Постанова № 42925027, 25.02.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2015 р. Справа № 908/4028/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.,суддя Потапенко В.І., суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупі О.О.

за участю представників:

позивача - Костіна К.М., довіреність від 01.10.2014 р.

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №541 З/3) на рішення господарського суду Запорізької області від 24 грудня 2014 року у справі № 908/4028/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газторгпостач", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індра Енерджі", м. Запоріжжя

про стягнення 3 204 766,56 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газторгпостач" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індра Енерджі" про стягнення (з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог від 27.11.2014 р.) 3 204 766,56 грн., в тому числі: 2 795 501, 20 грн. основного боргу по оплаті поставленого природного газу за договором купівлі-продажу природного газу від 27.12.2013 р. № 27/12-14 та нарахованих на цей борг 354 580 грн. інфляційних втрат і 54684,60 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24 грудня 2014 року у справі № 908/4028/14 (суддя Ярешко О.В.) позов задоволено.

З відповідача на користь позивача стягнуто 2 795 501, 20 грн. основного боргу 354 580 грн. інфляційних втрат, 54684,60 грн. 3% річних та 64095,33 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням не погодився та подав на нього до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність викладених в рішенні висновків суду, обставинам справи, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що господарський суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність підстав для стягнення 2 795 501, 20 грн. основного боргу по оплаті вартості 900 тис. куб.. м. поставленого у січні 2014 року природного газу за договором купівлі-продажу природного газу від 27.12.2013 р. № 27/12-14 та нарахованих на цю заборгованість 354 580 грн. інфляційних втрат та 54684,60 грн. 3% річних, оскільки відсутні двостороннє оформлені бухгалтерські документи, які підтверджують таку поставку, а саме відповідні акти приймання-передачі природного газу.

При цьому апелянт вказує, що господарський суд першої інстанції не надав оцінки тим обставинам, що позивач ухилявся від свого договірного обов'язку з оформлення та підписання акту -приймання-передачі зазначеної партії природного газу обсягом 900 тис. куб.м. за січень 2014 року, а саме не повернув та не підписав зі свого боку надіслані йому відповідачем та підписані з боку останнього примірники такого акту приймання-передачі,мотивованої відмови від підписання акту не надсилав.

Також апелянт зазначає, що господарський суд першої інстанції неправильно визнав належним доказом фактичної поставки позивачем в січні 2014 року природного газу об'ємом 900 тис. куб.м. за договором купівлі-продажу природного газу від 27.12.2013 р. № 27/12-14 лист НАК «Нафтогаз Україна» без вих. № та без дати, в якому зазначено про фактичну передачу позивачем відповідачу у січні 2014 року природного газу загальним об'ємом 2200 тис. куб.м., оскільки наказ Міністерства палива та енергетики України від 05.11.2010 р. № 463, яким функції оператора єдиної газорозподільної системи України було покладено на ПАТ НАК «Нафтогаз України» визнано таким, що втратив чинність наказом цього Міністерства від 20.06.2014 р. № 466, а відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 882 від 02.12.2013 р. функції оператора Єдиної газоросподільної системи України покладено на Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», який і повинен був у січні 2014 року підтверджувати фактичний обсяг поставленого газу.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідач представника для участі в судове засідання не направив, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття його представників, один з яких приймає участь в іншому судовому процесі, а інший знаходиться у відрядженні.

Колегія суддів відхиляє зазначене клопотання, оскільки як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав копію ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження 03.02.2015 р. , а тому, протягом тривалого часу з дати такого отримання до дати судового засідання він не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-третьою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Зважаючи на це, справа розглядається за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, 27.12.2013 р. ТОВ "ГАЗТОРГПОСТАЧ" (Продавець, позивач у справі) та ТОВ "ІНДРА ЕНЕРДЖІ" (Покупець, відповідач у справі) укладено Договір № 27/12-14, за умовами якого (п. 1.1 Договору) Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ (далі - газ), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

Цей договір набуває чинності з 01 січня 2014 року і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до повного виконання грошових зобов'язань (п. 9.1 Договору).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 31.12.2013 р. до Договору), Продавець передає Покупцеві у січні 2014 року газ в обсязі до 1300,000 тис. куб. м.

