Ухвала суду № 42905912, 10.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4409/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в м. Києві про скасування Постанови № 42300110 від 05.03.2014, визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в м. Києві, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача та скасувати постанову від 05.03.2014 № ВП № 42300110 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.12р. у справі № 2а-11794/12/2670 позовні вимоги Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задоволено у повному обсязі та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерторг-Інвест України" в дохід Державного бюджету суму податкового боргу з ПДВ у розмірі 3 036 936,52 грн.

Дане судове рішення у відповідності до ст. 254 КАС України набрала законної сили, у зв'язку із чим 27.11.12р. судом було видано виконавчий лист.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 21.02.14р. засобами поштового зв'язку було направлено на адресу Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві заяву про примусове виконання рішення від 11.02.14р. та відповідно виконавчий лист № 2а-11794/12/2670, виданий Окружним адміністративним судом м. Києва.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві від 05.03.14р. за № 42300110 відмовлено у відкритті виконавчого провадження, у зв'язку із встановленням чинним законодавством іншого порядку стягнення податкового боргу.

Позивач заперечує законність дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в м. Києві по винесенню постанови від 05.03.2014 № ВП № 42300110 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), а також просить скасувати дану постанову з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець виходив з того, що згідно зі ст.95 Податкового кодексу України виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що в випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється ст.ст. 95 - 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із змісту наведеної норми вбачається, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків в рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22.

Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абз.2 п. 95.3 ст.95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному п.п. 95.7 - 95.21 ст. 95 Податкового кодексу України.

Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу. При цьому, органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. Відповідно в вказаних випадках немає підстав для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", оскільки процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження.

Як вбачається з виконавчого листа № 2а-11794/12/2670, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 27.11.12, стягувачем є орган доходів і зборів - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, а предметом стягнення є податковий борг. Відповідно для вказаного судового рішення передбачений окремий порядок виконання без залучення органів державної виконавчої служби, оскільки така процедура є самостійною, яка регулюється Податковим кодексом України.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за підвідомчістю виконання рішення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) винесена державним виконавцем правомірно, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2014 року у справі № К/800/44178/14.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Повний текст ухвали виготовлено - 16.02.15 р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.