Рішення № 42909013, 19.02.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/117/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2015 Справа № 908/4387/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача – не з’явився; від відповідача 1 – не з’явився; від відповідача 2 – не з’явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/4387/14,

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, скорочено ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»);

до відповідача 1: Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, електронна адреса: cgk@uz.gov.ua, скорочено ДП «Донецька залізниця»);

до відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” (94701, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, буд. 6, електронна адреса: DRA-Kanc@dtek.com, скорочено ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит”);

про стягнення суми.

Сутність спору:

Публічним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” заявлено вимоги до Державного підприємства “Донецька залізниця” про відшкодування збитків за договором № УПп/28/162 від 30.12.2013 р. у розмірі 6980,40 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.10.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4387/14, присвоєно номер провадження 34/117/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 19.11.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.11.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 10.12.2014 р. В судовому засіданні 10.12.2014 р. в судовому засіданні оголошена перерва до 23.12.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.12.2014 р., на підставі ст. ст. 24, 77 ГПК України, залучено до участі у справі в якості відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит”, розгляд справи відкладений на 05.02.2015 р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.02.15 р. розгляд справи відкладено до 19.02.15 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання зобов'язань за договором № УПр/28/162, укладеного 30.12.2013 року між ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» (м. Донецьк), на адресу позивача за досилковою накладною № 52865490 до основної накладної № 52819372 у напіввагоні № 65283145 прибув антрацит у вологому стані. Вантажовідправником спірного вантажу є ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит». На шляху прямування була виявлена часткова втрата спірного вантажу, про що на станції «Маріуполь-Сортувальний» Донецької залізниці 01.05.2014 року був складений комерційний акт БН 720797/236. У розділі Г «Опис пошкодження» зазначеного комерційного акту вказано наступне: «На підставі акта з/ф ст. «Маріуполь-Сорт.» Дон. залізниці № 1-056 від 01.05.14 р. здійснювалося комісійне переважування вагону № 65283145 за відправкою, зазначеною на лицьовому боці акту. За документом зазначено: вантаж - антрацит у вологому стані, навалом. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150 т): брутто - не вказано, тара - 23 000 кг, нетто - 69 000 кг. При переважуванні вага виявилася: брутто - 83 800 кг, тара з брусу - 23 000 кг, нетто - 60 800 кг, що менш за документ на 8 200 тн. Навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 300 мм. Поверхня вантажу рівномірна, маркована двома паралельними борознами з населенням вапна. Ліворуч вагону за ходом потягу над 2-3 лядами маркування порушене, є воронка розміром 2 000 мм х на ширину вагону х 500 мм. Течії вантажу ... немає. На хребтових балках є сліди висипання вантажу. Вагон прибув у технічному стані несправний: 2, 4 ляди праворуч немає валиків та армування, 5, 6 ляди немає по 2 валиків, 1 ляда немає армування до 200 мм, 2 ляда ліворуч прогин до 200 мм, 7 ляда зламана прогин до 100 мм, 5, 6 ляди ліворуч прогини у місці зламу до 150 мм, 4 ляда немає армування. Решта ляд справні та зачинені...». Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення до видачі одержувачеві. Як вбачається з наведеного, відповідач як перевізник покладених на нього цивільно-правових обов'язків належним чином не виконав. Порушення відповідачем зобов'язання, що полягає у здійсненні перевезення у технічно несправному вагоні № 65283145, призвело до заподіянні позивачеві збитків у вигляді часткової втрати вантажу внаслідок недбалого перевезення та перебуває з ними у причинно-наслідковому зв'язку. Розмір збитків за цим позовом складає 6 980,40 грн., виходячи з наступного. Відповідно до рахунку відправника вантажу № 739 від 30.04.2014 року ціна спірного вантажу складає 1 023,52 грн. за тону з урахуванням ПДВ. Вага нетто спірного вантажу згідно з документом - 69 000 кг. Фактично виявилося 60 800 кг, тобто вага нестачі складає 8 200 кг. Норма природної втрати на спірний вантаж становить 2 % як на вантаж, зданий до перевезення у вологому стані. Норма недостачі на вагоні при здійсненні спірного перевезення складає 69 000 кг х 2% = 1 380 кг. З урахуванням норм природної втрати розмір відповідальної нестачі складає 8 200 кг - 1 380 кг = 6 820 кг = 6, 82 тн. Таким чином, розмір збитків за цим позовом складає 1 023, 52 грн х 6, 82 тн = 6 980, 40 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» посилається на ст. 526 ЦК України, ст. 110 Статуту залізниць України, ст. 1, 61, 64, 65 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 23.12.14 р. підтримав заявлений позов, просив його задовольнити.

