Постанова № 42905338, 27.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 1570/5133/2012

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді Димерлія О.О.

суддів: Золотнікова О.С., Романішина В.Л.

за участю секретаря: Мамедової С.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автологистика" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій по складанню та направлення листа з вимогами про надання інформації та документів, зобов'язання утриматись від проведення перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автологистика" (далі -ТОВ, позивач) звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії по складанню та направленню листа №19632/10/22-3 від 13.08.2012 року з вимогами про надання інформації та документів та зобов'язати утриматись від проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ на підставі ненадання інформації та документів у відповідь на лист №19632/10/22-3 від 13.08.2012 року.

За наслідками розгляду адміністративної справи 28 листопада 2012 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято постанову про задоволення позовних вимог.

Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача утриматись від проведення документальної виїзної позапланової перевірки позивача з підстав ненадання інформації та документів у відповідь на запит №19632/10/22-3 від 13.08.2012 року, у зв'язку з неправомірністю направлення на адресу ТОВ зазначеного запиту.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу на вказану постанову суду, посилаючись на те, що нормами діючого законодавства передбачено право податкового органу на отримання інформації від платників податків, необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби завдань.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з'ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Автологистика" зареєстровано 22.06.2009 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби.

13.08.2012 року ДПІ, на підставі ст. 16, 20, п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на адресу ТОВ направлено запит за №19632/10/22-3 про надання пояснень та первинних документів, пов'язаних з декларуванням, нарахуванням і сплатою податку на додану вартість, а саме: картки складського обліку, товарно-транспортні накладні на товар, що був імпортований в березні 2012 року, документи на здійснення брокерських послуг, товарні звіти (а.с. 11).

Зазначеним запитом позивача попереджено про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, в разі ненадання документів протягом 10 днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ст.2, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність направлення запиту №19632/10/22-3 від 13.08.2012 року через відсутність підстав для його направлення та без визначення конкретного періоду, за який необхідно надати запитувані документи.

Відповідно до п. п. 20.1.6, п. п. 20.1.23 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року податковий орган має право отримувати інформацію, довідки, копії документів платника податків пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів у випадках виявлення порушення вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а платник податків в свою чергу відповідно до п. п. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Відповідно до п.п. 73.3. Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, нормами діючого законодавства податковий орган наділений правом на отримання від платника податків інформації, необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, при цьому законодавством передбачено вичерпний перелік та підстави надання такої інформації та звільнення платника податків від надання відповіді на запит податкового органу, складеного з порушенням.

Отже, звернення податкових органів із письмовим запитом про надання інформації прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби.

Тобто, направлення письмового запиту є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації таких повноважень є, насамперед, винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платників податків. Отже, саме результат реалізації повноважень податкового органу (тобто, рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, направлення запиту, складання акту перевірки, тощо) має бути об'єктом оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та підстав направлення письмового запиту входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки, призначеної з підстав ненадання інформації та документів у відповідь на зазначений запит.

Що ж стосується позовної вимоги ТОВ відносно зобов'язання ДПІ утриматись від вчинення дій, направлених на проведення документальної виїзної позапланової перевірки, то такі вимоги слід визнати передчасними.

Адже, як випливає зі змісту статей 2, 3, 104 Кодексу адміністративного судочинства України, судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, однак обов'язковою умовою судового захисту є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Проте розглядувана позовна вимога полягає у намаганні позивача запобігти вчинення відповідачем зазначених дій у майбутньому, що не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.

До того ж, дії з проведення перевірки не можуть безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі та не впливають на стан її суб'єктивних прав та обов'язків. Такі дії є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, а тому не мають самостійного правового значення.

Наведене обумовлює безпідставність позовних вимог ТОВ та, відповідно, необхідність відмови у задоволенні його позову.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нової постанови суду, про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року - скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Автологистика" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій по складанню та направлення листа з вимогами про надання інформації та документів, зобов'язання утриматись від проведення перевірки - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з часу отримання копії рішення сторонами.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: О.С. Золотніков

Суддя: В.Л.Романішин