Рішення № 42909311, 26.02.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2015 р.Справа № 924/1967/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агробудівельний альянс „Астра", смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область

до Державного підприємства „Дослідне господарство „Пасічна" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної Академії Аграрних наук України", с. Пасічна Старосинявський район, Хмельницька область

про стягнення 61 620,88 грн., з яких 60 224,17 грн. боргу за отриманий товар та надані послуги, 252,45 грн. 3% річних, 1 144,26 грн. інфляційних втрат

За участю представників сторін:

від позивача: Мозговий О.П. - за довіреністю від 01.09.2014р.;

від відповідача: не прибув.

В судовому засіданні 26.02.2015р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 61 620,88 грн., з яких 60 224,17 грн. простроченого боргу за отриманий товар та надані послуги, 252,45 грн. 3% річних, 1 144,26 грн. інфляційних втрат. Вказана заборгованість виникла у зв'язку із неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу №58/14/215 ЗЧ від 02.01.2014р. та за неоплату наданих послуг по ремонту та сервісному обслуговуванню техніки згідно актів виконаних робіт.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 02.01.2014р. між позивачем та відповідачем відповідач був укладений договір купівлі-продажу №58/14/215 ЗЧ, відповідно до якого позивач зобов'язався продати, а відповідач прийняти та своєчасно оплатити запасні частини для сільськогосподарської техніки.

Вказує, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на суму 85 879,80 грн. та надав послуг на суму 118 277,65 грн., всього на суму 204 157,45 грн. згідно поданих в матеріали справи видаткових накладних та довіреностей. При цьому, відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 143 933,28 грн., решта боргу в сумі 60 224,17 грн. залишилась несплаченою.

Також, у додатковому письмовому пояснені від 03.02.2015р. позивач повідомив суд, що позивач поставляв відповідачу запасні частини для сільськогосподарської техніки та надавав послуги із сервісу вказаної техніки. Вказує, що на даний час залишилась непогашеною заборгованість відповідача по акту виконаних робіт №000063575 від 24.10.2014р., згідно якого були надані послуги по ремонтним роботам на суму 104 912,65 грн.

При цьому, заборгованість по вказаному акту частково оплачувалась відповідачем, сума боргу становить 60 224,17 грн. Вказує, що часткова оплата відповідачем коштів по акту виконаних робіт №000063575 від 24.10.2014р., згідно якого були надані послуги по ремонтним роботам на суму 104 912,65 грн., свідчить про визнання боргу відповідачем.

Посилається на те, що згідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вважає, що сума боргу, інфляційні втрати та три відсотків річних нараховані позивачем у відповідності до чинного законодавства України.

Представник позивача в засідання суду 26.02.2015р. прибув, позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в засідання суду 26.02.2015р. не направив, проте на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 26.02.2015р., згідно якого відповідач вказує на таке: позивач обґрунтовує свої вимоги актом виконаних робіт №0000063575 від 24.10.2014 року на суму 104912,65 гри. в т.ч. ПДВ 17485,44 грн. Як слідує з вищезазначеного акту, частина суми 20787,16 грн. + 4157,43 гри. (ПДВ) = всього 24944,59 грн., нарахована за послуги по ремонту та сервісному обслуговуванню техніки.

Вказує, що зобов'язання сторін врегульовано Договором №58/14/215 3Ч, а інші договірні відносини у сторін відсутні. В той же час за своїм характером даний договір є правочином, що регулює питання купівлі-продажу, та не містить положень щодо можливості надання послуг позивачу. Тобто, вважає, що фактично відсутні будь-які договірні зобов'язання у сторін щодо можливості надання та оплати послуг.

Відповідач вказує, що з акту виконаних робіт №0000063575 від 24.10.2014 року випливає, що останній підписаний Леонтієвим Л.М. головним інженером, який не має права підпису документів від імені відповідача, також таке право останньому не надавалося на підставі довіреності (інших документів) директором господарства відповідача, тобто даний акт підписаний неуповноваженою особою.

За таких обставин, відповідач вважає, що відсутність документів, що підтверджували б надання послуг з ремонту і сервісного обслуговування техніки позивачем відповідачеві, не дає позивачу права на стягнення боргу за послуги. Тому, відповідач заперечує факт надання послуг згідно акту викопаних робіт №0000063575 від 24.10.2014 року та необхідність оплати їх вартості на суму 24 944,59 грн. (в т.ч. ПДВ).

Із врахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити позивачу у позові в частині стягнення із відповідача 24 944,59 грн. основного боргу (вартість послуг), штрафних санкцій та інфляційних втрат, нарахованих на вищевказану суму.

Також, відповідачем заявлено письмове клопотання про слухання справи в судовому засіданні 26.02.2015р. за відсутності представника відповідача.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Агробудівельний Альянс „Астра", смт. Чабани Київська область як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно Виписки із ЄДР станом на 11.02.2014р. №094411.

Державне підприємство „Дослідне господарство „Пасічна" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної Академії Аграрних наук України", с. Пасічна Старосинявський район, Хмельницька область як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до Спецвитягу від 22.12.2014р. №19932502.

02.01.2014р. між ТОВ „Агробудівельний Альянс „Астра" (продавець) та ДП „Дослідне господарство „Пасічна" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної Академії Аграрних наук України" (покупець) було підписано Договір купівлі-продажу №58/14/215 ЗЧ, відповідно до п.п.1.1 якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та своєчасно оплатити запасні частини для сільськогосподарської техніки відповідно до погоджених сторонами рахунків-фактур та видаткових накладних, в яких визначаються номенклатура, кількість та вартість запчастин, і які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.п.2.1 договору загальна сума договору складається із вартості всіх запасних частин, що будуть передані покупцеві згідно виставлених рахунків-фактур продавця та відповідних видаткових накладних, і на момент підписання цього договору становить 500 000,00 грн. з ПДВ, що еквівалентно 50 000 Євро на день укладення договору.

Загальна вартість запчастин, визначених у видаткових накладних в гривні змінюється на день проведення розрахунку прямо пропорційно росту офіційного курсу гривні до євро, що встановлюється Міжбанківським валютним ринком України на день проведення розрахунку, по відношенню до курсу євро до гривні, встановленому на день підписання цього договору. (п.п.2.2 договору).

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору передбачено, що покупець сплачує вартість запчастин шляхом здійснення прямих банківських платежів на розрахунковий рахунок продавця відповідно до погоджених сторонами рахунків-фактур на запчастини (окрему партію запчастин). Платіж вважається здійсненим з моменту надходження грошової суми на рахунок продавця. Покупець здійснює розрахунки за Запчастини шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця 100% вартості запчастин (окремої партії запчастин) або відстрочки платежу на 10 (десять) календарних днів з моменту фактичної передачі запчастин та підписання відповідних видаткових накладних.

Згідно п.п.4.4 договору передбачено, що продавець надає гарантію на умовах, встановлених виробником запчастин тільки в тому випадку, якщо ці запчастини встановлювались сервісною службою продавця. Упаковка та маркування запчастин повинні відповідати технічним умовам, іншим нормативним документам, що регламентують пакування та маркування даного виду товару, а також забезпечувати в повній мірі його збереження при транспортуванні.

Вказаним договором сторони передбачили, що у випадку порушення строку поставки (передачі) запчастин з вини продавця, останній несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення своїх грошових зобов'язань. За порушення покупцем строків оплати, передбачених даним договором, він несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх грошових зобов'язань. (п.п.6.2, 6.3 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу запчастини на суму 85 879,80 грн. згідно наявних в матеріали справи видаткових накладних:

- №0000000934 від 22.01.2014р. на загальну суму 6 799,56 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно рахунку №14-0001214 від 20.01.2014р. по довіреності №23 від 22.01.2014р.;

- №0000002485 від 11.02.2014р. на суму 1 279,80 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно рахунку №14-0003580 від 10.02.2014р. по довіреності №49 від 11.02.2014р.;

- №0000005300 від 06.03.2014р. на суму 6 513,18 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно рахунку №14-0004405 від 14.02.2014р. по довіреності №81 від 06.03.2014р.;

- №0000006209 від 12.03.2014р. на суму 19 972,98 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно рахунку №14-0008312 від 11.03.2014р. по довіреності №81 від 06.03.2014р.;

- №0000008573 від 21.03.2014р. на суму 4 828,92 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно рахунку №14-0010263 від 18.03.2014р. по довіреності №101 від 21.03.2014р.;

- №0000010010 від 27.03.2014р. на суму 9 696,72 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно рахунку №14-0011756 від 25.03.2014р. по довіреності №101 від 21.03.2014р.;

- №0000013302 від 10.04.2014р. на суму 6 292,56 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно рахунку №14-0013615 від 02.04.2014р. по довіреності №132 від 10.04.2014р.;

- №0000017409 від 06.05.2014р. на суму 1 043,70 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно рахунку №14-0017917 від 23.04.2014р. по довіреності №158 від 29.04.2014р.;

- №0000024667 від 11.06.2014р. на суму 13 366,44 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно рахунку №14-0027171 від 05.06.2014р. по довіреності №221 від 11.06.2014р.;

- №0000033587 від 15.07.2014р. на суму 1 602,18 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно рахунку №14-0036942 від 14.07.2014р. по довіреності №277 від 15.07.2014р.;

- №0000040840 від 07.08.2014р. на суму 615,78 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно рахунку №14-0042887 від 04.08.2014р. по довіреності №316 від 07.08.2014р.;

- №0000043111 від 14.08.2014р. на суму 6 381,48 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно рахунку №14-0044563 від 11.08.2014р. по довіреності №316 від 07.08.2014р.;

- №0000045924 від 23.08.2014р. на суму 2 734,92 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно рахунку №14-0044563 від 11.08.2014р. по довіреності №331 від 21.08.2014р.;

- №0000045927 від 23.08.2014р. на суму 3 454,68 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно рахунку №14-0047578 від 21.08.2014р. по довіреності №331 від 21.08.2014р.;

- №0000047545 від 29.08.2014р. на суму 1 296,90 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно рахунку №14-0049049 від 28.08.2014р. по довіреності №331 від 21.08.2014р.;

Крім того, відповідачу надавались послуги по ремонту та сервісному обслуговуванню техніки разом із товарами, які використовувались під час виконання робіт на загальну суму 118 277,65 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт №0000002027 від 07.02.2014р. на суму 11 205,00 грн. (в т.ч. ПДВ), №0000002041 від 07.02.2014р. на суму 2 160,00 грн. (в т.ч. ПДВ), №0000063575 від 24.10.2014р. на суму 104 912,65 грн. (в т.ч. ПДВ)., рахунком на оплату №14-0035276 від 08.07.2014р. на суму 104 912,65 грн.

Вказані акти підписані представниками сторін, скріплені печатками підприємств із відмітками про те, що роботи виконані в повному обсязі та вчасно, замовник претензій по об'єму, якості та строках їх виконання не має.

Відповідач частково сплатив заборгованість на загальну суму 143 933,28 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи банківськими виписками, а саме: 20.01.2014р. - 6799,56 грн., 05.03.2014р. - 18 329,70 грн., 12.03.2014р. - 22 345,44 грн., 09.04.2014р. - 15 551,82 грн., 10.06.2014р. - 13 366,44 грн., 10.07.2014р. - 6 292,56 грн., 29.07.2014р. - 1 602,18 грн., 07.08.2014р. - 615,78 грн., 14.08.2014р. - 9 116,40 грн., 22.08.2014р. - 3 454,68 грн., 29.08.2014р. - 1 296,90 грн., 30.09.2014р. - 20 161,82 грн., 13.11.2014р. - 20 000,00 грн., 18.11.2014р. - 5 000,00 грн.

Оскільки борг в сумі 60 224,17 грн. відповідачем не був погашений, позивач звернувся із позовом, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 60 224,17 грн. боргу за отриманий товар та надані послуги, 252,45 грн. 3% річних, 1 144,26 грн. інфляційних втрат згідно поданих розрахунків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності суд враховує таке:

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №58/14/215 ЗЧ від 02.01.2014р., який за правовою природою є договором поставки із елементами договору про надання послуг.

Згідно зі ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. , до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтями 902, 903 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання договору купівлі-продажу №58/14/215 ЗЧ від 02.01.2014р. відповідач взяв на себе зобов'язання провести розрахунок з позивачем за отриманий товар та надані послуги, проте зобов'язань по оплаті не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відтак, правомірною суд вважає заборгованість в сумі 60 224,17 грн., яка відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Натомість, доводи відповідача про те, надання відповідачу послуг на суму 24 944,59 грн. (в т.ч. ПДВ) по акту від 24.10.2014р. не відповідає дійсності, оскільки акт підписаний не уповноваженою особою та договором купівлі-продажу від 02.01.2014р. надання послуг не передбачалось, судом до уваги не приймається, зважаючи на таке.

Згідно наявного в матеріалах справи договору купівлі-продажу №58/14/215 ЗЧ від 02.01.2014р. сторони, крім інших умов, також передбачили можливість надання позивачем як продавцем також і сервісних послуг. Зокрема, в п.п.4.4 договору було передбачено, що продавець надає гарантію на умовах, встановлених виробником запчастин тільки в тому випадку, якщо ці запчастини встановлювались сервісною службою продавця.

Згідно наявного в матеріалах справи акта виконаних робіт №0000063575 від 24.10.2014р. на суму 104 912,65 грн. (в т.ч. ПДВ). вбачається, що відповідач як замовник отримав від позивача послуги по ремонту та сервісному обслуговуванню техніки на суму 20 787,16 грн., вартість яких разом із ПДВ становить 24 944,59 грн. Вказаний акт належним чином оформлений представниками обох сторін, підписаний та скріплений печатками, за відсутності будь-яких претензій та заперечень до акту.

Крім того, відповідачем 30.09.2014р. проведено часткову оплату по цьому акту №0000063575 від 24.10.2014р. згідно виставленого рахунку №14-0035276 від 08.07.2014р., на суму 20 161,82 грн. із відміткою згідно банківської виписки від 30.09.2014р. „за запчастини згідно рахунку №14-35276 від 08.07.2014р.".

За таких обставин, доводи відповідача про відсутність боргу на суму 24 944,59 грн. як вартості наданих послуг матеріалами справи не підтверджується та спростовується первинними документами та матеріалами.

Щодо позовної вимоги про стягнення із відповідача 252,45 грн. 3% річних за період з 25.10.2014р. по 15.12.2014р., судом до уваги приймається таке.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Дане підтверджується правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 15.11.2010р. №4/720.

Аналізуючи поданий позивачем розрахунок 3% річних в сумі 252,45 грн., останній судом приймається до уваги як такий, що обрахований правильно із врахуванням наявних в матеріалах справи розрахунків та документів. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення із відповідача 252,45 грн. 3% річних суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем також заявлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 1 144,26 грн. за листопад місяць 2014р. згідно наявного у справі розрахунку.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Тобто, врахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості не менше як на один місяць та у порядку відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання.

Даної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України по аналогічній справі щодо періоду нарахування інфляційних (постанова Вищого господарського суду України від 20.02.2013р. по справі №16/5025/1011/12).

Крім того, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Така позиція викладена у листі Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 №62-97р. При цьому індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає нарахування позивачем інфляційних втрат за листопад місяць 2014р. безпідставним, оскільки періоду такого нарахування не передував один місяць, як цього вимагає чинне законодавство України. Також, при обрахуванні суми інфляційних позивачем не було враховано проведені відповідачем часткові проплати боргу, зокрема і листопаді 2014р. (13.11.2014р. на суму 20 000,00 грн., 18.11.2014р. - 5 000,00 грн.), що позбавляє позивача права на інфляційне збільшення по заборгованості останнього.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 144,26 грн. інфляційних втрат суд вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Відтак, належних та допустимих доказів на спростування вищенаведеного, суду не подано.

За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із приписами статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 60 224,17 грн. боргу та 252,45 грн. 3% річних. В решті 1 144,26 грн. інфляційних втрат необхідно відмовити.

Згідно ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати по справі підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Агробудівельний альянс „Астра", смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область до Державного підприємства „Дослідне господарство „Пасічна" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної Академії Аграрних наук України", с. Пасічна Старосинявський район, Хмельницька область про стягнення 61 620,88 грн., з яких 60224,17 грн. боргу за отриманий товар та надані послуги, 252,45 грн. 3% річних, 1 144,26 грн. інфляційних втрат, задовольнити частково.

Стягнути із Державного підприємства „Дослідне господарство „Пасічна" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної Академії Аграрних наук України", с. Пасічна Старосинявський район, Хмельницька область, вул. Радгоспна,3 (код ЄДРПОУ 00704391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агробудівельний альянс „Астра", смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, вул. Машинобудівників,буд.5-а (код ЄДРПОУ 30050930) 60 224,17 грн. (шістдесят тисяч двісті двадцять чотири гривні 17 коп.) боргу за отриманий товар та надані послуги, 252,45 грн. (двісті п'ятдесят дві гривні 45 коп.) 3% річних та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У позові про стягнення 1 144,26 грн. інфляційних втрат відмовити.

Повне рішення складено 02.03.2015р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул. Машинобудівників, 5-а, смт. Чабани, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08162) - згідно заяви;

3 - відповідачу (вул. Радгоспна, 3, с. Пасічна, Старосинявський р-н, Хмельницька обл., 31414) - прост. рекоменд.