ДП «Донецька залізниця», відповідач 1 по справі, у наданому суді відзиві на позов вказує, що позовні вимоги ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" на суму 6980,40 грн. ДП «Донецька залізниця» не визнає з наступних підстав. 26.04.14 р. вантажовідправником ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» на адресу позивача зі станції Фащівка був відправлений вантаж - антрацит, у вагоні № 65283145 за залізничною накладною № 52865490. 27.04.14 р. на проміжній станції Дебальцеве-Сортувальне було виявлено заглиблення над 4,5 люками 3000мм х на ширину вагона х до дна вагона, праворуч у 4 люці просвіт 100 мм між кришкою люка та проміжною балкою, складені акт загальної форми № 00070 та комерційний акт № 726462/167. Крім того, складено акт про технічний стан вагона № 93, де зазначено, що вагон у технічному стані несправний, втрата вантажу можлива через просвіт 100 мм між кришкою 4 люка праворуч та проміжною балкою вагона, вантажовідправник перед завантаженням просвіт бачити міг, але заходів щодо усунення несправності не прийняв. 01.05.2014 р. на станції призначення були зафіксовані сліди просипання вантажу, складені акт загальної форми № 1-056, комерційний акт № 720797/236 та акт про технічний стан вагона № 22. В акті про технічний стан вагона зазначено, що вагон у технічному стані несправний, причина виникнення несправності: 2,4 люка праворуч не має двох валиків та армування; 1 люк не має армування до 200мм; 2 люк ліворуч вигин до 200 мм; 7 люк зламаний вигин до 100 мм; 5,6 люка ліворуч зламаний вигин до 150мм; 4 люк ліворуч не має армування; несправність старого походження; втрата вантажу можлива, вантажовідправник бачити міг, але заходів щодо усунення несправності не прийняв. Згідно ст. 31 Статуту залізниць України, придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначає відправник, якщо завантаження здійснюється його засобами, про навантаження вантажу засобами відправника в накладній № 52865490 зроблена відповідна відмітка. Відповідно до п. п. 4, 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, можливість транспортування у вагонах відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції (частки, розмір яких не перевищує 13 мм), визначається відправником. Перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин. Крім того, згідно п.п. 2 п. є) статті 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулись внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон, який перед тим був вивантажений цим же відправником. Цей факт підтверджується пам'ятками про подавання вагонів від 25.04.14р. № 923 та про забирання вагонів від 26.04.14р. № 4629. Як передбачено п. 10 Правил видачі вантажів, при подаванні вагонів на під'їзні колії передача їх провадиться в місцях, установлених договорами про подавання й забирання вагонів або договорами про експлуатацію під'їзної колії і засвідчується підписами представників станції й одержувача в пам'ятках про подавання та забирання вагонів. Представник відповідача 1 в судовому засіданні 10.12.14 р. підтримала наданий відзив, просила в позовові відмовити повністю.

03.02.2015 р. до господарського суду Запорізької області електронною поштою надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит”. Відповідач 2 вважає, що позовні вимоги повинні бути стягнені з відповідача 1 з наступних підстав. По накладній № 52819372 ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит” відвантажило, а залізниця прийняла до перевезення вугілля у вагоні № 65283145 без зауважень та претензій. Всі зобов'язання щодо передачі продукції вантажовідправник виконав згідно з технічними умовами. Оскільки вагон був прийнятий до перевезення без зауважень, це свідчить про те, що перевізник проконтролював правильність розміщення та закріплення вантажу. Згідно п. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів, всі вагони, які прибувають та відправляються зі станції, де розташований пункт комерційного огляду, оглядаються з метою виявлення та усунений несправностей, що загрожують збереженню вантажів. У зв'язку з цим, є правомірним припущення, що якщо відправник завантажив вугілля в несправний вагон, то на станції відправлення та на попутних станціях це було 6 виявлено. Крім того, п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені вантажником у вагони відкритого типу приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону. Тобто, залізниця прийняла вагон до перевезення не виявивши ані технічних, ані комерційних відхилень, які б могли спричинити неохоронне перевезення вантажу. З метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Якщо на зворотній стороні накладної є відмітка відправника про відвантаження вантажу із “шапкою”, нанесення захисного маркування, а на станцію призначення вантаж прибув фактично без “шапки”, без маркування або з частково порушеним маркуванням, ця обставина може свідчити про втрату частини вантажу під час перевезення, і залізниця повинна довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу. В накладній № 52819372 в графі № 7 “Заяви відправника” зазначено, що маркування проведено двома смужками з нанесенням вапна. Зазначений вантаж прибув з нестачею, про що складений комерційний акт на станції Маріуполь-Сортувальний № БН 720797/236 віл 01.05.2014 р., з якого вбачається, що течі вантажу не має, вагон технічно не справний, порушення маркування над 2-3, 4-5 люками. Вагон з вантажем прослідував на всьому шляху без зауважень щодо стану вагонів та вантажу, а тому несправність вагонів могла виникнути тільки під час перевезення. Таким чином, відповідач 2 вважає, що позовні вимоги про стягнення збитків з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” задоволенню не підлягають.

