Рішення № 42909091, 19.02.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/116/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2015 Справа № 908/4404/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача – не з’явився; від відповідача 1 – не з’явився; від відповідача 2 – не з’явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/4404/14,

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, скорочено ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»);

до відповідача 1: Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, електронна адреса: cgk@uz.gov.ua, скорочено ДП «Донецька залізниця»);

до відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” (94701, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, буд. 6, електронна адреса: DRA-Kanc@dtek.com, скорочено ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит”);

про стягнення суми.

Сутність спору:

Публічним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” заявлено вимоги до Державного підприємства “Донецька залізниця” про відшкодування збитків за договором № УПп/28/162 від 30.12.2013 р. у розмірі 1105,40 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.10.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4404/14, присвоєно номер провадження 34/116/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 19.11.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.11.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 10.12.2014 р. В судовому засіданні 10.12.2014 р. в судовому засіданні оголошена перерва до 23.12.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.12.2014 р., на підставі ст. ст. 24, 77 ГПК України, залучено до участі у справі в якості відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит”, розгляд справи відкладений на 05.02.2015 р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.02.15 р. розгляд справи відкладено до 19.02.15 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання зобов'язань за договором № УПр/28/162, укладеного 30.12.2013 року між ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» (м. Донецьк), на адресу позивача за накладною № 52054319 у напіввагоні № 67894873 прибув антрацит у вологому стані. Вантажовідправником спірного вантажу є ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит». На шляху прямування була виявлена часткова втрата спірного вантажу, про що на станції «Маріуполь-Сортувальний» Донецької залізниці 14.04.2014 року був складений комерційний акт № БН 720779/203. У розділі Г «Опис пошкодження» зазначеного комерційного акту вказано наступне: «На підставі акту з/ф ст. «Маріуполь-Сорт.» Дон. залізниці № 1-048 від 14.04.14 р. здійснювалося комісійне переважування вагону № 67894873 за відправкою, зазначеною на лицьовому боці акту. За документом зазначено: вантаж - антрацит у вологому стані, навалом. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150 т): брутто - не вказано, тара - 22 000 кг, нетто - 71 000 кг. При переважуванні вага виявилася: брутто - 90 500 кг, тара з брусу - 22 000 кг, нетто - 68 500 кг, що менш за документ на 2 500 кг. Навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 300 мм. Поверхня вантажу рівномірна, маркована двома паралельними борознами з нанесенням на них вапна. Над 7 лядою маркування порушене, є воронка розміром 2 000 мм х на ширину вагону х 800 мм у глибину. Течії вантажу ... немає. На хребтових балках є сліди висипання вантажу. Вагон прибув у технічному стані несправний: прогин 2, 4 ляд ліворуч до 30 мм, 6 ляди ліворуч до 50 мм, прогин 7 ляди праворуч до 50 мм. Решта люків справні та зачинені... ». Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення до видачі одержувачеві. Як вбачається з наведеного, відповідач як перевізник покладених на нього цивільно-правових обов'язків належним чином не виконав. Порушення відповідачем зобов'язання, що полягає у здійсненні перевезення у технічно несправному вагоні № 67894873, призвело до заподіянні позивачеві збитків у вигляді часткової втрати вантажу внаслідок недбалого перевезення та перебуває з ними у причинно-наслідковому зв'язку. Розмір збитків за цим позовом складає 1105,40 грн., виходячи з наступного. Відповідно до рахунку-фактурі відправника вантажу № 739 від 30.04.2014 року ціна спірного вантажу складає 1023,52 грн. за тону з урахуванням ПДВ. Вага нетто спірного вантажу згідно з документом - 71 000 кг. Фактично виявилося 68 500 кг, тобто вага нестачі складає 2 500 кг. Норма природної втрати на спірний вантаж становить 2 % як на вантаж, що зданий до перевезення у вологому стані. Норма недостачі на вагоні при здійсненні спірного перевезення складає 71 000 кг х 2% = 1 420 кг. З урахуванням норм природної втрати розмір відповідальної нестачі складає 2 500 кг - 1 420 кг = 1 080 кг = 1, 08 тн. Таким чином, розмір збитків за цим позовом складає 1 023, 52 грн. х 1, 08 тн = 1 105, 40 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» посилається на ст. 526 ЦК України, ст. 110 Статуту залізниць України, ст. 1, 61, 64, 65 ГПК України. Крім того, позивач просить визнати причину пропуску строку на звернення до суду поважною, тобто поновити строк позовної давності. Вказане клпоатння мотивоване тим, що з цим позовом відповідно до правил підсудності, встановлених процесуальним законодавством, позивач 28.07.2014 року звертався до господарського суду Донецької області. Після звернення позивача до господарського суду громадсько-політична та оперативна обстановка у Донецькій області вкрай ускладнилася. Фактично була припинена діяльність зазначеного судового органу щодо здійснення правосуддя. 15.10.2014 року поштовий конверт з позовним матеріалом був повернений позивачеві з приміткою пошти «За закінченням терміну зберігання». Безсуперечним доказом всіх наведених обставин є опис поштових вкладень у поштовий конверт, надісланий до суду, та наявність конверту з відповідними примітками пошти та поштовими штемпелями. Збіг наведених обставин призвели до пропуску позивачем строку на звернення до суду, встановленого ст. 136 Статуту залізниць України.

