Вирок № 42923579, 25.02.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2015 Справа №607/3005/15-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гуменного П.П.,

при секретарі Гніданику А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013210010004357 від 24 листопада 2013 року відносно :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки громадянки України, з середньою освітою освітою, непрацюючої, котра зареєстрована по АДРЕСА_3 , не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

за участю прокурора Василенко О.М., обвинуваченої ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2014 року у ОСОБА_1, яка перебувала в приміщенні квартири АДРЕСА_2 виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, 24 листопада 2013 року близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_1, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, а також, що її дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно викрала грошові кошти в сумі 1600 грн., що належать ОСОБА_2

Із викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втекла, чим спричинила ОСОБА_2 шкоду на суму 1600 грн.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні описаного в обвинувальному акті кримінального правопорушення визнала в повному обсязі.

Пояснила, що станом на листопад 2013 року проживала в орендованій квартирі АДРЕСА_2.

24 листопада 2013 року , перебуваючи у вказаній квартирі, вона викрала , належні власниці квартири ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1600 грн. та втекла, зібравши речі. Більше в приміщення не поверталась.

Про скоєне щиро шкодує, обіцяє при можливості відвернути завдану потерпілій шкоду.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, однак подала на адресу суду заяву про розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 без її участі, зазначивши, що будь-яких претензій до обвинуваченої немає, при призначенні покарання покладається на думку суду.

Обвинувачена ОСОБА_1, визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодилася зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовилася від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачена та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винної, яка не працює, тобто немає змоги сплатити штраф, а тому вважає, що їй слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.

При цьому, суд враховує обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, а саме те, що вона визнала свою вину, те, що остання на даний час є вагітною, відсутність обставини, які б обтяжували покарання, а тому вважає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк, оскільки виправлення ОСОБА_1 можливе без відбування покарання.

Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 у період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, її слід зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Крім того, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати.

З врахуванням того, що прокурором не заявлялось клопотання щодо запобіжного заходу, суд позбавлений можливості вирішувати дане питання.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити їй за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй 1 (один) рік іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_1 у період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи на суму 428 грн. 26 коп. стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УКУ м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Головуючий суддяП. П. Гуменний