Постанова № 42905650, 25.02.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2015 р.Справа № 916/4638/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів: Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Воєвода В.О., за довіреністю від 14.10.2014р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Олександр"

на рішення господарського суду Одеської області від 29 грудня 2014 року

по справі №916/4638/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань"

до Фермерського господарства "Олександр"

про стягнення 499566,32 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Сервісагро-Умань" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ФГ "Олександр" про стягнення 499566,32 грн., з яких: 290560,47 грн. основного боргу, 126774,53 грн. суми коригувань, 20169,08 грн. пені, 31482,16 грн. 39% річних, 17528,02 грн. штрафу та 13052,07 грн. втрат від інфляції.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29 грудня 2014 року у справі №916/4638/14 (суддя Степанова Л.В.) позовні вимоги ТОВ "Сервісагро-Умань" задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 290560,47 грн. основного боргу, 106743,38 грн. суми коригувань, 20169,08 грн. пені, 31482,16 грн. 39% річних, 17528,02 грн. штрафу, 13052,07 грн. втрат від інфляції та 9590,71 грн. судового збору.

Приймаючи рішення господарський суд першої інстанції прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт порушення зобов'язання відповідачем в частині своєчасної оплати спірної заборгованості. Окрім того, господарський суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення відповідного штрафу, пені втрат від інфляції, відсотків річних та наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення суми корегувань.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач (ФГ "Олександр") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Сервісагро-Умань" у повному обсязі, з посиланням при цьому на не повне з'ясування господарським судом першої інстанції обставин справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник скаржника (ФГ "Олександр") у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне поштове повідомлення від 26.01.2015р.

Представник позивача (ТОВ "Сервісагро-Умань") у судовому засіданні надав пояснення, відповідно до яких позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу ФГ "Олександр" без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ФГ "Олександр" за відсутністю представника відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 20 лютого 2014 року між ТОВ "Сервісагро-Умань" (позивач, постачальник) та ФГ "Олександр" (відповідач, покупець) було укладено договір поставки на умовах розстрочення платежу № УМ-ОД-15-200214/н-РЕ (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товару в рамках і на підставі цього договору може здійснюватися окремим партіями відповідно до додаткових угод (специфікацій) до цього договору.

Відповідно до пп. 1.3, 1.4 договору загальна кількість та найменування Товару, що підлягає поставці, його певне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна, строк, порядок поставки та оплати, а також інші умови, визначаються додатковими угодами (специфікаціями) до цього договору, які є невід'ємною його частиною. Зобов'язання сторін по поставці відповідної партії Товару (певного асортименту) у рамках цього договору виникають лише після підписання сторонами відповідної додаткової угоди (специфікації) до цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до "31" грудня 2014р., а щодо невиконання до цього дня зобов'язань та відповідальності - до повного їх виконання.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що датою поставки Товару вважається дата, вказана у видаткових накладних, на підставі яких Товар був переданий Покупцю.

Відповідно до п. 4.1 договору вартість товару повинна бути повністю сплачена Постачальнику Покупцем на умовах, які зазначені в додаткових угодах (специфікаціях) до даного договору, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з пп. 4.2.1 договору розрахунок за даним договором здійснюється у безготівковій формі, в національній валюті (грошовими коштами або гарантованими платежами), на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному договорі або в рахунку-фактурі на оплату Товару.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що вартість товару розраховується у гривні та фіксується у відповідній іноземній валюті, що зазначена у відповідній додатковій угоді (специфікації), в цьому випадку Постачальник має право в односторонньому порядку змінити вартість Товару, в залежності від зміни курсу даної валюти, наступним чином:

- п.4.3.1 договору- на дату підписання додаткової угоди (специфікації) вартість Товару у гривні розраховується по курсу продажу відповідної валюти, визначеному на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті підписання, за даними Інтернет-сторінки http://index.minfin.com.ua/, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній, визначається як курс продажу відповідної валюти на початок відповідного дня у банку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", який вказано на сайті http://www.aval.ua/, у розділі "Курси валют";

- п.4.3.2 договору - на дату відвантаження партії товару, згідно з певною додатковою угодою (специфікацією), у випадку зростання курсу відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку, відносно курсу, вказаного у додатковій угоді (специфікації), вартість даної партії Товару змінюється пропорційно такому зростанню за вказаною формулою. Зміна вартості Товару на дату відвантаження фіксується Постачальником у видатковій накладній та не потребує додаткових угод чи погоджень обома сторонами договору. Оплачена до відвантаження частина Товару не підлягає коригуванню вартості на дату відвантаження, оскільки вартість цієї частини Товару зафіксована по курсу на дату фактичної оплати;

- п.4.3.3 договору - на дату фактичної оплати частини Товару, згідно з певною додатковою угодою (специфікацією), у випадку зростання курсу відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку, відносно курсу, вказаного у додатковій угоді (специфікації), або курсу перерахунку вартості Товару на дату фактичного відвантаження, вартість оплачуваної частини Товару змінюється пропорційно такому зростанню за представленою формулою. Зміна вартості Товару на дату фактичної оплати фіксується Постачальником у вигляді коригування видаткових накладних після повної оплати вартості Товару, з урахуванням курсу валюти на дату кожної часткової оплати, та не потребує додаткових угод чи погоджень обома сторонами договору. Постачальник може здійснити перерахунок вартості Товару та надати коригування видаткових накладних на будь-яку дату на власний розсуд або на прохання Покупця, за наявності відповідних підстав, згідно з пунктами 4.3.3 та 4.3.2 даного договору.

Відповідно до п. 5.2.2 договору Покупець зобов'язаний своєчасно оплачувати Товар за встановленими цінами в строки, на умовах та в порядку, що визначені у додаткових угодах (специфікаціях) до цього договору.

Згідно з п.п. 8.5, 8.5.1 договору Покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни Товару сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5% та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Пунктом 8.5.2 договору від 20.02.2014р. передбачено, що Покупець за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни Товару на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника 39 % річних від суми боргу.

Додатковою угодою (специфікацією) № 1 від 17.03.2014р. сторонами була обумовлена поставка Товару на загальну суму 220 668,72 грн. з наступним строком оплати: до 10.08.2014р. - 88 267,49 грн., до 10.09.2014р. - 66 200,62 грн., до 10.10.2014р. - 66 200,62 грн.

27.03.2014р. позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 220 668,72 грн., що підтверджується видатковою накладною № 129 від 27.03.2014р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №8 від 27.03.2014р.

Додатковою угодою (специфікацією) № 2 від 07.04.2014р. сторонами була обумовлена поставка Товару на загальну суму 100 188 грн. з наступним строком оплати: до 10.08.2014р. - 40 075,20 грн., до 10.09.2014р. - 30 056,40 грн., до 10.10.2014р. - 30 056,40 грн.

14.04.2014р. позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 100 188 грн., що підтверджується видатковою накладною № 288 від 14.04.2014р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №10 від 14.04.2014р.

Додатковою угодою (специфікацією) № 3 від 13.05.2014р. сторонами була обумовлена поставка Товару на загальну суму 29 703,75 грн. з наступним строком оплати: до 10.08.2014р. - 11 881,50 грн., до 10.09.2014р. - 8 911,13 грн., до 10.10.2014р. - 8 911,13 грн.

13.05.2014р. позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 29 703,75 грн., що підтверджується видатковою накладною № 433 від 13.05.2014р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №12 від 13.05.2014р.

Таким чином, загалом позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 350560,47 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, відповідачем було оплачено вартість отриманого товару лише частково, у розмірі 60000 грн.: 30 000 грн. - 17.10.2014р. згідно рахунку №63 від 17.03.2014р. та 30 000 грн. - 31.10.2014р. згідно рахунку №63 від 17.03.2014р.

Вищенаведене стало підставою для звернення ТОВ "Сервісагро-Умань" до господарського суду першої інстанції з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт передання позивачем та прийняття відповідачем товару за спірним договором не спростовується сторонами і підтверджується відповідними матеріалами справи, а саме видатковими накладними, підписаними вповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств, і довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.13-15).

За вимогами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже було зазначено вище, Додатковою угодою (специфікацією) № 1 від 17.03.2014р. сторонами була обумовлена поставка Товару на загальну суму 220 668,72 грн. з наступним строком оплати: до 10.08.2014р. - 88 267,49 грн., до 10.09.2014р. - 66 200,62 грн., до 10.10.2014р. - 66 200,62 грн.

Додатковою угодою (специфікацією) № 2 від 07.04.2014р. сторонами була обумовлена поставка Товару на загальну суму 100 188 грн. з наступним строком оплати: до 10.08.2014р. - 40 075,20 грн., до 10.09.2014р. - 30 056,40 грн., до 10.10.2014р. - 30 056,40 грн.

Додатковою угодою (специфікацією) № 3 від 13.05.2014р. сторонами була обумовлена поставка Товару на загальну суму 29 703,75 грн. з наступним строком оплати: до 10.08.2014р. - 11 881,50 грн., до 10.09.2014р. - 8 911,13 грн., до 10.10.2014р. - 8 911,13 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору вартість товару повинна бути повністю сплачена Постачальнику Покупцем на умовах, які зазначені в додаткових угодах (специфікаціях) до даного договору, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідачем було здійснено часткову оплату отриманого товару на суму 60000 грн.

Апеляційний господарський суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів, в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, на підтвердження погашення відповідної заборгованості у сумі 290560,47 грн., або її відсутності.

При цьому, апеляційний господарський суд зауважує, що за п.8.4. спірного договору постачальник вправі застосовувати на свій розсуд будь-які оперативно-господарські санкції, передбачені ст. 235 ГК України та ст. 236 ГК України, зокрема, у разі порушення строків оплати, встановлених договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього, зобов'язання покупця по повному розрахунку за товар вважаються такими, що настали з моменту такого прострочення.

За ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь.

У зв'язку з порушенням строків оплати, встановлених договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього, позивачем було застосовано до відповідача передбачені п.8.4 договору оперативно-господарські санкції, у зв'язку з чим зобов'язання відповідача по повному розрахунку за товар вважаються такими, що настали з моменту такого прострочення, тобто з 11.08.2014р.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги матеріали, обставини справи та норми чинного законодавства, враховуючи часткову оплату відповідачем заборгованості, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги ТОВ "Сервісагро-Умань" в частині стягнення з відповідача 290560,47 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ТОВ "Сервісагро-Умань" в частині стягнення з відповідача 126774,53 грн. суми коригувань, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що вартість товару розраховується у гривні та фіксується у відповідній іноземній валюті, що зазначена у відповідній додатковій угоді (специфікації), в цьому випадку Постачальник має право в односторонньому порядку змінити вартість Товару, в залежності від зміни курсу даної валюти, наступним чином:

- п.4.3.1 договору - на дату підписання додаткової угоди (специфікації) вартість Товару у гривні розраховується по курсу продажу відповідної валюти, визначеному на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті підписання, за даними Інтернет-сторінки http://index.minfin.com.ua/, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній, визначається як курс продажу відповідної валюти на початок відповідного дня у банку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", який вказано на сайті http://www.aval.ua/, у розділі "Курси валют";

- п.4.3.2 договору - на дату відвантаження партії товару, згідно з певною додатковою угодою (специфікацією), у випадку зростання курсу відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку, відносно курсу, вказаного у додатковій угоді (специфікації), вартість даної партії Товару змінюється пропорційно такому зростанню за вказаною формулою. Зміна вартості Товару на дату відвантаження фіксується Постачальником у видатковій накладній та не потребує додаткових угод чи погоджень обома сторонами договору. Оплачена до відвантаження частина Товару не підлягає коригуванню вартості на дату відвантаження, оскільки вартість цієї частини Товару зафіксована по курсу на дату фактичної оплати;

- п.4.3.3 договору - на дату фактичної оплати частини Товару, згідно з певною додатковою угодою (специфікацією), у випадку зростання курсу відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку, відносно курсу, вказаного у додатковій угоді (специфікації), або курсу перерахунку вартості Товару на дату фактичного відвантаження, вартість оплачуваної частини Товару змінюється пропорційно такому зростанню за представленою формулою. Зміна вартості Товару на дату фактичної оплати фіксується Постачальником у вигляді коригування видаткових накладних після повної оплати вартості Товару, з урахуванням курсу валюти на дату кожної часткової оплати, та не потребує додаткових угод чи погоджень обома сторонами договору. Постачальник може здійснити перерахунок вартості Товару та надати коригування видаткових накладних на будь-яку дату на власний розсуд або на прохання Покупця, за наявності відповідних підстав, згідно з пунктами 4.3.3 та 4.3.2 даного договору.

Дослідивши розрахунки суми коригувань позивача, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що вказані розрахунки мають помилки та надає власні розрахунки.

Як вже було зазначено вище, передавався наступний товар: насіння кукурудзи PR 37 F 73 на суму 35871,20 грн., з прив'язкою до курсу продажу доларів США; насіння соняшника на суму 184797,52 грн. з прив'язкою до курсу продажу Євро.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було частково оплачено отриманий товар за видатковою накладною №129 від 27.03.2014р. (складеною на підставі поставки товару за додатковою угодою №1 до спірного договору).