Представник позивача в судовому засіданні 23.12.14 р. підтримав заявлений позов, просив його задовольнити.

ДП «Донецька залізниця», відповідач 1 по справі, у наданому суді відзиві на позов вказує, що позовні вимоги ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" на суму 1105,40 грн. ДП «Донецька залізниця» не визнає з наступних підстав. 14.04.14 р. вантажовідправником ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» на адресу позивача зі станції Фащівка був відправлений вантаж - антрацит, у вагоні № 67894873 за залізничною накладною № 52054319. 14.04.2014 р. на станції призначення було виявлено заглиблення над 7 люком, складений акт загальної форми № 1-048 та комерційний акт № 720779/203. Крім того, складено акт про технічний стан вагона № 15, де зазначено, що вагон у технічному стані несправний, втрата вантажу можлива через вигин 2-го та 4-го люків ліворуч, 6-го ліворуч до 50мм, прогин 7-го люка праворуч до 50 мм, вантажовідправник перед завантаженням несправність бачити міг, але заходів щодо її усунення не прийняв. ДП "Донецька залізниця" вважає, що у позивача сплинув строк позовної давності, оскільки статтею 134 Статуту залізниць України передбачено, що претензії та позови до залізниць про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу можуть бути заявлені протягом шести місяців з дня видачі вантажу. Згідно даних залізничної накладної № 52054319, вантаж було видано позивачу 14.04.2014 р., а реєстраційний номер позовної заяви датується 17.10.14 р. Представник відповідача 1 в судовому засіданні 10.12.14 р. підтримала наданий відзив, просила в позовові відмовити повністю.

03.02.2015 р. до господарського суду Запорізької області електронною поштою надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит”. Відповідач 2 вважає, що позовні вимоги повинні бути стягнені з відповідача 1 з наступних підстав. По накладній № 52054319 ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит” відвантажило, а залізниця прийняла до перевезення вугілля у вагоні № 67894873 без зауважень та претензій. Всі зобов'язання щодо передачі продукції вантажовідправник виконав згідно з технічними умовами. Оскільки вагон був прийнятий до перевезення без зауважень, це свідчить про те, що перевізник проконтролював правильність розміщення та закріплення вантажу. Згідно п. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів, всі вагони, які прибувають та відправляються зі станції, де розташований пункт комерційного огляду, оглядаються з метою виявлення та усунений несправностей, що загрожують збереженню вантажів. У зв'язку з цим, є правомірним припущення, що якщо відправник завантажив вугілля в несправний вагон, то на станції відправлення та на попутних станціях це було 6 виявлено. Крім того, п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені вантажником у вагони відкритого типу приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону. Тобто, залізниця прийняла вагон до перевезення не виявивши ані технічних, ані комерційних відхилень, які б могли спричинити неохоронне перевезення вантажу. З метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Якщо на зворотній стороні накладної є відмітка відправника про відвантаження вантажу із “шапкою”, нанесення захисного маркування, а на станцію призначення вантаж прибув фактично без “шапки”, без маркування або з частково порушеним маркуванням, ця обставина може свідчити про втрату частини вантажу під час перевезення, і залізниця повинна довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу. В накладній № 52054319 в графі № 7 “Заяви відправника” зазначено, що маркування проведено двома смужками з нанесенням вапна. Зазначений вантаж прибув з нестачею, про що складений комерційний акт на станції Маріуполь-Сортувальний № БН 720779/203 віл 14.04.2014 р., з якого вбачається, що течії вантажу не має, вагон технічно не справний, порушення маркування над 7 люком, прогин 2,4,6,7 люків від 3 до 5 см. Вагон з вантажем прослідував на всьому шляху без зауважень щодо стану вагонів та вантажу, а тому несправність вагонів могла виникнути тільки під час перевезення. Таким чином, відповідач 2 вважає, що позовні вимоги про стягнення збитків з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” задоволенню не підлягають.

