Ухвала суду № 42904227, 06.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

УХВАЛА

про зупинення провадження в адміністративній справі

06 лютого 2015 року м. Київ № 826/17195/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про зупинення провадження в адміністративній справі, -

ВСТАНОВИВ:

У письмовому провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) знаходиться адміністративна справа № 826/17195/14 (далі - справа) за позовом Полтавської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - позивач) до публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - відповідач) про стягнення з банківських рахунків відповідача заборгованості з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 15908050,87 грн.

До суду 05 лютого 2015 року через канцелярію від представника відповідача надійшло письмове клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття рішення про результати розгляду заяви відповідача від 29 січня 2015 року № 09/02-550 про розстрочення податкового боргу (далі - заявлене клопотання).

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що провадження у справі має бути зупинено, оскільки відповідач звернувся до позивача із відповідною заявою про розстрочення податкового боргу, про стягнення якого позивач звернувся до суду з позовом. Розстрочений податковий борг не підлягає негайному стягненню, а погашається відповідно до договору, укладеного між податковим органом та платником податків. На час звернення до суду із заявленим клопотанням відповіді за результатами розгляду заяви відповідача про розстрочення податкового боргу позивачем не надано.

Так, згідно з п. 1.4 розділу І, п.п. 3.1, 3.2, 3.5 розділу ІІІ Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 574, розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з: переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин", а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

За результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви: приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу доходів і зборів (додаток 2); відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов’язкових вимог, визначених цим Порядком.

Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків (або за місцем обліку його грошового зобов’язання (податкового боргу) укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) (додаток 4).

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з’ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які надано на його обґрунтування та які містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для зупинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 128, 156, 160, 165 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заявлене клопотання.

2. Зупинити провадження в адміністративній справі № 826/17195/14 до прийняття Полтавською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області рішення за результатами розгляду заяви публічного акціонерного товариства "Укрнафта" від 29 січня 2015 року № 09/02-550 про розстрочення податкового боргу.

Копії направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам), роз’яснивши, що провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин