Рішення № 42917630, 26.02.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Чупікової В. В.

суддів Галичанського А.Д., Перепелюк І.Б.

за участю секретаря Тодоряка Г.Д.

за участю відповідача ОСОБА_1, апелянта ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно за апеляційними скаргами ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 6 вересня 2011 року,

встановила:

У серпні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 6 вересня 2011 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1, а саме житловий будинок загальною площею 157, 60 кв.м., житловою площею 91,80 кв.м., літ.А, Пг/А віртістю 119 291 грн., літню кухню літ.Б, вартістю 29 212 грн., сараї літ.В, Д, вартістю 13 505 грн., убиральню літ.Г, вартістю 2 901 грн., криницю літ.К, вартістю 4 029 грн., огорожу №1-3, вартістю 11 181 грн., а всього на загальну суму 180 119 грн., що належали на праві власності ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

№22ц-11/2015 рік Головуючий у 1 інстанції В.М. Мізюк

Категорія 39 Доповідач Чупікова В.В.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_1 подано апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_8 зазначає, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що він є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 - сина ОСОБА_9, позивач ОСОБА_4 є його рідним дядьком. Відповідно до ст.1266 ЦК України має право на спадщину після смерті своєї баби ОСОБА_9 Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 6 вересня 2011 року, про яке він довідався від діда ОСОБА_1 21.09.2014 року, порушено його право на спадщину. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 6 вересня 2011 року скасувати у задоволенні позову відмовити.

Зазначає, що його діти в нотаріальній конторі відмовилися від спадщини після смерті матері на його користь, не згідний, щоб позивач був власником всього будинку, оскільки він разом з дружиною його збудував в період шлюбу, копію позовної заяви не отримував, заяву про визнання позовних вимог не писав та не отримував копію рішення суду.

ОСОБА_5 в апеляційній скарзі зазначає, що участі у справі вона не приймала, протягом 5-днів копію позовної заяви з додатками не отримувала та не могла отримати оскільки проживає в Чехії, заяву про визнання позову на адресу суду не писала, в нотаріальній конторі написала заяву про відмову від спадщини після смерті матері на користь батька ОСОБА_1, про існування рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 6 вересня 2011 року дізналася з телефонної розмови з батьком, копію цього рішення не отримував. Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянти та їх представник ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційні скарги підтримали з підстав, викладених в них, зазначають, що спірне господарство відносилося до суспільної групи робітників, спірний будинок разом з господарськими спорудами збудований подружжям ОСОБА_1 в період шлюбу, а тому спадщина відкрилася тільки на 1/2 його частину.

Позивач ОСОБА_4 апеляційні скарги не визнав, просив їх відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, наполягає, що господарство відносилося до суспільної групи «колгоспний двір».

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Задовольняючи позов в попередньому судовому засіданні без участі сторін в судовому засіданні, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі

визнали позов повністю та не заперечували проти його задоволення.

Такий висновок суду першої інстанції зроблений з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з постановленням нового рішення по суті позову.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_9 (а.с.8).

Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 1,3127 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що 23.08.2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 (а.с.3-5).

26 серпня 2011 року у даній справі було відкрито провадження та призначено попереднє судове засідання на 10 год.30 хв. 06.09.2011 року (а.с.14).

В порушення вимог ст.127 ЦПК України у справі відсутні відомості про направлення відповідачам копій ухвали про відкриття провадження, копій позовної заяви з копіями доданих до неї документів та отримання ними цих документів (а.с.15-24). А тому доводи апелянтів ОСОБА_1, ОСОБА_5 з приводу не отримання ними копій позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а також з приводу не написання ними заяв на адресу суду про визнання позову є обґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.130 ЦПК України, п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №5 «Про застосування норм процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» повідомлення осіб, які беруть участь у справі, є обов'язковим, попереднє судове засідання проводиться за участю сторін та інших осіб, які беруть учать у справі, сторони дають пояснення з приводу підтримання позовних вимог чи заперечень.

П.4 вищезазначеної постанови Пленуму передбачено, що ухвалення рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні при наявності для цього законних підстав можливе лише у разі визнання позову усіма відповідачами з дотриманням вимог ст.174 ЦПК України.

Відповідно до положень ст.174 ЦПК України відповідачі можуть визнати позов протягом усього часу розгляду справи, до ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачами суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій. Якщо визнання відповідачами позову

суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання позову і продовжує судовий розгляд.

З врахуванням наведеного, при наявності лише письмових заяв, написання яких заперечують апелянти, за відсутності у попередньому судовому засіданні осіб, які беруть учать у справі, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для ухвалення рішення про задоволення позову у попередньому судовому засіданні.

Також з копії спадкової справи №470/2010 вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9, 10 листопада 2010 року відповідач ОСОБА_1, 28.04.2012 року позивач ОСОБА_4 звернулися до Кіцманської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини (а.с.130).

28 квітня 2011 року ОСОБА_6 та 12 квітня 2011 року ОСОБА_5, 29.04.2011 року ОСОБА_7 подано заяви про відмову від спадкового майна на користь ОСОБА_1 (а.с.131-132).

14.07.2011 року позивачу ОСОБА_4, відповідачу ОСОБА_1 видано свідоцтво про прийняття спадщини за законом на земельну ділянку площею 1,3127 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: ОСОБА_4 на 1/5 частину, ОСОБА_1 на 4/5 частини вказаної земельної ділянки (а.с.145-148).

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок загальною площею 157, 60 кв. м., житловою площею 91,80 кв. м. з господарськими будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1, збудований в 1977 року. Відповідач ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9, яка була головою двору, з 02.02.1961 року (а.с.153,6).

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів (далі - Вказівки), затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі - Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року №5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69. Згідно із зазначеними Вказівками суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім'ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, або не працюють у колгоспі відносяться до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

З довідки колгоспу ім.Канюка, яка була долучена до матеріалів справи за клопотанням відповідача ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції на підтвердження доводів апеляційної скарги, вбачається, що колишній голова двору ОСОБА_9 перебувала в членах колгоспу лише з 01.01.1966 року по 30.05.1979 року (а.с.156). З трудової книжки відповідача ОСОБА_1, яка досліджувалася в судовому засіданні апеляційної інстанції, встановлено, що він за спеціальністю будівельник і ніколи не був членом колгоспу та не працював

у колгоспі.

З огляду на викладене доводи позивача ОСОБА_4 про те, що спірне господарство відносилося до суспільної групи колгоспний двір є безпідставними. Спірне господарство є майном подружжя ОСОБА_4, яке вони набули в період шлюбу.

З врахування наведеного, вимог ст.60 СК України, ч.3 ст.368 ЦК України колегія суддів приходить до висновку, що спадщина відкрилася тільки на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 157, 60 кв. м., житловою площею 91,80 кв. м. з господарськими будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1.

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_9 спадкоємцями за законом в рівних частках були: чоловік ОСОБА_1, діти: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, онук ОСОБА_8 в порядку ст.1266 ЦК України.

З огляду на те, що діти ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 відмовилися від спадщини на користь відповідача ОСОБА_1, то його частка у спадщині складає 4/12 , частка онука ОСОБА_8 складає 1/12, частка позивача ОСОБА_4 складає 1/12( 4/12 +1/12+1/12 = 6/12 або 1/2 ).

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню лише в частині визнання за ним права власності 1/12 частку житлового будинку загальною площею 157, 60 кв. м., житловою площею 91,80 кв. м. з господарськими будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 6 вересня 2011 року підлягає скасуванню з постановленням нового рішення.

З врахуванням вимог ст.88 ЦПК України з позивача ОСОБА_4 на користь апелянтів ОСОБА_1, ОСОБА_5 підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 825 грн. 55 коп. на користь кожного.

Керуючись ст.ст.209, 218, 307, 309 ЦПК України судова колегія, -

вирішила:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 6 вересня 2011 року скасувати.

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/12 частку житлового будинку загальною площею 157, 60 кв. м., житловою площею 91,80 кв. м. з господарськими будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 825(вісімсот двадцять п'ять) грн.. 55 ( п'ятдесят п'ять) коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 825(вісімсот двадцять п'ять) грн. 55 (п'ятдесят п'ять) коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак, може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: