Постанова № 42904632, 26.01.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2015 року 810/6932/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом

Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

до

Комунального підприємства Рокитнянської районної ради Київської області "Рокитнетепломережа"

про

стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

08 грудня 2014 року через засоби поштового зв’язку Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства Рокитнянської районної ради Київської області "Рокитнетепломережа" про стягнення податкового боргу в сумі 659087,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість, з податку на прибуток підприємств комунальної власності та з чистого прибутку (доходу) комунальних підприємств. Дана заборгованість підтверджується даними декларацій, розрахунків, поданих відповідачем особисто до податкового органу, та податковими повідомленнями-рішеннями, згідно з яким до відповідача застосовані штрафні санкції, а також нарахованою пенею.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Ухвалою суду від 12.12.2014 відкрито провадження у справі №810/6932/14, розгляд якої відповідно до статті 183-2 КАС України здійснюється у порядку скороченого провадження.

21 січня 2015 року до суду надійшли заперечення на позов, в яких відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що заборгованість з податку на додану вартість була частково погашена в сумі 288016,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, та подано уточнюючу декларацію з ПДВ, якою відкориговано податкове зобов’язання з ПДВ за лютий 2013 року "-28328,00 грн.". Щодо заборгованості з податку на прибуток, то відповідач вказує на те, що підприємством було частково погашена заборгованість з податку на прибуток в сумі 11000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, та подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємств, якою відкориговано податкове зобов’язання з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2012 року "-15210,00 грн."

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Комунальне підприємство Рокитнянської районної ради Київської області "Рокитнетепломережа", код за ЄДРПОУ 24885304, є юридичною особою, зареєстроване Рокитнянською районною державною адміністрацією Київської області 31.08.1999, як платник податку взято на облік в органах державної податкової служби з 24.10.1996 за №2525.

29.01.2002 податковим органом було сформовано та направлено відповідачу першу податкову вимогу №1/69 на суму 98646,21 грн., яка була вручена відповідачу 30.01.2002.

01.03.2002 податковим органом було сформовано та направлено відповідачу другу податкову вимогу №2/108 на суму 94872,11 грн., яка була вручена відповідачу 20.03.2002.

Інформації про оскарження зазначених податкових вимог в адміністративному чи судовому порядку відповідач не надав.

Як зазначає позивач в позовній заяві, яка була подана через засоби поштового зв’язку 08.12.2014, за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 659087,51 грн., який виник з наступних підстав:

1. Заборгованість по податку на додану вартість в сумі 606963,46 грн.:

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 15.12.2011 №9012264273 на суму 40035 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 16.01.2012 №9013392989 на суму 36466 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 20.02.2012 №9006667284 на суму 27915 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 14.03.2012 №9011460512 на суму 39710 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 19.04.2012 №9020014773 на суму 46692 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 16.05.2012 №9026836082 на суму 16757 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 19.06.2012 №9034532219 на суму 28825 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 11.07.2012 №9039713249 на суму 26448 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 08.08.2012 №9047282849 на суму 2956 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 19.09.2012 №9056912901 на суму 1825 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 16.01.2013 №9084767035 на суму 32598 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 19.03.2013 №9014336489 на суму 28328 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 16.04.2013 №9020820050 на суму 2716 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 16.05.2013 №9028128681 на суму 17102 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 19.06.2013 №9036321275 на суму 40105 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 07.08.2013 №9048137057 на суму 3331 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 17.09.2013 №9057676844 на суму 6 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 09.10.2013 №9063095494 на суму 1351 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 19.11.2013 №1300004452 на суму 4572 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 11.12.2013 №9079536149 на суму 2419 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 16.01.2014 №9087347913 на суму 13634 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 11.02.2014 №9005701944 на суму 5099 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 13.03.2014 №9012827106 на суму 22306 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 18.04.2014 №9021541242 на суму 5216 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 16.05.2014 №9027796268 на суму 12741 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 16.06.2014 №9033983793 на суму 12694 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 09.07.2014 №90388552976 на суму 8626 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 18.08.2014 №9047560594 на суму 110 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 11.09.2014 №9052054882 на суму 1043 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 09.10.2014 №9057782978 на суму 4041 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ від 17.11.2014 №9066666225 на суму 3725 грн.;

- нараховано пеню за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання з ПДВ за період з 22.07.2012 по 19.11.2014 на суму 117571,46 грн.

