Рішення № 42906239, 12.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015

Справа №910/23184/14

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України"

до

Приватного підприємства "Укрчайпром"

про

стягнення 254,21 грн.

Головуючий суддя Стасюк С.В.

Суддя Босий В.П.

Суддя Котков О.В.

Представники сторін:

від позивача

не з’явився

від відповідача

не з’явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12 лютого 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Укрчайпром" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 2 965,88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 року порушено провадження у справі № 910/23184/14, слухання справи призначено на 02.12.2014 року.

Представник сторін в судове засідання 02.12.2014 року не з’явилися, вимоги ухвали суду від 27.10.2014 року не виконали, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 року розгляд справи було відкладено на 18.12.2014 року, у зв'язку з неявкою сторін та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представник сторін в судове засідання 18.12.2014 року повторно не з’явилися, вимоги ухвали суду від 02.02.2014 року не виконали, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суд, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Суд дослідивши матеріали справи, враховуючи категорію спору та те, що спір між сторонами відноситься до складного і для вирішення якого виникла необхідність введення до складу суду додатково ще двох суддів, вирішив здійснювати розгляд справи № 910/23184/14 колегіально у складі трьох суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 року суддя Стасюк С.В. вирішив розгляд справи здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням від 18.12.2014 року заступник Голови Господарського суду міста Києва розпорядився розглянути справу № 910/23184/14 колегіально у складі: головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Босий В.П., суддя Котков О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 року колегія суддів у складі: головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Босий В.П., суддя Котков О.В. прийняла справу № 910/23184/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 27.01.2015 року.

Представники сторін в судове засідання 27.01.2015 року повторно не з’явилися, вимоги ухвали суду від 18.02.2014 року не виконали, про дату та час слухання справи повідомлялись належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2015 року розгляд справи було відкладено на 12.02.2015 року.

12.02.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав витребувані судом документи та заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 223,25 грн. пені. та 30, 96 грн. три проценти річних.

У судове засідання 12.02.2015 року представник позивача не з'явився.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої 12.02.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва.

Представник відповідача у судове засідання 12.02.2015 року повторно не з’явився, вимоги ухвали суду у справі № 910/23184/14 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 24, оф. 21, на яку було відправлено ухвали суду вказана в позові та підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи – учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Факт належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання підтверджується підписами уповноважених осіб Приватного підприємства "Укрчайпром" на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд –

ВСТАНОВИВ:

06.03.2104 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України" (постачальник) та Приватним підприємством "Укрчайпром" (покупець) було укладено договір № 857 поставки продукції (надалі по тексту - Договір), за умовами якого постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку, визначених цим договором товар в асортименті, кількості таза цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього Договору.

Згідно з пунктом 1.2. Договору сторони застосовують до даного Договору умови DDP - доставка продавцем товару в пункт, вказаний покупцем з урахуванням умов цього Договору і того факту, що поставка є внутрішньодержавною.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару (пункт 1.3. Договору).

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що ціна на товар встановлюється на підставі прайс - листів постачальника, що є додатками до цього Договору. Оплата здійснюється в національній валюті України.

Відповідно до пункту 3.2. Договору загальна сума цього Договору відповідає загальній сумі всіх накладних, на підставі яких здійснюється постачання товару відповідно до умов цього Договору.

У відповідності до пункту 3.3. Договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару, протягом 14 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 06.03.2015 року, а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У разі, якщо жодна сторона протягом 30 (тридцяти) календарних днів до закінчення терміну дії даного договору не заявить про наміри його розірвання, цей Договір вважається пролонгованим на тих же умовах терміном на один календарний день (пункт 8.5. Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив на користь відповідача товар на загальну суму 2 683,92 грн. що підтверджується видатковою накладною № МВУ-010876 від 25.04.2014 року на суму 1 333,80 грн. та видатковою накладною № МВУ-012215 від 09.05.2014 року на суму 1 350,12 грн.

За твердженням позивача, в порушення умов Договору відповідач невчасно здійснював розрахунки за Договором, що підтверджується, зокрема, виписками з банківського рахунку позивача, у зв'язку з чим у останнього тривалий час існувала заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України" що є підставою для стягнення з Приватного підприємства "Укрчайпром" штрафних санкцій.

Зважаючи на вищенаведене, позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача 223,25 грн. пені. з яких 125,42 грн. пені за невиконання зобов'язання з оплати поставки товару за видатковою накладною № МВУ-010876 від 25.04.2014 року. нарахованої за період з 10.04.2014 року по 18.09.2014 року та 97,83 грн. пені за невиконання зобов'язання з оплати поставки товару за видатковою накладною № МВУ-012215 від 09.05.2014 року, нарахованої за період з 23.05.2014 року по 18.09.2014 року та три проценти річних на загальну суму 30, 96 грн.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договір № 857 від 06.03.2014 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов’язання щодо поставки товару виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором строк оплату за отриманий від позивача товар здійснював з порушенням строків, зазначених у Договорі.

Вищевказані обставини підтверджуються видатковою накладною № МВУ-010876 від 25.04.2014 року на суму 1 333,80 грн. та видатковою накладною № МВУ-012215 від 09.05.2014 року на суму 1 350,12 грн., які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін та виписками з банківського рахунку позивача (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 223,25 грн. пені та 30, 96 грн. три проценти річних.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Згідно з пунктом 1.12. . постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем при здійсненні нарахування пені не вірно визначено початкову дату прострочення зобов’язання, оскільки як вже зазначалось судом вище перебіг періоду за який нараховується пеня починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Відтак, нарахування пені за невиконання зобов'язання з оплати поставки товару за видатковою накладною № МВУ-010876 від 25.04.2014 року, з урахуванням пункту 4.1. Договору, необхідно здійснювати з 10.05.2014 року відповідно по 18.09.2014 року, а за невиконання зобов'язання з оплати поставки товару за видатковою накладною № МВУ-012215 від 09.05.2014 року необхідно здійснювати з 24.05.2014 року по 18.09.2014 року.

За розрахунком суду, який виконаний за допомогою програми "Ліга:Закон" 9.4.1 Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА" розмір пені за невиконання зобов'язання з оплати поставки товару за видатковою накладною № МВУ-010876 від 25.04.2014 року становить 105,68 грн., розмір пені за невиконання зобов'язання з оплати поставки товару за видатковою накладною № МВУ-012215 від 09.05.2014 року становить 97,18 грн., відтак, загальний розмір пені, що підлягає до стягненню з відповідача становить 202,86 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права вимагати від відповідача сплати останнім 3% річних за порушення грошового зобов’язання від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, приймаючи до уваги початкову дату прострочення зобов'язання відповідачем, яка вказана судом при нарахуванні пені, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення трьох процентів річних, з урахуванням періодів, вказаних судом при нарахуванні пені, на загальну суму 27,57 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Укрчайпром" (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 24, оф. 21, код ЄДРПОУ 32207330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33 -Б, код ЄДРПОУ 36001810) 202 (двісті дві) грн. 86 коп. пені. 27 (двадцять сім) грн.57 коп. три проценти річних, 1 656 (дна тисяча шістсот п'ятдесят шість) грн. 09 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.02.2015 року

Головуючий суддя Стасюк С.В.

Суддя Босий В.П.

Суддя Котков О.В.