Позивачем було здійснено зарахування сплачених 60000 грн. в рахунок погашення заборгованості за отримане насіння соняшника за видатковою накладною №129 від 27.03.2014р. (складеною на підставі поставки товару за додатковою угодою №1 до спірного договору), що є його правом.

Відповідно до п.4.3.3 договору сторонами визначено формулу індексації ціни товару: Ао= В1о/В2о * Со.

Ао - сума належна до сплати у гривні на день фактичного перерахування коштів, згідно з умовами договору.

В1о - курс продажу відповідної іноземної валюти, визначений згідно з п.4.3.1 цього договору на день, що передує даті фактичного перерахування коштів.

В2о - курс продажу відповідної іноземної валюти, визначений згідно з п.4.3.1 цього договору на дату підписання відповідної додаткової угоди.

Со - сума належна до сплати у гривні на дату підписання договору, згідно з умовами договору та відповідними додатковими угодами.

Додатковою угодою (специфікацією) № 1 від 17.03.2014р. встановлено наступні курси продажу валюти: 1 USD = 9,95 грн.; 1 EUR = 13,807 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано довідки курсу продажу відповідної валюти, визначеному на міжбанківському валютному ринку, за даними Інтернет-сторінки http://index.minfin.com.ua/ як то передбачено п.4.3.1 договору.

Колегія суддів зауважує, що у зв'язку з порушенням строків оплати, встановлених договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього, позивачем було застосовано до відповідача передбачені п.8.4 договору оперативно-господарські санкції, у зв'язку з чим зобов'язання відповідача по повному розрахунку за товар вважаються такими, що настали з моменту такого прострочення, тобто з 11.08.2014р.

13,45 / 9,95 * 35871,20 = 48489,21 грн. (розрахунок індексації насіння кукурудзи)

16,74 / 13,807 * 184797,52 = 224053,78 грн. (розрахунок індексації соняшника до здійснення відповідачем першої часткової оплати)

16,95 / 13,807 * 154797,52 = 190035,34 грн. (розрахунок індексації соняшника до здійснення відповідачем другої часткової оплати)

16,95 / 13,807 * 124797,52 = 153206,20 грн. (розрахунок індексації соняшника після здійснення відповідачем другої часткової оплати)

Оскільки відповідачем в повному обсязі не було сплачено вартість товару поставленого на підставі додаткової угоди №1, апеляційний господарський суд при відповідному підрахунку індексації керувався курсом продажу відповідної валюти, визначеному на міжбанківському валютному ринку, за даними Інтернет-сторінки http://index.minfin.com.ua/ від 16.10.2014р. (довідкою за день до часткової оплати товару) та від 30.10.2014р. (оскільки позивачем не було надано відповідних довідок про зміну курсу валюти станом пізніше ніж 30.10.2014р.)

Таким чином, загальна сума корегування вартості товару за додатковою угодою №1 становить 115520,75 грн.

((48489,21 - 35871,2) + (224053,78 - 184797,52) + (190035,34 - 154797,52) + (153206,18-124797,52))

Додатковою угодою (специфікацією) № 2 від 07.04.2014р. встановлено наступні курси продажу валюти: 1 EUR = 15,971 грн.

Оскільки відповідачем не було сплачено вартість товару поставленого на підставі додаткової угоди №2, апеляційний господарський суд при відповідному підрахунку індексації керувався курсом продажу відповідної валюти, визначеному на міжбанківському валютному ринку, за даними Інтернет-сторінки http://index.minfin.com.ua/ від 30.10.2014р. (оскільки позивачем не було надано відповідних довідок про зміну курсу валюти станом пізніше ніж 30.10.2014р.)

16,950 / 15,971 * 100188 = 106329,38 грн.

Таким чином, загальна сума корегування вартості товару за додатковою угодою №2 становить 6141,38 грн. (106329,38 - 100188)

Додатковою угодою (специфікацією) № 3 від 13.05.2014р. встановлено наступні курси продажу валюти: 1 USD = 11,8 грн.

Оскільки відповідачем не було сплачено вартість товару поставленого на підставі додаткової угоди №3, апеляційний господарський суд при відповідному підрахунку індексації керувався курсом продажу відповідної валюти, визначеному на міжбанківському валютному ринку, за даними Інтернет-сторінки http://index.minfin.com.ua/ від 30.10.2014р. (оскільки позивачем не було надано відповідних довідок про зміну курсу валюти станом пізніше ніж 30.10.2014р.)

