Рішення № 42909228, 24.02.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 лютого 2015 р. Справа № 918/30/15

Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 8 060 грн. 97 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : Мельник О.П. (довіреність №99 від 31.12.2014р.).

Від відповідача : не з'явився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 8 060 грн. 97 коп..

Ухвалою суду від 20.01.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження, справу призначено до слухання на 03.02.2015р.

В судовому засіданні 03.02.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання на 03.02.2015р. не з'явився. Проте, до господарського суду повернувся конверт, в якому відповідачу за адресою: АДРЕСА_1. було направлено ухвалу від 20.01.2015р., з довідкою відділення підприємства зв'язку: "За закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 1 статті 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Разом з тим, з поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.02.2015р. (а.с. 40) вбачається, що місце проживання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2: АДРЕСА_1..

Ухвалою суду від 03.02.2015р. розгляд справи відкладено на 24.02.2015р..

В судовому засіданні 24.02.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав вказаних у позовній.

Представник відповідача в судове засідання 24.02.2015р. не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 38).

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі представника відповідача відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02.06.2008р. Закритим акціонерним товариством "ЕЙ-і-Ес Рівнеенерго" (далі - постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - споживач) був укладений договір № 270016613 про постачання електричної енергії (далі - договір; а.с. 9-14), згідно умов якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з сумарною приєднаною потужністю 35 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов даного Договору.

У відповідності до пункту 2.2.2. договору постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" (далі - додаток № 1).

Відповідно до пункту 2.3.3. договору споживач зобов'язався сплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Пунктом 4.2.3. договору визначено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методикою.

Згідно пункту 8.1. договору, оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни визначені Додатком № 4.

Відповідно до пункту 8.5. договору тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

З матеріалів справи вбачається, що представниками постачальника 27.06.2012р. було проведено перевірку дотримання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 правил користування електричною енергією та умов договору, за результатами якої виявлено порушення у споживача Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - ПКЕЕ).

У відповідності з пунктом 3.31 ПКЕЕ виявлене порушення було зафіксоване актом про порушення № Р 002038 (далі - акт), відповідно до якого повноважні особи постачальника за присутності споживача зафіксували наступне порушення: відсутні пломби держспоживстандарту, на їх місце встановлені пломби невідомого зразку (а.с. 18).

З висновку №93 від 29.11.2013р. спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області вбачається, що відтиски на контрольних поверхнях досліджуваних пломб знятих з лічильника №696565 типу СА4У-И672Д та відтиски на пломбі Держповірки (2008), наданій в якості порівняльного зразку, залишені робочими частинами плашок різних пломбувальних лещат.

Після отримання висновку експертизи 30.12.2013р. комісією був проведений розгляд виявленого порушення.

Вказаний вище розгляд був зафіксований протоколом № 86 від 30.12.2013р. (а.с. 20), відповідно до якого комісія вирішила нарахувати споживачу Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в період з 11.02.2012р. по 27.06.2012р. згідно з п. 2.5.Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією - 19 554 грн. 73 коп. вартості необлікованої електроенергії.

Рішення позивача про застосування оперативно-господарської санкції, оформленої протоколом № 86 від 30.12.2013р., не оскаржувалось.

Відповідачем частково сплачена вартість необлікованої електроенергії на суму 11 493 грн. 76 коп..

Отже, вартість не облікованої електроенергії, яка підлягає до сплати, становить 8 060 грн. 97 коп..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.

Пунктом 10.2. Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 31.07.1996р. №28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442 (надалі тексті - ПКЕЕ), визначено наступне - споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів), також оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин, згідно ст.235 ГК України, можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку; до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій, в силу ст.236, ч.ч. 1, 2 ст. 237 ГК України, є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції зацікавлена сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Пунктом 4.2.3 Договору узгоджено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ за тарифами, що діяли під час порушення споживачем ПКЕЕ, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. за №782/12656 (надалі в тексті - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електроенергії з порушенням, у разі таких дій споживача:- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

ПКЕЕ та Методика є нормативно-правовими документами, що регулюють відносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). ПКЕЕ та Методика є взаємопов'язаними нормативно-правовими документами, положення яких застосовуються для визначення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.

Частиною 1 статті 277 ГК України встановлено, що абоненти користуються електричною енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом міністрів України, а п.3 ПКЕЕ передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

У разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів - перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.(п.6.40 ПКЕЕ).

Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про порушення споживачем умов договору та чинного законодавства України та враховуючи те, що відповідачем частково сплачена вартість необлікованої електроенергії на суму 11 493 грн. 76 коп., з огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 060 грн. 97 коп. необлікованої електроенергії, обгрунтовані, документально підтвержені та підлягають задоволенню.

На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33000, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, буд. 71, код ЄДРПОУ 05424874 на р/р 26031304879704 в ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 333368, код ЄДРПОУ 05424874) вартість не облікованої електричної енергії в розмірі 8 060 грн. 97 коп. та 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору на р/р 26005010446002 в ПАТ "Альфа - Банк", МФО 300346, код ЄДРПОУ 05424874.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею "02" березня 2015р..

Суддя Горплюк А.М.