відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження здійснення охоронцями позивача за особистим усним наказом директора Статіви Євгена Володимировича регулярного зняття охоронюваних вантажів в рамках допустимої норми похибки ваг +/- 0,5% для подальшого продажу.

Що стосується вимог позивача щодо визнання недостовірною інформації, поширеної відповідачем у листі вих. №06/10/2014-1 від 06.10.14р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" про те, що Статіва Є.В. тісно спілкується з такими незаконними формуваннями як "металісти" та про те, що директор позивача Статіва Є.В. займається недобросовісною конкуренцією, звертаючись у державні установи і роздаючи хабарі за усунення фірми-конкурента шляхом штучно створених проблем, то вони не підлягають задоволенню, оскільки:

- відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням;

- позивачем не доведено, що його право було порушено викладенням у листі від 06.10.2014р. вих. №06/10/2014-1 інформації стосовно фізичної особи Статіви Євгена Володимировича.

Одночасно господарським судом не приймається до уваги думка відповідача про те, що лист від 06.10.14р. вих. №06/10/2014-1 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат", що доданий до позовної заяви, отриманий незаконним шляхом, виходячи з наступного:

- відповідач вважає, що інформація, поширена ним у листі від 06.10.14р. вих. №06/10/2014-1 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат", є конфіденційною;

- відповідно до частини 2 статті 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом; відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом;

- як зазначено у рішенні Конституційного суду України від 20.01.2012р. у справі №1-9/2012 за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці;

- отже, зі змісту статті 21 Закону України «Про інформацію» вбачається, що конфіденційна інформація про юридичну особу може поширюватися за згодою цієї юридичної особи;

- до того ж, матеріали справи не містять доказів в підтвердження того, що копію листа від 06.10.14р. вих. №06/10/2014-1 було отримано позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" з порушенням закону.

Відповідно до пункту 25 постанови пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року N 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

У зв'язку з наведеним господарський суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" листа щодо спростування недостовірної інформації відносно позивача, викладеної в листі від 06.10.2014р. №06/10/2014-1 про те, що: - Приватне підприємство "КРОС'С" неякісно надає свої послуги, а саме: має великі недостачі при здачі вантажу на станції одержувача; - більшість охоронців Приватне підприємство "КРОС'С" працюють на даному підприємстві без офіційного оформлення і не мають посвідчень про проходження навчання за спеціальністю "охоронець", що є обов'язковим згідно ліцензійних умов, і є грубим порушенням; - на сьогоднішній день у Приватного підприємства "КРОС'С" відсутні кваліфіковані і досвідчені співробітники з організації охорони та супроводу вантажів, що переміщуються залізницями, з причини звільнення Статівою Євгеном Володимировичем з особистих мотивів; - за достовірними даними охоронців Приватного підприємства "КРОС'С" за особистим усним наказом директора Статіви Євгена Володимировича здійснюють регулярне зняття охоронюваних вантажів в рамках допустимої норми похибки ваг +/- 0,5% для подальшого продажу.

Одночасно позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача спростувати недостовірну інформацію, викладену у своєму листі від 06.10.2014р. вих. №06/10/2014-1, адресованому Товариству з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат", шляхом відкликання цього листа від Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" не можуть бути задоволені судом з наступних підстав:

- згідно з пунктом 25 постанови пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року N 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" спеціальний порядок спростування недостовірної інформації передбачений для випадків, коли ця інформація набула поширення через документ, який прийняла (видала) юридична особа; у такому випадку документ, який містить таку недостовірну інформацію, що порочить особисті немайнові права фізичних осіб, має бути відкликаний;

- лист від 06.10.2014р. №06/10/2014-1 містить інформацію не тільки про юридичну особу, а і фізичну особу - Статіву Є.В., і тому не може бути відкликаний в цілому, а часткове відкликання документу, який містить недостовірну інформацію, чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до абзацу 3 пункту 25 постанови пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року N 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" у судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у частині визнання недостовірною інформації, поширеної Приватним підприємством "КРОС-С" у листі від 06.10.14р вих.№06/10/2014-1 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" про те, що: - Приватне підприємство "КРОС'С" неякісно надає свої послуги, а саме: має великі недостачі при здачі вантажу на станції одержувача; - більшість охоронців Приватного підприємства "КРОС'С" працюють на даному підприємстві без офіційного оформлення і не мають посвідчень про проходження навчання за спеціальністю "охоронець", що є обов'язковим згідно ліцензійних умов, і є грубим порушенням; - на сьогоднішній день у Приватного підприємства "КРОС'С" відсутні кваліфіковані і досвідчені співробітники з організації охорони та супроводу вантажів, що переміщуються залізницями, з причини звільнення Статівою Євгеном Володимировичем з особистих мотивів; - за достовірними даними охоронців Приватного підприємства "КРОС'С" за особистим усним наказом директора Статіви Євгена Володимировича здійснюють регулярне зняття охоронюваних вантажів в рамках допустимої норми похибки ваг +/- 0, 5% для подальшого продажу, та зобов'язання Приватного підприємства "КРОС-С" направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" листа щодо спростування недостовірної інформації відносно позивача - Приватного підприємства "КРОС 'С", викладеної в листі від 06.10.14р вих.№06/10/2014-1 про те, що: - Приватне підприємство "КРОС'С" неякісно надає свої послуги, а саме: має великі недостачі при здачі вантажу на станції одержувача; - більшість охоронців Приватного підприємства "КРОС'С" працюють на даному підприємстві без офіційного оформлення і не мають посвідчень про проходження навчання за спеціальністю "охоронець", що є обов'язковим згідно ліцензійних умов, і є грубим порушенням; - на сьогоднішній день у Приватного підприємства "КРОС'С" відсутні кваліфіковані і досвідчені співробітники з організації охорони та супроводу вантажів, що переміщуються залізницями, з причини звільнення Статівою Євгеном Володимировичем з особистих мотивів; - за достовірними даними охоронців Приватного підприємства "КРОС'С" за особистим усним наказом директора Статіви Євгена Володимировича здійснюють регулярне зняття охоронюваних вантажів в рамках допустимої норми похибки ваг +/- 0, 5% для подальшого продажу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, поширену Приватним підприємством "КРОС-С" у листі від 06.10.14р вих.№06/10/2014-1 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" про те, що:

- Приватне підприємство "КРОС'С" неякісно надає свої послуги, а саме: має великі недостачі при здачі вантажу на станції одержувача;

- більшість охоронців Приватного підприємства "КРОС'С" працюють на даному підприємстві без офіційного оформлення і не мають посвідчень про проходження навчання за спеціальністю "охоронець", що є обов'язковим згідно ліцензійних умов, і є грубим порушенням;

- на сьогоднішній день у Приватного підприємства "КРОС'С" відсутні кваліфіковані і досвідчені співробітники з організації охорони та супроводу вантажів, що переміщуються залізницями, з причини звільнення Статівою Євгеном Володимировичем з особистих мотивів;

- за достовірними даними охоронців Приватного підприємства "КРОС'С" за особистим усним наказом директора Статіви Євгена Володимировича здійснюють регулярне зняття охоронюваних вантажів в рамках допустимої норми похибки ваг +/- 0, 5% для подальшого продажу.

Зобов'язати Приватне підприємство "КРОС-С" (49040, м. Дніпропетровськ, пров. Джинчарадзе, буд. 1, кв. 166; ідентифікаційний код 36839310) у місячний строк з дня набрання рішенням у даній справі законної сили направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, кв. 3) листа щодо спростування недостовірної інформації відносно позивача - Приватного підприємства "КРОС 'С" (49040, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя, буд. 8, кв. 110; ідентифікаційний код 32902545), викладеної в листі від 06.10.14р вих.№06/10/2014-1 про те, що:

- Приватне підприємство "КРОС'С" неякісно надає свої послуги, а саме: має великі недостачі при здачі вантажу на станції одержувача;

- більшість охоронців Приватного підприємства "КРОС'С" працюють на даному підприємстві без офіційного оформлення і не мають посвідчень про проходження навчання за спеціальністю "охоронець", що є обов'язковим згідно ліцензійних умов, і є грубим порушенням;

- на сьогоднішній день у Приватного підприємства "КРОС'С" відсутні кваліфіковані і досвідчені співробітники з організації охорони та супроводу вантажів, що переміщуються залізницями, з причини звільнення Статівою Євгеном Володимировичем з особистих мотивів;

- за достовірними даними охоронців Приватного підприємства "КРОС'С" за особистим усним наказом директора Статіви Євгена Володимировича здійснюють регулярне зняття охоронюваних вантажів в рамках допустимої норми похибки ваг +/- 0, 5% для подальшого продажу.

Стягнути з Приватного підприємства "КРОС-С" (49040, м. Дніпропетровськ, пров. Джинчарадзе, буд. 1, кв. 166; ідентифікаційний код 36839310) на користь Приватного підприємства "КРОС 'С" (49040, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя, буд. 8, кв. 110; ідентифікаційний код 32902545) 2 030 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„02" березня 2015р.