2. Заборгованість по податку на прибуток підприємств у сумі 50088,20 грн.:

- нараховано дивіденди згідно податкової декларації від 30.07.2012 №9044591554 на суму 8684 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання по податку на прибуток згідно податкової декларації від 30.07.2012 №9044591554 на суму 33761 грн.;

- нараховано дивіденди згідно податкової декларації від 30.10.2012 №9067243834 на суму 1802 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання по податку на прибуток згідно податкової декларації від 01.02.2013 №9086268350 на суму 2154 грн.;

- нараховано грошове зобов’язання по податку на прибуток згідно уточнюючої податкової декларації від 25.03.2014 №1400002360 на суму 500 грн.;

- нараховано штраф по податку на прибуток згідно уточнюючої податкової декларації від 25.03.2014 №1400002360 на суму 15 грн.;

- нараховано пеню за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств на суму 210,06 грн.;

- нараховано штрафні санкції по податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення-рішення від 05.12.2012 №0001191501 на суму 1231 грн., яке було вручено відповідачу 05.12.2012;

- нараховано штрафні санкції по податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення-рішення від 21.05.2013 №0001401500 на суму 1296,40 грн., яке було вручено відповідачу 21.05.2013;

- нараховано штрафні санкції по податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення-рішення від 23.04.2014 №0006151500 на суму 362,28 грн., яке було вручено відповідачу 23.04.2014;

- нараховано штрафні санкції по податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення-рішення від 06.06.2014 №0008321500 на суму 72,46 грн., яке було вручено відповідачу 06.06.2014.

3. Заборгованість з частини чистого прибутку комунальних підприємств у сумі 2035,85 грн.:

- нараховано штрафні санкції з частини чистого прибутку (доходу) згідно податкового повідомлення-рішення від 15.07.2014 №000414/229/2501 на суму 3060 грн., яке було вручено відповідачу 17.07.2014;

- частково погашено заборгованість з частини чистого прибутку (доходу) на суму 1024,15 грн.

Враховуючи те, що Відповідачем не виконане зобов’язання платника податків сплатити до бюджету відповідну суму податкової заборгованості у порядку та у строки визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з останнього податкового боргу в сумі 659087,51 грн.

Інформації про оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку відповідач не надав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Пунктом 1 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-XII передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, як забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

У пункті 41.5 статті 41 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби є органами стягнення та уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Крім цього, відповідно до наказу Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 31 березня 2000 року №68/27/146 на органи Державної податкової служби покладено здійснення контролю за нарахуванням податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

На підставі викладеного, органи державної податкової служби уповноваженні здійснювати контроль за повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків та звертатись до суду у разі виникнення податкового боргу з позовом про його стягнення.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу Україні платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу Україні, платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Стаття 8 Податкового кодексу України закріплює види податків та зборів, що справляються на території України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків повинен сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 59.1 статі 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно за податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Щодо заборгованості відповідача з податку на додану вартість в сумі 606963,46 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що станом на момент подачі позивачем позовної заяви про стягнення з відповідача податкового боргу (08.12.2014), відповідачем було частково погашено податковий борг з податку на додану вартість в сумі 287527 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 28.12.2011 №201 на суму 40035 грн. (за листопад 2011 року), від 01.02.2012 №21 на суму 36500 грн. (за грудень 2011 року), від 27.02.2012 №38 на суму 28000 грн. (за січень 2012 року), від 29.03.2012 №63 на суму 39710 грн. (за лютий 2012 року), від 28.04.2012 №92 на суму 7000 грн. (за березень 2012 року), від 28.04.2012 №91 на суму 6000 грн. (за березень 2012 року), від 18.05.2012 №102 на суму 16757 грн. (за квітень 2012 року), від 19.06.2012 №124 на суму 15000 грн. (за травень 2012 року), від 26.07.2012 №143 на суму 5000 грн. (за липень 2012 року), від 21.09.2012 №170 на суму 1825 грн. (за серпень 2012 року), від 22.01.2013 №17 на суму 5000 грн. (за грудень 2012 року), від 18.04.2013 №73 на суму 2720 грн. (за березень 2013 року), від 20.05.2013 №92 на суму 17102 грн. (за квітень 2013 року), від 15.08.2013 №139 на суму 3331 грн. (за липень 2013 року), від 17.10.2013 №160 на суму 1351 грн. (за вересень 2013 року), від 11.02.2014 №22 на суму 14000 грн. (за грудень 2013 року), від 26.06.2014 №92 на суму 12694 грн. (за травень 2014 року), від 23.07.2014 №108 на суму 8626 грн. (за червень 2014 року), від 28.08.2014 №116 на суму 110 грн. (за липень 2014 року), від 17.09.2014 №0 на суму 1043 грн. (за серпень 2014 року), від 28.04.2014 №69 на суму 5216 грн. (за березень 2014 року), від 22.10.2014 №146 на суму 4041 грн. (за вересень 2014 року), від 28.11.2014 №167 на суму 3725 грн. (за жовтень 2014 року) та банківською випискою від 20.05.2014 про сплату ПДВ на суму 12741 грн. (за квітень 2014 року).

