Ухвала суду № 42908189, 19.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16784/14 Головуючий у 1-й інстанції:Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління юстиції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» до Головного управління юстиції в м. Києві, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Тамаєвої Валентини Русланівни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 27.05.2014 представник позивача звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві із заявою про реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на земельну ділянку площею 0,0630 га.

Вказана заява була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27.05.2014 15:35:12 за реєстраційним номером 6776277, що підтверджується карткою прийому заяви №13353223.

Однак, вкотре, відповідач прийняв рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.09.2014 №15670158, посилаючись на те, що на запит державного реєстратора через програмне забезпечення Державного реєстру прав відповідь надійшла без інформації стосовно державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та графічного зображення. Направлено запит до ДЗК у письмовій формі поштою та екземпляр запиту надано заявнику.

Вважаючи протиправним рішення від 09.09.2014 №15670158 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, позивач оскаржив його до суду та просив зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0630 га.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що рішення №15670158 від 09.09.2014 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з підстав не подання усіх необхідних документів є необґрунтованим та підлягає скасуванню. Разом з тим, судом було зазначено, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію права власності ПАТ «Піреус Банк МКБ» на об'єкт нерухомого майна, тому що прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень належить до дискреційних повноважень державного реєстратора.

Колегія суддів підтримує такий висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, спірні правовідносини регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Згідно з ч. 1 ст. 15 вказаного Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Стаття 24 вказаного Закону визначає підстави для відмови в проведенні державної реєстрації, зокрема, ч. 4 даної статті вказує, що державним реєстратором може бути відмовлено в проведенні державної реєстрації, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, уповноважена особа ПАТ «Піреус Банк МКБ» 27.05.2014 року подала заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер №15670158, щодо проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

До заяви про реєстрацію прав та їх обтяжень представник надав наступні документи: дублікат договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.01.2008 з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 05.10.2012; копію заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 20.07.2012; копію ухвали Подільського районного суду м. Києва від 06.08.2013; платіжне доручення про сплату державного мита; платіжне доручення, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав; копію паспорту та ідентифікаційного номеру на власника; копію (та оригінал) паспорту та ідентифікаційного номеру на представника; довіреність на представництво інтересів банку в реєстраційній службі.

Подання вказаних документів підтверджується карткою прийому заяви №13353223, копія якої наявна в матеріалах справи.

Однак, відповідач прийшов до висновку, що подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції, що відповідачами не доведено, що подані представником позивача документи для проведення державної реєстрації права власності не відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» чи іншим нормативно-правовим актам.

Згідно з пунктом 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 (далі Порядок №868) для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

У відповідності до пункту 37 Порядку №868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Колегія суддів наголошує, що передбачені наведеним пунктом Порядку №868 документи, були надані позивачем разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що підтверджується карткою прийому заяви №13353223 від 02.07.2014, копія якої наявна в матеріалах справи.

Апелянт стверджує, що державний реєстратор правомірно зупинила розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень шляхом прийняття оскаржуваного рішення №15670158 від 09.09.2014, у зв'язку з необхідністю отримання відомостей з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, одна колегія суддів не може погодитись із таким твердженням, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 3 Порядку №118 надання інформації про зареєстровані земельні ділянки та про зареєстровані права здійснюється на центральному рівні Укрдержреєстром та Держземагентством в електронному вигляді телекомунікаційними каналами зв'язку з використанням електронного цифрового підпису.

Відповідно до пункту 10 Порядку №118 затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2012 №118, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, одночасно з проведенням державної реєстрації земельної ділянки надає відповідно до цього Порядку органу державної реєстрації прав інформацію про зареєстровані земельні ділянки, що міститься в Державному земельному кадастрі, а саме про: 1) державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, найменування органу, що здійснив таку реєстрацію); 2) кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; 3) кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

Положеннями пункту 12 Порядку №118 встановлено, що інформація про зареєстровані права надається одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на земельну ділянку, права користування (сервітут) земельною ділянкою, права постійного користування земельною ділянкою, права оренди (суборенди) земельної ділянки, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Таким чином, орган державної реєстрації прав самостійно отримує інформацію про земельні ділянки в електронному вигляді телекомунікаційними каналами зв'язку.

В оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що на їх запит через програмне забезпечення Державного реєстру прав відповідь надійшла без інформації стосовно державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та графічного зображення, що стало підставою для направлення запиту до Державного земельного кадастру у письмовій формі.

Однак, суду не надано доказів надходження з Державного реєстру прав відповіді на запит відповідача-2 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:476:0502 без інформації щодо даної земельної ділянки. Також суду не надано доказів направлення запиту до Державного земельного кадастру у письмовій формі.

Крім того, згідно із пунктом 2.4 розділу 1 Методичних рекомендацій стосовно документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених рішенням Державної реєстраційної служби України від 11.12.2012 для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку заявник також подає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що підтверджує виникнення, перехід або припинення права власності або інших речових прав на нерухоме майно, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки).

У наданих позивачем для проведення державної реєстрації прав та обтяжень документах, зокрема, договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 17.01.2008 з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 05.10.2012, копії заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 20.07.2012 та копії ухвали Подільського районного суду міста Києва від 06.08.2013, наявні відомості про кадастровий номер земельної ділянки, а саме: 8000000000:91:476:0502.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення №15670158 від 09.09.2014 року про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з підстав не подання усіх необхідних документів є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Разом з тим, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію права власності ПАТ «Піреус Банк МКБ» на об'єкт нерухомого майна, тому що прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень належить до дискреційних повноважень державного реєстратора.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.