Відповідно до п. 2.2 Договору обсяги газу, що планується передати за Договором (далі - плановий обсяг) можуть змінюватися Сторонами протягом місяця продажу.

В разі необхідності Покупця збільшити/зменшити плановий обсяг постачання газу, Покупець зобов'язаний надати Постачальнику до 20 числа місяця, що передує місяцю передачі (продажу) природного газу заявку, щодо збільшення/зменшення планового обсягу природного газу. Якщо впродовж поточного розрахункового місяця плановий обсяг газу різко зменшиться/збільшиться Покупець зобов'язаний надати Постачальнику заявку до 20 числа цього місяця (п. п. 2.4, 2.5 Договору).

Приймання-передача газу, оформляється актом приймання-передачі газу між Продавцем і Покупцем. Приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. п. 3.2, 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу. Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печаткою Покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його ціна і вартість.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 3.5 Договору Продавець не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути Покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Пунктом 4.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 31.12.2013 р. до Договору) сторони погодили, що ціна за плановий об'єм, зазначений у п. 2.1. Договору становить:

Ціна за 300,000 тис. куб. м. розраховується наступним чином:

Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3096,33 грн., без урахування збору у вигляді цільової надбавки та ПДВ. До сплати ціна за 1000 куб. м., природного газу становить - 3096,33 гри., крім того ПДВ - 619,27 грн., усього з ПДВ - 3715,60 грн.

Ціна за 1000,000 тис. куб. м. розраховується наступним чином:

Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3100,50 грн., без урахування збору у вигляді цільової надбавки та ПДВ. До сплати ціна за 1000 куб. м. природного газу становить -3100,50 грн. крім того ПДВ - 620,10 грн., усього з ПДВ - 3720,60 грн.

Оплата замовлених обсягів природного газу здійснюється Покупцем шляхом 100% від заявленої за звітний місяць суми оплати до 08 січня 2014 року (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 5.2 Договору, у разі збільшення місячного планового обсягу газу, протягом розрахункового місячного періоду Покупець здійснює остаточний розрахунок за додатково заявлені та отримані обсяги газу до 5 числа місяця, що настає за місяцем продажу (передачі) природного газу.

В платіжних документах Покупець повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу (п. 5.3 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що обумовлений в додатковій угоді № 2 до договору купівлі-продажу природного газу від 27.12.2013 р. № 27/12-14 (т. 1 а.с. 16) плановий об'єм природного газу-1300 тис. куб.м. було поставлено позивачем відповідачу та оплачено останнім, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами прийому -передачі вартісних показників природного газу за січень 2014 року № 0000000013 та № 0000000019 від 31 січня 2014 року (т. 1 а.с. 17-18), підписаним сторонами та скріпленим їх печаткою актом приймання-передачі природного газу від 31 січня 2014 року (т. 1 а.с. 19).

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідно до пунктів 2.2.,24 договору купівлі-продажу природного газу від 27.12.2013 р. № 27/12-14, які передбачають можливість зміни сторонами планового обсягу природного газу, відповідачем додатково до планового об'єму природного газу було замовлено поставку ще 900 тис. куб.м. цього товару, що підтверджується листами відповідача від 25.02.2014 р. вих. № 103(т. 2 а.с. 1), від 26.02.2014 р. № 104 (т. 2 а.с. 5), частковою оплатою цього обсягу на суму 548538, 8 грн.

Так, листом від 25.02.2014 р. вих. № 103 (т. 2 а.с. 1) відповідач, посилаючись на збільшення сторонами у січні 2014 року планового об'єму природного газу за договором купівлі-продажу природного газу від 27 грудня 2013 року до 2 200 тис. куб.м., запропонував позивачу підписати та скріпити печаткою проекти додаткових угод № 2 та № 3 до договору, які містили підпис та печатку відповідача та були надіслані позивачу(т. 2 а.с. 2-4).

Листом від 26.02.2014 р. вих. № 104 (т. 2 а.с. 5) відповідач повідомив позивача про замовлення додаткового об'єму природного газу у січні 2014 року на 300 тис. куб. м. та на 900 тис. куб.м. та з метою підтвердження його фактичної передачі просив скріпити і підписати примірники актів приймання - передачі на вказані об'єми поставки.

Як було наведено вище, сторони підписали та скріпили печатками додаткову угоду № 2 до цього договору якою змінили плановий об'єм газу з 1000 тис. куб. м. до 1300 тис. куб.м. та ціну на нього(т. 1 а.с. 16), а також акт приймання-передачі природного газу щодо цього об'єму (т. 1 а.с. 19) .

Проект додаткової Угоди № 3 (т. 2 а.с. 3) щодо збільшення планового об'єму природного газу до 2 200 куб.м., тобто ще на 900 тис. куб.м. від узгодженого в додатковій Угоді № 2 об'єму не була підписана сторонами, а тому не укладалась.

Надісланий відповідачем позивачу Акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2014 року щодо додатково узгодженого обсягу -900 тис. куб.м. , який був підписаний з боку відповідача та скріплений його печаткою, позивач не підписував та не скріплював своєю печаткою.

Натомість 12 серпня 2014 року позивач надіслав відповідачу інший Акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2014 року щодо додатково узгодженого обсягу природного газу -900 тис. куб.м., який підписаний лише з боку позивача та скріплений його печаткою.

Отже, як правильно встановлено господарським судом першої інстанції, в матеріалах справи містяться два окремі примірника акту приймання-передачі природного газу на 900,000 тис. куб. м., один з яких підписаний та скріплений печаткою підприємства ТОВ "ГАЗТОРГПОСТАЧ", інший - ТОВ "ІНДРА ЕНЕРДЖІ".

Згідно з пунктом 3.14 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ № 1181 від 13.09.2012 р., у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі (акта про надані послуги) розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяги споживання/розподілу/транспортування встановлюються відповідно до даних газорозподільного/газотранспортного підприємства.

Відповідно до пункту 1.3 Постанови Національної комісії, що здійснює Державне регулювання у сфері енергетики № 1181 від 13.09.2012 р. "Про затвердження Правил користування природним газом для юридичних осіб" оператор Єдиної газотранспортної системи України (далі - Оператор) - газотранспортне підприємство, на яке рішенням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в нафтогазовому комплексі покладено функції оперативно-диспетчерського управління з видобутку, транспортування, зберігання та розподілу природного газу з метою забезпечення безперебійного та безаварійного газопостачання споживачів України.

Аналогічне визначення наведено і в пункті 14 статті Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" від 8 липня 2010 року N 2467-VI.

Відповідно до листа № 6971/64-064 від 06.08.2014 р. Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", у І кварталі 2014 року функції Оператора ЄГТСУ, згідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 05.11.2010 р. № 463, здійснювало Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

На лист-запит № 16-10/8 від 16.10.2014 р. позивача Публічним акціонерним товариством Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" повідомлено, що відповідно до інформації, наявної в останнього, ТОВ "ГАЗТОРГПОСТАЧ" передав природний газ ТОВ "ІНДРА ЕНЕРДЖІ" в обсязі 2200,000 тис. куб. м. у січні 2014 року, на підтвердження чого ПАТ НАК "Нафтогаз України" надано копії планових розподілів по споживачах ТОВ "ІНДРА ЕНЕРЖІ" з погодженням всіх постачальників ланцюга передач отриманого з ресурсів ТОВ "ГАЗТОРГПОСТАЧ" за січень 2014 р. та копію інформації про надходження та розподіл ТОВ "ІНДРА ЕНЕРДЖІ" за січень 2014 р., які містяться в матеріалах справи.

Господарський суд першої інстанції обґрунтовано відхилив твердження відповідача, що позивачем не доведено поставку газу кінцевим споживачем ТОВ "ІНДРА ЕНЕРДЖІ", пославшись на те, що на ТОВ "ГАЗТОРГПОСТАЧ" ані будь-якими положеннями чинного законодавства, ані Договором № 27/12-14 від 27.12.2013 р. купівлі-продажу природного газу не покладено обов'язку здійснювати контроль за виконанням зобов'язань з боку ТОВ "ІНДРА ЕНЕРДЖІ" перед споживачами останнього.