Представник Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, позивача по справі, в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Державного підприємства “Донецька залізниця”, відповідача 1 по справі, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. З метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи ухвала суду від 06.02.2015 р. була надіслана на електронну адресу Державного підприємства “Донецька залізниця”, а саме: cgk@uz.gov.ua, про що свідчить витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою за № 06-05/332 від 06.02.2015 р.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” в судове засідання не з’явився, однак клопотанням, яке надійшло електронною поштою 03.02.2015 р. просив справу розглядати за його відсутності у зв’язку з неможливістю направити в судове засідання уповноваженого представника з причин ведення бойових дій в ході АТО. Ухвала суду від 05.02.2015 р. була надіслана на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит”, а саме: DRA-Kanc@dtek.com, про що свідчить витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою за № 06-05/333 від 06.02.2015 р.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

30.12.2013 року ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» (постачальник) та ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець) укладено договір поставки № УПр-14/28/162, за умовами якого постачальник зобов’язувався поставити та передати у власність покупця вугільну продукцію, а покупець зобов’язувався прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених договором та специфікаціями до цього договору, які є його невід’ємними частинами.

На виконання зобов'язань за договором № УПр/28/162, на адресу позивача за накладною № 52054319 у напіввагоні № 67894873 прибув антрацит у вологому стані. Вантажовідправником спірного вантажу є ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит». На шляху прямування була виявлена часткова втрата спірного вантажу, про що на станції «Маріуполь-Сортувальний» Донецької залізниці 14.04.2014 року був складений комерційний акт № БН 720779/203. У розділі Г «Опис пошкодження» зазначеного комерційного акту вказано наступне: «На підставі акту з/ф ст. «Маріуполь-Сорт.» Дон. залізниці № 1-048 від 14.04.14 р. здійснювалося комісійне переважування вагону № 67894873 за відправкою, зазначеною на лицьовому боці акту. За документом зазначено: вантаж - антрацит у вологому стані, навалом. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150 т): брутто - не вказано, тара - 22 000 кг, нетто - 71 000 кг. При переважуванні вага виявилася: брутто - 90 500 кг, тара з брусу - 22 000 кг, нетто - 68 500 кг, що менш за документ на 2 500 кг. Навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 300 мм. Поверхня вантажу рівномірна, маркована двома паралельними борознами з нанесенням на них вапна. Над 7 лядою маркування порушене, є воронка розміром 2 000 мм х на ширину вагону х 800 мм у глибину. Течії вантажу ... немає. На хребтових балках є сліди висипання вантажу. Вагон прибув у технічному стані несправний: прогин 2, 4 ляд ліворуч до 30 мм, 6 ляди ліворуч до 50 мм, прогин 7 ляди праворуч до 50 мм. Решта люків справні та зачинені... ».

Згідно акту про технічний стан вагона № 15 зазначено, що вагон у технічному стані несправний, втрата вантажу можлива через прогин 2, 4 ляд ліворуч до 30 мм, 6 ляди ліворуч до 50 мм, прогин 7 ляди праворуч до 50 мм несправність старого походження.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників позивача та відповідача 1, суд вважає, що позов підлягає задоволенню відносно відповідача 1 виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 307, 314 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна – основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Як вбачається із залізничної накладної № 52054319 завантаження вантажу у напіввагоні № 67894873 здійснювалось відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст. 308 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування містяться і у ст.32 Статуту залізниць України, згідно з якою навантаження вантажу здійснюється відправником з виконанням Технічних умов.

Згідно абзацу 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р., встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Також пунктом 3 цих же Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, визначено, що залізниця може не приймати вантаж до перевезення у разі відсутності або неналежного його маркування, а також у тарі, що не відповідає вимогам стандартів або інших нормативних документів.

Пунктом 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. № 542 передбачено, що з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Як вбачається із залізничної накладної завантаження вантажу у напіввагон № 65283145 здійснювалось відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст. 308 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч. 2 ст. 917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування містяться і у ст. 32 Статуту залізниць України, згідно з якою навантаження вантажу здійснюється відправником з виконанням Технічних умов.

Пунктом 3.8 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” №04-5/601 від 29.05.2002 року зазначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.

За даними накладної № 52054319 вантаж відправником розміщено і закріплено згідно 3,4,8гл1прил14СМГСр2пар3,5ТУ та відповідним чином було марковано двома паралельними бороздами по всій довжині вагону. На станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагону не було (пункт 7 накладної), що свідчить про те, що відправником були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторонами (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, уповноваженій на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Відповідно до ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.129 Статуту залізниць України, обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, посвідчуються комерційними актами.

