Ухвала суду № 42903985, 04.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2015 р. м. Київ К/800/53858/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Прокуратури Новосанжарського району Полтавської області, Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 9 липня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року ФОП ОСОБА_4 звернулася до суду першої інстанції з позовом в якому просила встановити відсутність компетенції у прокуратури Новосанжарського району Полтавської області щодо направлення вимоги на адресу Полтавської ОДПІ на підставі ст. 8, п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» про надання інформації про правові підстави здійснення позивачем підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі протягом 2012-2013 років; визнати протиправними дії Полтавської ОДПІ щодо надання відповіді на незаконну вимогу прокуратури Новосанжарського району Полтавської області.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 9 липня 2014 року, залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій, мотивували свої рішення тим, що відповідачі, діяли на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

У поданій касаційній скарзі відповідач заявив вимоги про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

З 21.09.2001 року ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа-підприємець державним реєстратором Новосанжарської РДА Полтавської області, про що видано свідоцтво державного зразка серії В02 № 303031 (а.с. 6).

Прокурором Новосанжарського району винесена постанова про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 28.04.2014 року (а.с. 20-21) з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства у діяльності Новосанжарського відділення Полтавської ОДПІ.

В межах проведення перевірки за додержанням вимог законодавства у діяльності Новосанжарського відділення Полтавської ОДПІ при здійсненні контрольних повноважень Прокуратурою Новосанжарського району Полтавської області на адресу Полтавської ОДПІ направлено вимогу від 28.04.2014 року № 67-1272 вих.-14 про надання інформації про правові підстави здійснення ФОП ОСОБА_4 підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі протягом 2012-2013 років.

За результатами розгляду вказаної вимоги Полтавською ОДПІ листами від 28.04.2014 року № 1540/10/16-24-15-34 та від 29.04.2014 року № 363/16/16-24-17-44 надано запитувану інформацію, у якій повідомляється про обрану позивачем систему оподаткування, розкривається вичерпний перелік видів економічної діяльності, на здійснення яких уповноважена ФОП ОСОБА_4, наведено класифікацію доступних позивачу видів господарської діяльності до яких належать: КВЕД 02.20 «Лісозаготівлі»; КВЕД 16.10 «Лісопильне та стругальне виробництво»; КВЕД 16.23 виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів»; КВЕД 68.20 «Надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна»; КВЕД 77.11 «Надання в оренду автомобілів ї легкових автотранспортних засобів; КВЕД 82.99 «Надання інших допоміжних комерційних послуг»; КВЕД 96.09 «Надання інших індивідуальних послуг» та зазначається про відсутність у ФОП ОСОБА_4 правових підстав для здійснення господарської діяльності у вигляді роздрібної торгівлі з лотків протягом 2012-2013 років.

Позивач, вважаючи вимогу прокуратури Новосанжарського району Полтавської області від 28 квітня 2014 року № 67-1272 вих.-14 безпідставною, а дії Полтавської ОДПІ щодо надання відповіді на таку вимогу - неправомірними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Частиною 3 статті 159 КАС України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд касаційної інстанції вважає, що при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій не дотримано вимог процесуального права від яких прямо залежало правильне по суті вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України (тут і далі в редакції чинній на момент звернення позивача до суд першої інстанції) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси; у випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно з ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 106 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відкриваючи провадження у справі та проводячи її розгляд, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вказаний спір виник між позивачем та Прокуратурою Новосанжарського району Полтавської області з приводу реалізації компетенції (повноважень) відповідача у сфері управління.

Як зазначалось вище, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Тобто, ФОП ОСОБА_4, не наділена адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред'явлення позову щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача.

Статтею 52 КАС України передбачено, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Після заміни сторони, вступу третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, хто наділений правом на пред'явлення позову в частині позовних вимог щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача та, як наслідок, не дотримано вимог процесуального закону, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, суди попередніх інстанцій в своїх рішеннях покликались на те, що позивач вважаючи вимогу прокуратури Новосанжарського району Полтавської області від 28 квітня 2014 року № 67-1272 вих.-14 безпідставною, а дії Полтавської ОДПІ щодо надання відповіді на таку вимогу - неправомірними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом (абз. 3 а.с. 37, абз. 2 а.с. 68).

В свою чергу, як вбачається із матеріалів справи та адміністративного позову, позивачем не ставилася така позовна вимога як скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а тому суди попередніх інстанцій безпідставно вийшли за межі позовних вимог надаючи юридичну оцінку законності чи протиправності вказаної вимоги прокуратури Новосанжарського району Полтавської області.

Судами попередніх інстанцій не встановлено чи оскаржувалась вищезазначена вимога у встановленому законом порядку та чи були прийняті рішення за наслідками такого оскарження.

У своєму адміністративному позові ФОП ОСОБА_4 другою позовною вимогою просила визнати протиправними дії Полтавської ОДПІ щодо надання відповіді на незаконну вимогу прокуратури Новосанжарського району Полтавської області. В свою чергу, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки діям Полтавської ОДПІ під час розгляду вказаної вимоги, зокрема чи дотримано порядок, строки надання такої відповіді та її обсяг.

З огляду на це, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно не дослідили обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому рішення судів ухваленні з порушенням положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 223 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 227, 231, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 9 липня 2014 року у справі № 816/2368/14 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: І.Я. Олендер

С.Є. Амєлін

М.Г. Кобилянський