13,45 / 11,8 * 29703,75 = 33857,24 грн.

Таким чином, загальна сума корегування вартості товару за додатковою угодою №3 становить 4153,49 грн. (33857,24-29703,75)

Враховуючи вищевикладене, загальна вартість суми корегування вартості товару складає 125815,62 грн.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Сервісагро-Умань" в частині стягнення з відповідача 125815,62 грн. суми коригувань вартості товару.

Щодо позовних вимог ТОВ "Сервісагро-Умань" в частині стягнення з відповідача 20169,08 грн. пені та 17528,02 грн. штрафу, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

За умовами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Також, відповідно до ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 8.5, 8.5.1 договору Покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни Товару сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5% та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Дослідивши надані позивачем розрахунки пені та штрафу, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що вказані розрахунки складено відповідно до норм чинного законодавства.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Сервісагро-Умань" в частині стягнення з відповідача 20169,08 грн. пені та 17528,02 грн. штрафу

Щодо позовних вимог ТОВ "Сервісагро-Умань" в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції та відсотків річних, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.5.2 договору від 20.02.2014р. передбачено, що Покупець за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни Товару на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника 39 % річних від суми боргу.

Дослідивши надані позивачем розрахунки пені та штрафу, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що вказані розрахунки складено відповідно до норм чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Сервісагро-Умань" в частині стягнення з відповідача 13052,07 грн. втрат від інфляції та 31482,16 грн. грн. 39% річних.

Решта доказів, наданих сторонами, не стосуються предмету позову та не спростовують вищенаведених висновків апеляційного господарського суду.

При цьому, апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи відповідача, стосовно порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме ст. 22 ГПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Фактичне порушення вказаних норм ГПК відповідач зв'язує з тим, що місцевим господарським судом було винесено рішення за відсутністю представника відповідача у судовому засіданні, що стало підставою для ненадання відповідачу захистити ти свої права та інтереси.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду позовної заяви ТОВ "Сервісагро-Умань", про що свідчать відповідні поштові повідомлення (а.с. 54, 56).

При цьому, представник відповідача був присутнім у судовому засіданні від 18.12.2014р. по справі №916/4638/14 у господарському суді Одеської області.

За ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Оскільки представник відповідача був присутнім у судовому засіданні 18.12.2014р., з огляду на що останньому було відомо про перенесення розгляду справи на 29.12.2014р. та було достатньо часу для реалізації своїх прав, передбачених ст. 22 ГПК України, зокрема, підготовки письмових пояснень та надання доказів.

Таким чином, відповідач з власної ініціативи не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України щодо участі у судовому засіданні 29.12.2014 року, наданні доказів та пояснень.

Жодних доказів у спростування вищенаведеного відповідачем до апеляційного господарського суду не надано.

З огляду на що, апеляційний господарський суд не вбачає в даному випадку порушень норм процесуального права з боку місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати, а апеляційну скаргу Фермерського господарства "Олександр" - частково задовольнити.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Олександр" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 29 грудня 2014 року у справі №916/4638/14 скасувати частково, виклавши резолютивну частину вказаного рішення наступним чином:

„Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Олександр" (67331, Одеська область, Березівський район, с. Шевченково, вул. Степова, 11, код ЄДРПОУ 25024817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" (20355, Черкаська область, Уманський район, с. Оксанина, вул. Черняховського, 49-А, код ЄДРПОУ 36558693) 290560 (двісті дев'яносто тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 47 коп. основного боргу, 125815 (сто двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 62 коп. суми корегувань, 20169 (двадцять тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 08 коп. пені, 17528 (сімнадцять тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн. 02 коп. штрафу, 13052 (тринадцять тисяч п'ятдесят два) грн. 07 коп. втрат від інфляції, 31482 (тридцять одна тисяча чотириста вісімдесят два) грн. 16 коп. 39% річних та 9972 (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят два) грн. 34 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити."

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" (20355, Черкаська область, Уманський район, с. Оксанина, вул. Черняховського, 49-А, код ЄДРПОУ 36558693) на користь Фермерського господарства "Олександр" (67331, Одеська область, Березівський район, с. Шевченково, вул. Степова, 11, код ЄДРПОУ 25024817) 9 (дев'ять) грн. 49 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 02 березня 2015 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов Т.Я. Гладишева Я.Ф. Савицький