Також з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Індра енерджі» з метою оформлення фактичної поставки 900 тис. куб. м. природного газу за договором зверталась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газторгпостач» про укладення додаткової угоди № 3 до Договору та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газторгпостач» підписати акт приймання-передачі природного газу об'ємом 900 тис. куб.м.,проте рішення суду за цим позовом не приймалось.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вказані обставини щодо: надсилання відповідачем вказаних листів з пропозицією оформлення фактичної поставки додаткового об'єму природного газу -900 тис. куб.м.;надсилання сторонами одна одній односторонньо підписаних та скріплених печатками актів прийому - передачі цього об'єму газу,його часткова оплата відповідачем на суму 548538,8 грн.; намагання відповідача спонукати позивача в судовому порядку підписати відповідний акт та додаткову угоду щодо вказаного об'єму природного газу; підтвердження оператором Єдиної газорозподільної системи постачання вказаного об'єму кінцевим споживачам, в сукупності підтверджують, що сторони відповідно до пунктів 2.2., 2.4. досягли домовленості щодо поставки в січні 2014 року додаткового об'єму природного газу -900 куб.м. і його поставка була фактично здійснена позивачем, проте сторони не виконали умови договору щодо документального оформлення фактичної поставки цієї партії товару у відповідності до умов договору шляхом підписання двостороннього акту приймання-передачі.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи апелянта на те, що зазначений лист № 16-10/8 від 16.10.2014 р. Публічного акціонерного товариства Національна акціонерною компанія "Нафтогаз України" не є належним доказом, з посилання на те, що наказ, 463 від 05.2010 р. яким останню було призначено оператором Єдиною газорозподільної системи України було скасовано, оскільки таке скасування було здійснено 20.06.2014 р. наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 466 від 20.06.2014 р., а тому у спірний період поставки -січень 2014 року Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" мала статус оператора Єдиною газорозподільної системи України, а отже і мала відомості щодо фактичних поставок газу, які і виклала у наведеному листі.

В пункті 5.2. договору сторони передбачили, що у разі збільшення місячного планового обсягу, протягом розрахункового періоду покупець здійснює остаточний розрахунок за додаткового заявлені та отримані обсяги газу до 5-го числа місяця, що настає за місяцем продажу.

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на наведене, вартість 900 куб.м. додаткового обсягу природного газу - 3 344040 грн. відповідач повинен був оплатити до 5 лютого 2014 року.

При цьому колегія суддів наголошує, що документальне не оформлення сторонами обсягу фактичної поставки за Договором не передбачено в якості підстави для звільнення покупця від обов'язку з його оплати у встановлений Договором строк.

До того ж, як правильно зазначив господарський суд першої інстанції, згідно з пунктами 3.4 та 5.2 Договору, підписаний зі свого боку примірник акту Продавець зобов'язується надати не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу, тоді як Покупець здійснює остаточний розрахунок за додатково заявлені та отримані обсяги газу до 5-го числа місяця, що настає за місяцем продажу газу,тобто Договором передбачено можливість здійснення остаточного розрахунку за фактично поставлену продукцію раніше граничної дати документального оформлення поставки.

Зважаючии на наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості за поставлений по Договору природний газ об'ємом 900 тис. куб.м. через відсутність двостороннє підписаних актів приймання-передачі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач оплатив вказаний об'єм газу частково, а саме на суму 548538, 8 грн., що підтверджується наданими сторонами виписками по особовому рахунку (т. 1 а.с. 69-110) та виписками по банківському рахунку (т. 2 а.с. 11-21), внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 2 795501, 20 грн.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було наведено вище, позивач виконав свій обов'язок по договору щодо поставки узгодженого сторонами додаткового об'єму природного газу -900 тис. куб.м. , у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок оплатити поставлений товар у встановлені договором строки, що останнім було здійснено лише частково.

Таким чином, відповідач є боржником по договору, який прострочив виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором чи законом.

На підставі цієї статті позивачем на 2 795 501, 20 грн. суми основного боргу правомірно нараховано до стягнення 354 580 грн. інфляційних втрат і 54684,60 грн. 3% річних.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляцінйої скарги не спростовують висновку господарського суду першої інстанції про задоволення позову, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 24 грудня 2014 року у справі № 908/4028/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Постанову складено в повному обсязі 02.03.2015 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Потапенко В.І.

Суддя Плужник О.В.