Крім того, судом встановлено, що 18.12.2014 відповідачем було подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2013 року, в якій було відкориговано податкове зобов’язання з ПДВ за лютий 2013 року "-28328,00 грн.".

З наведеного слідує, що сума податкового боргу з ПДВ, яку Білоцерківська ОДПІ просить стягнути з відповідача, була погашена відповідачем на суму 287527 грн. та відкоригована згідно уточнюючого розрахунку на суму "-28328,00 грн.".

Щодо нарахованої пені за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання з ПДВ за період з 22.07.2012 по 19.11.2014 на суму 117571,46 грн., суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, відповідач частково сплатив у встановлений законодавством строк грошове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 287527 грн., тобто виконав частково зобов'язання зі сплати податку до бюджету, та відкоригував податкове зобов’язання з ПДВ за лютий 2013 року "-28328,00 грн.", а тому нарахована пеня на суму податкового боргу в розмірі 315855 грн., є неправомірною.

В той же час, слід зазначити, що суд не наділений повноваженнями замість податкового органу нараховувати пеню за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання. Такі функції належать виключно позивачу як суб’єкту владних повноважень та фіскальному органу.

А відтак, суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання з ПДВ за період з 22.07.2012 по 19.11.2014 в розмірі 117571,46 грн.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, податковий борг відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість становить 173537,00 грн., який в добровільному порядку не сплачений.

Щодо заборгованості відповідача з податку на прибуток комунальної власності в сумі 50088,20 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що станом на момент подачі позивачем позовної заяви про стягнення з відповідача податкового боргу (08.12.2014), відповідачем було частково погашено податковий борг з податку на прибуток в сумі 11000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 20.03.2014 №42 на суму 500 грн. (за 2013 рік), від 25.03.2014 №43 на суму 15 грн. (за 2013 рік), від 20.02.2013 №32 на суму 10485 грн. (прибуток за 2012 рік - дивіденди).

Крім того, судом встановлено, що 31.01.2013 відповідачем було подано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за ІІ-ІІІ квартали 2012 року, в якій було відкориговано податкове зобов’язання з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2012 року "-15210,00 грн.".

Щодо нарахованої пені за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання з податку на прибуток на суму 210,06 грн., суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, відповідач частково сплатив у встановлений законодавством строк грошове зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 11000 грн., тобто виконав частково зобов'язання зі сплати податку до бюджету, та відкоригував податкове зобов’язання з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2012 року на суму "-15210,00 грн.", а тому нарахована пеня на суму податкового боргу в розмірі 26210 грн., є неправомірною.

В той же час, слід зазначити, що суд не наділений повноваженнями замість податкового органу нараховувати пеню за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання. Такі функції належать виключно позивачу як суб’єкту владних повноважень та фіскальному органу.

А відтак, суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 210,03 грн.

Щодо стягнення штрафних санкцій в сумі 2962,14 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями від 05.12.2012 №0001191501, від 21.05.2013 №0001401500, від 23.04.2014 №0006151500 та від 06.06.2014 №0008321500, то слід зазначити наступне.

Як було встановлено судом, зазначені податкові повідомлення-рішення були вручені відповідачу та оскаржені не були, а тому вказана в них штрафні санкції є узгодженим податковим боргом.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, податковий борг відповідача перед бюджетом з податку на прибуток підприємств становить 23668,14 грн., який в добровільному порядку не сплачений.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій з частини чистого прибутку (доходу) згідно податкового повідомлення-рішення від 15.07.2014 №000414/229/2501 в розмірі 2035,85 грн. суд зазначає, що вказана сума підлягає стягненню, оскільки відповідачем вказане податкове повідомлення-рішення не було оскаржено, а тому вказана в ньому штрафна санкція є узгодженим податковим боргом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 199240,99 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69-71, 86, 157-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Рокитнянської районної ради Київської області "Рокитнетепломережа" (код ЄДРПОУ 24885304) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 199240 (сто дев’яносто дев’ять тисяч двісті сорок) грн. 99 коп.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.