Ухвала суду № 42904232, 18.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

УХВАЛА

про закриття провадження в адміністративній справі

18 лютого 2015 року м. Київ№ 826/20577/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про закриття провадження в адміністративній справі, -

ВСТАНОВИВ:

У письмовому провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа № 826/20577/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аквамарін-Глоу" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій відповідача за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин із ТОВ "Баялд" за період із 01 червня по 31 грудня 2011 року, а також скасування податкових повідомлень-рішень від 15 серпня 2014 року № 0008482208, № 0008492208 (далі - оскаржувані рішення) та податкової вимоги від 08 вересня 2014 року № 8293-25.

До суду 16 лютого 2015 року через канцелярію від представника відповідача надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із досягненням податкового компромісу за заявою позивача (далі - заявлене клопотання).

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що відповідачем розглянуто заяву позивача про намір досягнення податкового компромісу.

Зокрема, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Баялд" за період із 01 червня по 31 грудня 2011 року, за результатами якої 30 липня 2014 року складено акт № 334/1-22-08-35393162 (далі - акт перевірки), відповідно до якого, позивачем порушено:

- пп. 14.1.27 п. 14.1 ст.14, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток за 2011 рік у розмірі 522377,00 грн.;

- п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2011 року у розмірі 615,00 грн.

На підставі акту перевірки, 15 серпня 2014 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення, які позивачем оскаржено у судовому порядку.

Згідно з абзацом 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу" № 6 З-УIII, який набрав чинності починаючи із 17 січня 2015 року, розділ XX "Перехідні положення" ПК України доповнено підрозділом 9-2 "Особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу".

Так, згідно з п.п. 1, 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

При цьому, відповідно до п. 2 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому, 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Згідно з п. 11-2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 КАС України, сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Позивачем повідомлено відповідача про застосування податкового компромісу стосовно грошових зобов'язань, визначених оскаржуваними рішеннями, щодо яких триває процедура судового оскарження, у зв'язку з чим 06 лютого 2015 року відповідачем прийнято рішення № 2190/10/26-50-22-06 про погодження застосування податкового компромісу.

Факт погашення позивачем грошових зобов'язань, визначених оскаржуваними рішеннями, підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 04 лютого 2015 року № 168 та № 169.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу", податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 3.14 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17 січня 2015 року № 13, у разі подання заяви про компроміс по ППР під час процедури судового оскарження до моменту набрання законної сили рішенням суду (винесення рішення судом апеляційної інстанції незалежно від факту оскарження до Вищого адміністративного суду України) після досягнення податкового компромісу відповідний орган ДФС подає до суду першої або апеляційної інстанції, який розглядає справу, вмотивоване письмове клопотання із дотриманням встановлених Кодексом адміністративного судочинства України вимог щодо затвердження примирення сторін у справі у зв'язку із досягненням такими сторонами податкового компромісу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо сторони досягли примирення.

Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим обставинам, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про його обґрунтованість та наявність підстав для закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 128, 157, 160, 165 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі № 826/20577/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аквамарін-Глоу" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання неправомірними дій відповідача та скасування його рішень.

Копію ухвали направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам), роз'яснивши, що повторне звернення до адміністративного суду з тим самим позовом не допускається.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів із дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин