Рішення № 42909243, 11.02.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2015 р. Справа № 918/17/15

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний Банк"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 506 559 грн. 60 коп.

За участю представників сторін:

Від позивача: Голік О.А. (довіреність №23/63 від 30.01.2015р.).

Від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність №37 від 13.01.2015р.)

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство "Міський комерційний Банк" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 506 559 грн. 60 коп. з яких: 347 617 грн. 43 коп. заборгованість по кредиту, 7 676 грн. 15 коп. поточна заборгованість по відсотках, 85 922 грн. 52 коп. прострочена заборгованість по відсотках та 65 343 грн. 50 коп. - пеня.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що Відповідач отримавши грошові кошти у вигляді кредиту, обумовлені договором №947/980-ЮО від 10.04.2013р. у визначений строк не повернув, а тому залишок заборгованості, поточну заборгованість по відсотках, прострочену заборгованість по відсотках та пеню, просить суд стягнути у примусовому порядку.

09.02.2015р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого останній зазначає, що проти позовних вимог заперечує та просить суд в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний Банк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 506 559 грн. 60 коп. відмовити в повному обсязі.

10.02.2015р. відповідачем подано клопотання в якому, посилаючись на ст. 79 ГПК України, просить зупинити провадження у справі. За твердженням відповідача, ним було подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Рівненської області від 30.01.2015р. про залишення зустрічного позову у цій справі без розгляду, що на його думку, унеможливлює розгляд спору по суті до завершення апеляційного провадження.

За змістом частини 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

За таких обставин, оскільки ухвалою господарського суду Рівненської області від 30.01.2015р. зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повернуто без розгляду, то за відсутності доказів про порушення апеляційного провадження (прийняття апеляційної скарги до розгляду Рівненським апеляційним господарським судом), у суду відсутні підстави для зупинення провадження у справі, згідно ст. 79 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав вказаних у відзиві.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.04.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний Банк" (Банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено кредитний договір №947/890-ЮО, згідно якого Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 350 000 грн. 00 коп. (ліміт кредитної лінії), починаючи з « 10» квітня 2013 року на умовах, передбачених цим Договором, з встановленням графіку зменшення заборгованості: - з « 10» квітня 2013 року по « 09» листопада 2013 року - максимальний ліміт заборгованості кредитної лінії становить 350 000 грн. 00 коп.; - з « 10» листопада 2013 року по « 09» грудня 2013 року - ліміт максимальної заборгованості кредитної лінії становить 315 000 грн. 00 коп.; - з « 10» грудня 2013 року по « 09» січня 2014 року - максимальний ліміт заборгованості кредитної лінії становить 280 000 грн. 00 коп.; - з « 10» січня 2014 року по « 09» лютого 2014 року - максимальний ліміт заборгованості кредитної лінії становить 245 000 грн. 00 коп.; - з « 10» лютого 2014 року по « 09» березня 2014 року - максимальний ліміт заборгованості кредитної лінії становить 210 000 грн. 00 коп.; - з « 10» березня 2014 року по « 09» квітня 2014 року - максимальний ліміт заборгованості кредитної лінії становить 175 000 грн. 00 коп.; - з « 10» квітня 2014 року по « 09» травня 2014 року - ліміт максимальної заборгованості кредитної лінії становить 140 000 грн. 00 коп.; - з « 10» травня 2014 року по « 09» червня 2014 року - максимальний ліміт заборгованості кредитної лінії становить 105 000 грн. 00 коп.; - з « 10» червня 2014 року по « 09» липня 2014 року - максимальний ліміт заборгованості кредитної лінії становить 70 000 грн. 00 коп.; - з « 10» липня 2014 року по « 09» серпня 2014 року - максимальний ліміт заборгованості кредитної лінії становить 35 000 грн. 00 коп. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору строк дії кредитної лінії: з « 10» квітня 2013 року до « 09» серпня 2014 року.

Пунктом 1.3 Договору сторони обумовили, що дата повернення Кредиту - « 09» серпня 2014 року (включно).

Відповідно до п.3.4 Договору моментом (днем) надання Кредиту вважається день зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника.

За умовами п.8.8 Договору, Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного погашення Кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов даного Договору.

На виконання умов Договору Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 були надані кредитні кошти шляхом, вказаному у п.1.1 договору, у межах суми кредитної лінії (350 000,00 грн.), що підтверджується Меморіальним ордером №7566 від 10.04.2013р. на суму 350 000 грн. 00 коп., розпорядженням від 10.04.2013р., а також виписками по особовим рахункам (залишкам по рахункам за періоди з 10.14.2013р. по 03.02.2015р. а.с 61-104). Факт отримання грошових коштів та їх сума не заперечується представником відповідача, присутнім в судовому засіданні.

Доказів повернення кредиту відповідачем суду не подано, а з наявних в справі матеріалів вбачається, що станом на час звернення ПАТ "Міський комерційний Банк" до суду заборгованість ФОП ОСОБА_1 по кредиту становить 347 617 грн. 43 коп.

За умовами п. 1.5 Договору процентна ставка: за користування кредитними коштами: 26% (двадцять шість) процентів річних.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що Позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням і погашати заборгованість із сплати прострочених процентів за користування Кредитом, комісій, простроченої заборгованості по Кредиту, процентів за користування Кредитом, строкової заборгованості по Кредиту, штрафних санкцій, інших платежів перед Банком відповідно до умов цього Договору.

На підставі пункту 1.5 Договору позивач нарахував відповідачу проценти за користування кредитними коштами в сумі 7 676 грн. 15 коп. (поточна заборгованість по відсотках) та 85 922 грн. 52 коп. прострочена заборгованість по відсотках, які відповідачем, в порушення умов Договору, не були оплачені.

Доказів сплати процентів за користування кредитними коштами, обумовлених п. 1.5 Договору чи доводів на спростування їх нарахування або розміру, відповідачем не подано.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, коли факт отримання відповідачем кредитних коштів згідно Договору, підтверджується зібраними у справі доказами, термін повернення яких настав, а нарахування процентів та їх розмір сторони обумовили в укладеній угоді, позовні вимоги про стягнення 347 617 грн. 43 коп. заборгованості по кредиту, 7 676 грн. 15 коп. поточної заборгованості по відсотках та 85 922 грн. 52 коп. простроченої заборгованості по відсотках, судом визнаються обгрунтованими.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки (пені, штрафу).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом п. 5.3 Договору визначено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або процентів за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

Керуючись зазначеним пунктом Договору, позивач нарахував відповідачу пеню, загальний розмір якої складає 65 343 грн. 50 коп.

Подані позивачем розрахунки нарахування неустойки перевірені судом та визнані арифметично вірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та умовам укладеного між сторонами Договору.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не подано доказів, які б підтверджували повернення кредитних коштів у визначений в Договорі строк, а нарахування відсотків за користування кредитними коштами та нарахування пені (їх розмір), здійснено позивачем у відповідності з вимогами чинного законодавства та положеннями Договору, суд дійшов висновку про задоволення позову, з покладенням судових витрат на відповідача у справі, а тому, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІНП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний Банк" (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 33, код ЄДРПОУ 34353904) 347 617 грн. 43 коп. заборгованості по кредиту; 7 676 грн. 15 коп. поточної заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами; 85 922 грн. 52 коп. простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами та 65 343 грн. 50 коп. пені.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІНП НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 10 131 грн. 19 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "16" лютого 2015 року.

Суддя Романюк Р.В.