Представник Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, позивача по справі, в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Державного підприємства “Донецька залізниця”, відповідача 1 по справі, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. З метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи ухвала суду від 05.02.2015 р. була надіслана на електронну адресу Державного підприємства “Донецька залізниця”, а саме: cgk@uz.gov.ua, про що свідчить витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою за № 06-05/331 від 06.02.2015 р.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” в судове засідання не з’явився, однак клопотанням, яке надійшло електронною поштою 03.02.2015 р. просив справу розглядати за його відсутності у зв’язку з неможливістю направити в судове засідання уповноваженого представника з причин ведення бойових дій в ході АТО. Ухвала суду від 05.02.2015 р. була надіслана на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит”, а саме: DRA-Kanc@dtek.com, про що свідчить витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою за № 06-05/330 від 06.02.2015 р.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

30.12.2013 року ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» (постачальник) та ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець) укладено договір поставки № УПр-14/28/162, за умовами якого постачальник зобов’язувався поставити та передати у власність покупця вугільну продукцію, а покупець зобов’язувався прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених договором та специфікаціями до цього договору, які є його невід’ємними частинами.

На виконання зобов'язань за договором № УПр/28/162, на адресу позивача за досилковою накладною № 52865490 до основної накладної № 52819372 у напіввагоні № 65283145 прибув антрацит у вологому стані. Вантажовідправником спірного вантажу є ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит». На шляху прямування була виявлена часткова втрата спірного вантажу, про що на станції «Маріуполь-Сортувальний» Донецької залізниці 01.05.2014 року був складений комерційний акт БН 720797/236. У розділі Г «Опис пошкодження» зазначеного комерційного акту вказано наступне: «На підставі акта з/ф ст. «Маріуполь-Сорт.» Дон. залізниці № 1-056 від 01.05.14 р. здійснювалося комісійне переважування вагону № 65283145 за відправкою, зазначеною на лицьовому боці акту. За документом зазначено: вантаж - антрацит у вологому стані, навалом. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150 т): брутто - не вказано, тара - 23 000 кг, нетто - 69 000 кг. При переважуванні вага виявилася: брутто - 83 800 кг, тара з брусу - 23 000 кг, нетто - 60 800 кг, що менш за документ на 8 200 тн. Навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 300 мм. Поверхня вантажу рівномірна, маркована двома паралельними борознами з населенням вапна. Ліворуч вагону за ходом потягу над 2-3 лядами маркування порушене, є воронка розміром 2 000 мм х на ширину вагону х 500 мм. Течії вантажу ... немає. На хребтових балках є сліди висипання вантажу. Вагон прибув у технічному стані несправний: 2, 4 ляди праворуч немає валиків та армування, 5, 6 ляди немає по 2 валиків, 1 ляда немає армування до 200 мм, 2 ляда ліворуч прогин до 200 мм, 7 ляда зламана прогин до 100 мм, 5, 6 ляди ліворуч прогини у місці зламу до 150 мм, 4 ляда немає армування. Решта ляд справні та зачинені...».

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників позивача та відповідача 1, суд вважає, що позов підлягає задоволенню відносно відповідача 1 виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 307, 314 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна – основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Як вбачається із залізничної накладної завантаження вантажу у напіввагон №65283145 здійснювалось відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст. 308 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування містяться і у ст.32 Статуту залізниць України, згідно з якою навантаження вантажу здійснюється відправником з виконанням Технічних умов.

Згідно абзацу 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р., встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Також пунктом 3 цих же Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, визначено, що залізниця може не приймати вантаж до перевезення у разі відсутності або неналежного його маркування, а також у тарі, що не відповідає вимогам стандартів або інших нормативних документів.

Пунктом 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. № 542 передбачено, що з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Як вбачається із залізничної накладної завантаження вантажу у напіввагон № 65283145 здійснювалось відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст. 308 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч. 2 ст. 917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування містяться і у ст. 32 Статуту залізниць України, згідно з якою навантаження вантажу здійснюється відправником з виконанням Технічних умов.

Пунктом 3.8 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” №04-5/601 від 29.05.2002 року зазначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.

За даними накладної № 52819372 вантаж відправником розміщено і закріплено згідно 3,4,8гл1прил14СМГСр2пар3-5ТУ та відповідним чином було марковано двома паралельними бороздами по всій довжині вагону. На станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагону не було (пункт 7 накладної), що свідчить про те, що відправником були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторонами (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, уповноваженій на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Відповідно до ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.129 Статуту залізниць України, обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, посвідчуються комерційними актами.

Факт нестачі вантажу підтверджено складеним залізницею комерційним актом БН 720797/236 від 01.05.14 р.

Комерційний акт підписаний належними особами згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 р.

В комерційному акті БН 720797/236 від 01.05.2014 року зазначено, що вагон №65283145 в технічному відношенні виявився несправним.

Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

За приписами п. 12.1. Правил технічної експлуатації залізниць України, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. N 411, забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.

На станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагону не було, наведене дає підстави вважати, що нестача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагону, вантажу, його маркування та розміщення у вагоні, залізницею на станції відправлення вантаж прийнятий без зауважень, протікання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень у вагоні залізницею зазначено не було. Зауваження з боку залізниці до стану спірного вагону та вантажу у ньому відсутні і на попутних залізничних станціях від станції відправлення до станції призначення.

Посилання відповідача 1 на п.п. 2 п. є) статті 111 Статуту залізниць України, згідно якого залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулись внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон, який перед тим був вивантажений цим же відправником, суд відхиляє, оскільки відповідачем 1 не доведено, що спірний вагон був несправний перед завантаженням.

Дійсно, 27.04.14 р. на проміжній станції Дебальцеве-Сортувальне було виявлено заглиблення (воронка) над 4,5 люками 3000мм х на ширину вагона х до дна вагона, праворуч у 4 люці просвіт 100 мм між кришкою люка та проміжною балкою, складені акт загальної форми № 00070 та комерційний акт № БН 726462/167. Втрата вантажу-6000 кг. Просвіт закладено. Крім того, складено акт про технічний стан вагона № 93, де зазначено, що вагон у технічному стані несправний, втрата вантажу можлива через просвіт 100 мм між кришкою 4 люка праворуч та проміжною балкою вагона, вантажовідправник перед завантаженням просвіт бачити міг, але заходів щодо усунення несправності не прийняв.

Але, актом загальної форми № 00070 та комерційним акт № 726462/167 встановлено саме технічну несправність вагону (а не в комерційному відношенні), наявність протікання антрациту не встановлено, що свідчить про втрату вантажу під час перевезення між станціями «Фащівка» та «Дебальцеве Сорт.». В подальшому не дивлячись на закладення просвіту на станції «Дебальцеве Сорт.», просипання вантажу не зупинилось, і на станції «Маріуполь Сорт.» виявлено нестачу вантажу вже 8200 кг.

Таким чином, втрата вантажу відбувалась і між станціями «Фащівка» та «Дебальцеве Сорт.», і між станціями «Дебальцеве Сорт.» - «Маріуполь Сорт.».

Крім того, комерційним актом БН 720797/236 встановлено ще більше несправностей напіввагону № 65283145, ніж комерційним актом № БН 726462/1672: « 2,4 ляди праворуч немає валиків та армування, 5, 6 ляди немає по 2 валиків, 1 ляда немає армування до 200 мм, 2 ляда ліворуч прогин до 200 мм, 7 ляда зламана прогин до 100 мм, 5, 6 ляди ліворуч прогини у місці зламу до 150 мм».

Як вже вказувалось, нестача виникла під час перевезення, після візуального огляду вагону, вантажу, його маркування та розміщення у вагоні, залізницею на станції відправлення вантаж прийнятий без зауважень, протікання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень у вагоні залізницею зазначено не було.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що залізниця не довела відсутність своєї вини у виникненні недостачі.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рахунку вантажовідправника № 739 від 30.04.2014р. вартість 1 тони вугілля АС 6-13 складає 853 грн. (без ПДВ).

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) у даному спірному перевезенні становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.

Нестача згідно комерційного акту БН 720797/236 від 01.05.2014 року у вагоні №65283145 складає 8200 кг. Таким чином, відповідальна недостача (з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто 2 % маси, зазначеної в перевізному документі) у спірному вагоні складає 6,82 т.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в позовній заяві, вартість недостачі, яку позивач просить стягнути з відповідача, розрахована з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2 % маси, зазначеної в перевізному документі, та складає 6980 грн.40 коп.

Отже, позов підлягає задоволенню відносно відповідача 1, підстави для покладення відповідальності на відповідача 2 відсутні.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити відносно Державного підприємства «Донецька залізниця».

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ідентифікаційний код юридичної особи: 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 00191129) суму збитків в розмірі 6980 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 40 коп., 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

В задоволенні позову відносно - Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 24.02.2015 р.

Суддя А.О. Науменко