Ухвала суду № 42925093, 16.02.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 лютого 2015 року Справа № 910/14230/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддів:Бакуліної С.В., Волковицької Н.О., Грейц К.В., Мачульського Г.М.,розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдінг Інвест"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 18.12.2014у справі№ 910/14230/14за заявоюПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдінг Інвест"провизнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдінг Інвест".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2014 порушено провадження у справі № 910/14230/14 про банкрутство ТОВ "Ніка Холдінг Інвест", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1 416 228,76 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Самофалова В.В. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1133 від 02.07.2013р.), інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 ухвалу господарського суду міста Києва від 17.09.2014 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2014 у даній справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 та ухвалу господарського суду міста Києва від 17.09.2014 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдінг Інвест" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.12.2014 у справі № 910/14230/14, в якій просить зазначену постанову скасувати та передати справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 09.12.2014 у справі № 910/14982/14 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: частини третьої статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Частиною третьою статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

У постанові від 18.12.2014 у справі № 910/14230/14, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо порушення провадження у справі про банкрутство та визнання розміру вимог ініціюючого кредитора, виходячи із встановлених судами обставин справи про обґрунтованість вимог ініціюючого кредитора та наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, з огляду на те, що заявлені ініціюючим кредитором вимоги до боржника виникли на підставі договору поруки, відповідно до умов якого, поручитель зобов'язався відповідати перед банком солідарно з боржником за виконання кредитних зобов'язань, які виникли з кредитного договору та зобов'язання боржника за договором поруки не є таким, що забезпечено заставним майном (іпотекою).

Водночас у постанові від 09.12.2014 у справі № 910/14982/14 суд касаційної інстанції доводи ініціюючого кредитора про звільнення його від сплати судового збору відповідно до пункту 22 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", визнав обґрунтованими, однак погодився в цілому з висновками резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції про порушення справи про банкрутство (ухвали підготовчого судового засідання), ухвали про прийняття до розгляду заяви ініціюючого кредитора та залишення її без розгляду, з огляду на неповноту обґрунтування у заяві про порушення справи про банкрутство обставин безспірності вимог ініціюючого кредитора, який одночасно є заставодержателем та грошові вимоги якого забезпечені порукою третьої особи і неповноти подання доказів того, що за наслідком здійснюваного виконавчого провадження безспірні вимоги перевищують 300 мінімальних розмірів заробітної плати на момент порушення справи про банкрутство.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдінг Інвест" у допуску справи № 910/14230/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ. ДобролюбоваСудді:С. Бакуліна Н. Волковицька К. Грейц Г. Мачульський