Ухвала суду № 42919495, 20.02.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/5817/14-к

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1

20 лютого 2015 року місто Запоріжжя

№ 11-кп/778/179/15

Апеляційний суд Запорізької області у складі суддів:

Бараненко Л.Я. - головуючої, Шпоньки В.П. - доповідача, Яцуна С.Б.,

у відкритому судовому засіданні, за участі -

секретаря судового засідання Бойко Олени Олександрівни,

прокурора Нестерук Оксани Григорівни,

обвинуваченого ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_5-захисника обвинуваченого ОСОБА_1,

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1,

здійснив апеляційний розгляд -

вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 2 жовтня 2014 року (головуючий - суддя Зимогляд В.В., справа №320/5817/14-к).

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд установив:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1, не працюючого, раніше не судимого в силу статті 89 КК України,

засуджено і призначено покарання,

у виді обмеження волі -

за ч.1 ст.190 КК України строком на 1 рік,

за ч.2 ст.190 КК України строком на 2 роки,

за ч.2 ст.15 і ч.2 ст.190 КК України строком на 2 роки,

за ч.1 ст.358 КК України строком на 1 рік,

за ч.3 ст.358 КК України строком на 1 рік,

за ч.4 ст.358 КК України строком на 1 рік,

у виді позбавлення волі -

за ч.3 ст.185 КК України строком на 4 роки,

за ч.2 ст.186 КК України строком на 4 роки,

за ч.1 ст.187 КК України строком на 4 роки,

за ч.3 ст.289 КК України строком на 8 років з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання, із зарахуванням попереднього ув'язнення, засудженому_обчислено з 28 квітня 2014 року.

Питання про речові докази вирішені відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Ухвалено про стягнення з обвинуваченого на користь держави 5995,08 грн. на відшкодування процесуальних витрат.

Ухвалено про стягнення з обвинуваченого на відшкодування матеріальної шкоди на користь:

ПАТ "УкрСіббанк" 10172 грн. 55 коп.,

ОСОБА_6 8400 грн.,

ОСОБА_7 1300 грн.,

ОСОБА_8 6422 грн.,

ОСОБА_9 8500 грн.,

ОСОБА_10 6122 грн. та на його ж користь на відшкодування моральної шкоди 100000 грн.

ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він в місті Мелітополі:

26 вересня 2013 року, -

близько 100 год., за попередньою змовою групою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діями, поєднаними з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_10, незаконно заволодів його транспортним засобом - автомобілем Ланос з державним реєстраційним номером НОМЕР_1;

близько 105 год., наздогнавши ОСОБА_10, ОСОБА_1 вчинив на нього напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи потерпілого. В результаті заволодів належним потерпілому мобільним телефоном, чим завдав йому матеріальну шкоду на суму 3925 гривень.

З 7 березня по 26 квітня 2014 року, ОСОБА_1, повторно вчинив п'ять крадіжок чужого майна, поєднаних з проникненням у житло потерпілих.

Крім того, ОСОБА_1, тричі, шляхом переклеювання фотографій, вчинив у 2013 році підроблення офіційних документів - паспортів інших громадян, знайдених ним у різних місцях з метою їх використання при вчиненні шахрайства.

Так, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману, ОСОБА_1, використовуючи підроблені офіційні документи, вчинив сім епізодів шахрайства при придбанні товарів в магазинах з оформленням кредитних договорів з банками. В трьох випадках він отримав товар в кредит у 2013 році: 20 травня - телевізор, вартістю 6348 грн.; 10 червня - ноутбук, вартістю 8793,20 грн.; 25 червня - телевізор, вартістю 8406,20 грн., а в решті йому було відмовлено в оформлені кредиту, у зв'язку з чим злочини не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Також, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені повторно в 2014 році трьох грабежів поєднаних з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілих. Такими діями ОСОБА_1 відкрито викрав чуже майно: потерпілого ОСОБА_11 у сумі 300 грн. з карману його кишені, потерпілої ОСОБА_6 шляхом виривання в неї жіночої сумки, всього на суму 8400 грн., потерпілої ОСОБА_7 шляхом виривання в неї жіночої сумки, всього на суму 1300 гривень.

Справу розглянуто згідно з положеннями ч.3 ст.349 КПК України, при цьому, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи та розмірів цивільних позовів, допитав підсудного, який визнав себе винним у повному обсязі інкримінованих йому діянь та їх наслідках.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить про застосування ст.69 КК України посилаючись на повне визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочинів, виховання неповнолітньої дитини від цивільного шлюбу. Також посилається на застосування недозволених методів до нього під час досудового розслідування. Просить про застосування амністії.

При здійсненні судового провадження з перегляду судового рішення:

на вимогу апеляційного суду, за повідомленням ОСОБА_1 у доповненнях до апеляційної скарги про застосування відносно нього недозволених методів слідства, слідчим відділом прокуратури Запорізької області проведено досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015080000000048, внесеному до ЄРДР 26 січня 2015 року. За результатами розслідування це кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю події злочину. Відповідні відомості внесені до ЄРДР, копія постанови про закриття цього провадження долучена до судового провадження;

в судовому засіданні 20 лютого 2015 року -

обвинувачений ОСОБА_1 і його захисник підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити;

прокурор знайшов вирок законним і обгрутованим, а тому просив залишити його в силі.

За наслідками апеляційного розгляду апеляційний суд не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги виходячи з такого.

Процедура судового розгляду судом першої інстанції дотримана.

Винність засудженого у вчинені інкримінованих йому злочинних дій підтверджена доказами, які є в матеріалах справи, і його діям місцевий суд дав належну і відповідну юридичну оцінку. Обставини кримінального провадження його учасниками не оспорюються.

Засудженому_суд призначив покарання відповідно до положень Загальної частини КК України - у межах, установлених у санкціях статей Особливої частини цього кодексу, що передбачають відповідальність за вчинені ним злочини, з належним урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таким чином, й за сукупністю злочинів, засудженому_призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Саме по собі каяття або активне сприяння розкриттю злочину, проживання у цивільному шлюбі з особою, яка є матір'ю своєї дитини, - при відсутності добровільного відшкодування завданих збитків не є і не може бути достатніми підставами до застосування ст.69 КК України. З урахуванням зазначених обставин, які пом'якшують покарання, суд першої інстанції справедливо призначив ОСОБА_1 покарання у розмірах максимально приближених до мінімальних розмірів покарань, передбачених санкціями порушених ним законів. Підстави до зниження розмірів призначених покарань апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 404, 405, 407, 413, 418, 420, 426 КПК України, апеляційний суд ухвалив:

вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 2 жовтня 2014 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на це судове рішення без задоволення.

Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його оголошення.

Касаційна скарга на рішення апеляційної інстанції може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його оголошення, засудженим з моменту вручення йому копії судового рішення.

Судді:

Шпонька В.П. Бараненко Л.Я. Яцун С.Б.