Рішення № 42922802, 19.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1000/15

Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Плавич Н.Д.,

при секретарі - Максимець І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Арцизького районного управління юстиції, за участю третіх осіб управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області, ОСОБА_4 про зняття арешту з майна, припинення розшуку за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк», звернувшись 11 квітня 2014 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що 20 липня 2007 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №ODX0AE00000014 та надано в кредит 14 128,37 доларів США на строк до 20 вересня 2014 року для придбання автомобіля. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 укладено договір застави №ODX0AE00000014 від 20 липня 2007 року, за яким ОСОБА_3 передав в заставу транспортний засіб автомобіль марки «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_1. Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 14 жовтня 2010 року в рахунок заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет застави. Посилаючись на знаходження предмета застави на зберіганні банку, накладення виконавчою службою арешту на транспортний засіб за вимогами стягувачів, що не є заставодержателями, ПАТ КБ «ПриватБанк» після уточнення вимог просив зняти арешт з транспортного засобу, накладений постановами державного виконавця ВДВС Арцизького РУЮ від 16 квітня 2010 року ВП №18699245 та 12 жовтня 2012 року ВП №32695328, припинити розшук транспортного засобу, оголошений постановою від 23 жовтня 2012 року ВП №32695328, стягнути з ОСОБА_3 судові витрати (а.с.3-5, ст.57-59).

Відповідач ОСОБА_3 в особі представника позов не визнав (а.с.66-67).

Відповідач ВДВС Арцизького РУЮ пояснень, заперечень не надав.

Треті особи УПФУ в Арцизькому районі Одеської області, ОСОБА_4 пояснень, заперечень суду першої інстанції не надали.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2014 року позов задоволено (а.с.85-88).

В апеляційній скарзі представник в інтересах ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Неправильність рішення суду апелянт мотивував порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з прав ПАТ КБ «ПриватБанк» як заставодержателя на задоволення своїх вимог до ОСОБА_3 за рахунок заставленого майна та виникнення права застави до прийняття виконавчою службою постанов про арешт майна боржника, оголошення заборони на його відчуження та постанови про розшук майна.

Висновки суду щодо права позивача як заставодержателя на задоволення вимог до ОСОБА_3 за рахунок заставленого рухомого майна відповідають обставинам справи, проте спір вирішено без залучення до участі в справі належних відповідачів, що згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №ODX0AE00000014 від 20 липня 2007 року, за яким для придбання транспортного засобу передано в кредит 14 128,37 доларів США на строк до 20 вересня 2014 року. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір застави рухомого майна №ODX0AE00000014 від 20 липня 2007 року, яким передано в заставу автомобіль «Nissan» модель «Gloria», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.8-17).

Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 14 жовтня 2010 року за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ODX0AE00000014 від 20 липня 2007 року звернуто стягнення на предмет застави як то належний ОСОБА_3 автомобіль «Nissan» модель «Gloria», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.27-30).

Згідно даних ДАІ в базі даних «арешт» транспортний засіб значиться в розшуку з 23 жовтня 2012 року, під арештом з 16 квітня 2010 року та з 12 жовтня 2012 року на підставі:

постанови ВП №18699245 від 16 квітня 2010 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеної державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Арцизького районного управління юстиції Одеської області в порядку виконання виконавчого листа №АЕ-34, виданого 8 травня 2001 року Арцизьким районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини;

постанови ВП №32695328 від 12 жовтня 2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеної заступником начальника відділу державної виконавчої служби Арцизького районного управління юстиції Одеської області в порядку виконання вимоги №Ф-175-У, виданої 13 лютого 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в Арцизькому районі про стягнення з ОСОБА_3 на користь пенсійного фонду заборгованості в розмірі 1 177,55 грн.;

постанови ВП №32695328 від 23 жовтня 2012 року про розшук майна боржника, винесеної виконуючим обов'язки начальника відділу державної виконавчої служби Арцизького районного управління юстиції Одеської області в порядку виконання вимоги №Ф-175-У, виданої 13 лютого 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в Арцизькому районі про стягнення з ОСОБА_3. на користь пенсійного фонду заборгованості в розмірі 1 177,55 грн. (а.с.31-33, 42-45).

Відповідно до частини 2 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду (ст.60 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено підстави закінчення виконавчого провадження. Так, виконавче провадження підлягає закриттю у разі, зокрема, направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби (п.10 ч.1 ст.49 Закону).

Наслідки завершення виконавчого провадження викладено в статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом яких у разі закінчення виконавчого провадження (крім, зокрема, направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби) арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Встановлено, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №АЕ-34, виданого 8 травня 2001 року Арцизьким районним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини, постановою ВП №18699245 від 7 червня 2010 року державного виконавця ВДВС Арцизького РУЮ закінчено з підстав направлення виконавчого документа до першого Київського ВДВС Одеського МУЮ для перевірки майнового стану боржника ОСОБА_3 за його фактичним місцем проживання з огляду на заборгованість зі сплати аліментів (а.с.145).

Виконавче провадження з примусового виконання вимоги №Ф-175-У, виданої 13 лютого 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в Арцизькому районі про стягнення з ОСОБА_3. на користь пенсійного фонду недоїмки зі сплати єдиного внеску, постановою ВП №32695328 від 25 жовтня 2013 року державного виконавця ВДВС Арцизького РУЮ закінчено з підстав направлення виконавчого документа за належністю до першого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ за місцем роботи боржника ОСОБА_3 (а.с.147).

Отже, обидва виконавчі провадження закрито з передбаченої пунктом 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» підстави, за наслідками застосування якої у сенсі положень статті 50 Закону арешт, накладений на майно боржника ОСОБА_3 у цих виконавчих провадженнях, рівно як і інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення (розшук) зняттю державним виконавцем не підлягали.

За таких обставин, належними відповідачами в справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» про зняття арешту з майна є стягувачі ОСОБА_4 та управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області, для забезпечення виконання вимог яких державним виконавцем було накладено арешт на транспортний засіб. Дане узгоджується з судовою практикою, на яку орієнтує касаційна інстанція при перегляді справ цієї категорії (а.с. 160-163).

В силу визначеного статтею 11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог. Вимоги до стягувачів ОСОБА_4 та управління ПФУ в Арцизькому районі Одеської області як до відповідачів не заявлено, процесуальне положення стягувачів визначено як «треті особи», на стадії апеляційного розгляду справи залучити ОСОБА_4 та управління ПФУ в Арцизькому районі відповідачами процесуально не можливо, відтак, в позові належить відмовити з тих підстав, що вимоги до належних відповідачів не заявлено. Відмова в позові з цих підстав не позбавляє ПАТ КБ «ПриватБанк» права на звернення з вимогами про зняття арешту з майна до належних відповідачів.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2014 року - скасувати.

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Арцизького районного управління юстиції, за участю третіх осіб управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області, ОСОБА_4 про зняття арешту з майна, припинення розшуку - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Н.Д.Плавич