Рішення № 42904910, 27.02.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.15р. Справа № 904/10288/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (м. Київ)

до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", (м. Кривий Ріг)

про стягнення 17 705 465,77 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Букоємський Р.В. - гол. юрисконсульт (дов. № 14-138 від 13.05.14р.)

від відповідача: Нофенко Л.В. - спеціаліст (дов. № 77/01 від 12.01.15р.)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (далі-відповідач) про стягнення 17 705 465,77 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 15 116 473,90 грн. - інфляційні втрати, 2 588 991,87 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 12/1002/2-БО-2 від 05.07.12р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений природний газ за період жовтень - грудень 2012 року. Станом на 14.08.14р. сума основного боргу відповідача перед позивачем задоволена рішенням господарського суду у справі № 904/7653/13 та у справі № 904/4/14, але інфляційні втрати, які нараховані за період з жовтня по грудень 2012 року та 3% річних перераховані за період з 26.11.13р. по 14.08.14р. не були предметом розгляду вказаних справ. Оскільки станом на 14.08.14р. зобов'язання відповідача щодо оплати за поставлений газ не виконано належним чином, позивачем нараховано за невиконання договірних зобов'язань по оплаті за природний газ інфляційні втрати та 3% річних.

Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 10.02.15р. надало до суду відзив на позовну заяву № б/н від 06.02.15р., в якому відповідач не погоджується з сумою нарахованих 3% річних і інфляційних втрат, оскільки ним було здійснено контррозрахунок, відповідно до якого: за період з грудня 2013 року по липень 2014 року розмір інфляційних втрат становить 15 028 340,18 грн. замість 15 116 473,90 грн., що на 88 133,72 грн. менше та 3% річних складає 2 588 991,84 грн. замість 2 588 991,87 грн., що на 0,03 грн. менше, у зв'язку з чим, просить суд прийняти до уваги контррозрахунок та зменшити розмір 3% річних і інфляційних втрат.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2012 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", як продавець, та Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", як покупець, було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 12/1002/2-БО-2.

Згідно п. 1.1. договору та додаткової угоди № 1 від 28.12.12р. до договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 - 2013 роках імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Продавець передає покупцеві в січні - грудні 2013 року газ обсягом до 13 166,0 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.) (п. 2.1. договору та додаткової угоди № 1 від 28.12.12р. до договору).

Відповідно до п.п. 5.2., 5.5. договору, ціна за 1000 куб. м газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4 661,74 грн.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

При невиконання покупцем вимог, передбачених у п. 6.1. цього договору, продавець має право обмежити передачу газу покупцеві або припинити передачу газу до повного погашення заборгованості за переданий газ по цьому договору (п. 6.2. договору).

У відповідності до п. 6.3. договору, в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору.

Відповідно до п. 9.3. договору, строк, у межах якого сторони можуть звернутися з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

З позовної заяви вбачається, що на виконання умов договору позивач передав у власність відповідача протягом жовтня - грудня 2012 року природний газ на загальну суму 120 226 721,53 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 25.12.12р. на об'єм 4 323,086 тис. куб. м., від 25.12.12р. на об'єм 8 552,232 тис. куб. м., від 28.02.13р. на об'єм 12 914,800 тис. куб. м. (а.с. 23 - 25).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.13р. по справі № 904/7653/13 позов задоволено частково та присуджено до стягнення з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основний борг у сумі 120 226 721,53 грн., збитки від інфляції у сумі 340 502,42 грн., 3% річних у сумі 1 180 541,88 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 68 820,00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.14р. по справі № 904/4/14 позов задоволено частково та присуджено до стягнення з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3% річних у сумі 2 134 436,04 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 42 688,72 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Позивач зазначає, що станом на 14.08.14р. сума основного боргу відповідача перед позивачем задоволена вищевказаними рішеннями суду у справах № 904/7653/13, № 904/4/14, але інфляційні втрати, які нараховані за період з жовтня по грудень 2012 року та 3% річних перераховані за період з 26.11.2013р. по 14.08.2014р. не були предметом розгляду вказаних справ.

Сума на яку змінилась сума боргу внаслідок інфляційних процесів складає у розмірі 15 116 473,90 грн. Сума 3% річних з простроченої суми становить 2 588 991,87 грн. Таким чином, загальна сума позову становить 17 705 465,77 грн.

Згідно пункту 7.1. договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по договору сторони несуть відповідальність з чинним законодавством України.

Оскільки відповідач неналежно виконує свої зобов'язання, позивач на підставі п. 9.3. договору просить суд стягнути з відповідача суму, на яку змінилась сума боргу внаслідок інфляційних процесів у розмірі 15 116 473,90 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 2 588 991,87 грн., згідно розрахунку, який додається до матеріалів справи (а.с. 15).

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підпунктом 7.1. пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредиторів, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат у сумі 15 116 473,90 грн. та 3% річних у сумі 2 588 991,87 грн. відповідають вимогам чинного законодавства є обґрунтованим і таким, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1; код ЄДРПОУ 00130850) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) - 15 116 473 (п'ятнадцять мільйонів сто шістнадцять тисяч чотириста сімдесят три) 90 коп. інфляційні втрати, 2 588 991 (два мільйона п'ятсот вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 87 коп. 3% річних, 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 02.03.15р.

Суддя І.Ю. Дубінін