Факт нестачі вантажу підтверджено складеним залізницею комерційним актом № БН 7200779/203 від 14.04.14 р.

Комерційний акт підписаний належними особами згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 р.

В комерційному акті № БН 7200779/203 від 14.04.2014 року зазначено, що вагон № 67894873 в технічному відношенні виявився несправним.

Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

За приписами п. 12.1. Правил технічної експлуатації залізниць України, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. N 411, забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.

На станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагону не було, наведене дає підстави вважати, що нестача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагону, вантажу, його маркування та розміщення у вагоні, залізницею на станції відправлення вантаж прийнятий без зауважень, протікання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень у вагоні залізницею зазначено не було. Зауваження з боку залізниці до стану спірного вагону та вантажу у ньому відсутні і на попутних залізничних станціях від станції відправлення до станції призначення. (Таких висновків дійшов Вищий господарський суд України в постановах від 19.11.13 р. № 905/4638/13, від 09.04.13 р. по справі № 5006/40/101/12, від 09.04.13 р. по справі № 5006/40/102/12).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що залізниця не довела відсутність своєї вини у виникненні недостачі.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рахунку вантажовідправника № 739 від 30.04.2014р. вартість 1 тони вугілля АС 6-13 складає 853 грн. (без ПДВ).

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) у даному спірному перевезенні становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.

Нестача згідно комерційного акту № БН 7200779/203 від 14.04.2014 року у напіввагоні № 65283145 складає 2500 кг. Таким чином, відповідна недостача (з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто 2 % маси, зазначеної в перевізному документі) у спірному вагоні складає 1,08 т.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в позовній заяві, вартість недостачі, яку позивач просить стягнути з відповідача, розрахована з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2 % маси, зазначеної в перевізному документі, та складає 1105 грн.40 коп.

Отже, позов підлягає задоволенню відносно відповідача 1, підстави для покладення відповідальності на відповідача 2 відсутні.

Щодо пропуску строку позовної давності слід зазначити наступне.

В силу ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Зазначаючи про сплив позовної давності, позивач виходить із встановленого п. 136 Статуту залізниць України 6-місячного строку, вказавши при цьому, що початком його перебігу у розумінні п/п. «а» п. 134 названого Статуту є день видачі вантажу вантажоодержувачу.

Згідно приписів ст. 315 ГК України передбачена можливість досудового врегулювання господарського спору та визначено, що до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії. Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів. Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів. Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України, яка є загальною нормою, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 257 ЦК України визначено загальну позовну давність тривалістю у три роки, однак, в силу приписів ст. 258 цього ж Кодексу для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність, зокрема, скорочена порівняно із загальною позовною давністю.

Частиною 3 ст. 925 названого Кодексу , яка є спеціальною нормою, визначено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Так, п. 136 Статуту залізниць України закріплено, що позови до залізниць можуть бути пред'явлені у шестимісячний термін, що обчислюється відповідно до вимог п. 134 цього Статуту , яким передбачено також і 6-місячний строк для пред'явлення претензії.

Водночас ст. 315 ГК України передбачено право заявника на звернення з позовом до суду після перебігу 6-місячного строку на подання претензії та отримання відповіді на неї.

Таким чином, звернення з позовом до залізниці після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред'явлення претензії, не суперечить положенням ст. 315 ГК України та ст. 925 ЦК України. (таких висновків дійшов Вищий господарський суд України в постанові від 05.06.14 р. по справі № 916/2301/13).

Ті обставини, що позивачем претензія до відповідача 1 не пред'являлась, не впливають на порядок обчислення позовної давності, адже визначений законом строк в межах якого особа має право звернутися з позовом до суду не може поглинатися строком на реалізацію нею права на досудове врегулювання спору.

З урахуванням того, що вантажу видано позивачеві 14.04.14 р., він мав право звернутись з претензією протягом 6 місяців від цієї дати, та мав право (не) отримати на неї відповідь, ще протягом трьох місяців, звернення позивача по даній справі 23.10.14 р. (штамп пошти на конверті, яким направлено позов до господарського суду Запорізької області) з позовом відбулось в межах строки позовної давності, тому суд відхиляє клопотання позивача та доводи відповідача 1 з цього приводу.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити відносно Державного підприємства «Донецька залізниця».

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ідентифікаційний код юридичної особи: 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 00191129) суму збитків в розмірі 1105 (одна тисяча сто п’ять) грн. 40 коп., 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

В задоволенні позову відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 24.02.2015 р.

Суддя А.О. Науменко