Постанова № 42904757, 27.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2015 року 09:15 № 826/19314/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Мастербуд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпро визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Мастербуд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, у якій просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової звітності ТОВ «БК Мастербуд» з податку на додану вартість, а саме податкових декларацій з додатками за період вересень, жовтень 2014 року (вхідний №9061749704 від 24.10.2014, №1400080356 від 25.11.2014);

- зобов'язати відповідача визнати податкові декларації з податку на додану вартість з додатками за вересень та жовтень 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач у відповідності до положень законодавства склав та направив на адресу контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2014 року, однак відповідач протиправно визнав їх неподаними, посилаючись на невідповідність їх заповнення.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог. Зазначив, що позивач подав декларації з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2014 року у яких вказав невірний РНОКПП директора та бухгалтера ТОВ «БК Мастербуд» Битюкова В.Ю. Посилався на те, що даний реквізит є обов'язковим та неправильне його заповнення є підставою для невизнання звітності податковою. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «БК Мастербуд» подало до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві наступну податкову звідність:

- декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період вересень 2014 року з додатками, яка зареєстрована 24.10.2014 за №9061749704;

- декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період жовтень 2014 року з додатками, яка зареєстрована 24.11.2014 за №1400080356.

Вказані декларації не були визнані відповідачем як податкова звітність, про що ТОВ «БК Мастербуд» надіслано повідомлення листами від 27.10.2014 №53044/10/ та від 27.11.2014 №59177/20/.

Позивач, вважаючи протиправними рішення відповідача, оформлені вказаними листами щодо невизнання податкової звітності, оскаржив їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

У відповідності до пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2013 №678 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №678).

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №678 декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до абзацу 3 пункту 13 розділу ІІІ Порядку №678, у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно пояснень представника відповідача, позивач зазначив недостовірні дані у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2014 року, а саме вказав реєстраційний номер облікової картки директора та бухгалтера ТОВ «БК Мастербуд» Бітюкова Володимира Юрійовича, а саме: у деклараціях вказано номер НОМЕР_1, однак правильним номером, згідно відомостей органів фіскальної служби є: НОМЕР_2.

Позивач надав до матеріалів справи копію картки платника податків Бітюкова В.Ю., згідно якої РНОКПП є НОМЕР_2.

Отже, суд встановив, що позивач вказав у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2014 року недостовірні відомості про реєстраційний номер облікової картки директора та бухгалтера ТОВ «БК Мастербуд» Бітюкова В.Ю.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Реєстраційний номер облікової картки посадових осіб платника податків є обов'язковим реквізитом, відповідно до пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Положеннями пункту 22 розділу ІІІ Порядку №678 передбачено, що податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 глави 2 розділу II Податкового кодексу України, вважається неподаною, про що платник повідомляється у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 глави 2 розділу II Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Отже, згідно з положеннями статей 48 та 49 Податкового кодексу України, у разі заповнення податкової декларації з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, така декларація не вважається податковою та контролюючий орган у такому випадку повідомляє платника податку про причини невизнання декларації податковою та про відмову у її прийнятті.

Відповідач, на виконання вимог зазначених положень законодавства, повідомив ТОВ «БК Мастербуд» про невизнання податкової звітності та запропонував подати нову звітність.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо невизнання податкової звітності ТОВ «БК Мастербуд» з податку на додану вартість, а саме податкових декларацій з додатками за період вересень, жовтень 2014 року (вхідний №9061749704 від 24.10.2014, №1400080356 від 25.11.2014) та відсутність підстав для зобов'язання відповідача визнати вказані декларації податковими.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «БК Мастербуд» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський