Вирок № 4290390, 16.12.2008, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Іменем України

16 грудня 2008 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі

головуючого судді Савенка В.Г.

при секретарі Сукач Л.І.

з участю прокурора Троян О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Золотоноша кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця с. Бойківщина, Драбівського району Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, не працюючого, проживаючого вАДРЕСА_1, раніше не судимого:

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2002 року в невстановлений досудовим та судовим слідством день та час, перебуваючи в м. Черкаси на розі вулиць Смілянська-Гоголя, поблизу колишнього палацу «Піонерів», що на території Придніпровського району м. Черкаси, ОСОБА_1, з метою отримання підробленого пенсійного посвідчення, для подальшого використання в приміському залізничному транспорті з метою безкоштовного проїзду, домовився з невстановленою досудовим та судовим слідством особою виготовити підроблене пенсійне посвідчення, для чого надав даній особі свою фотокартку та вказав свої анкетні дані. Через декілька днів у березні 2002 року, перебуваючи на тому ж місці, зустрівся з даною особою і отримав підроблене пенсійне посвідчення з своєю фотокарткою, яке було заповнене на прізвище ОСОБА_1, за що заплатив даній особі 30 гривень.

04 жовтня 2008 року близько 21 год. 05 хв., на залізничній платформі Бойківщина Одеської залізниці ОСОБА_1 здійснив посадку в приміський дизель-поїзд № 6069 сполученням станція Гребінка - станція імені Т. Шевченка і під час слідування у вказаному приміському дизель-поїзді по 845 кілометру пікет 2 залізничного перегону станція Мехедівка - станція Пальмира Одеської залізниці, що розташований на території с. Вознесенське Золотоніського району Черкаської області, з метою безкоштовного проїзду пред'явив провіднику вказаного дизель-поїзду завідомо підроблене пенсійне посвідчення на прізвище ОСОБА_1, придбавши в 21 год. 29 хв. по ньому у провідника безкоштовний квиток від залізничної платформи Бойківщина до залізничної станції Черкаси Одеської залізниці, але 04.10.2008 року близько 21 год. 35 хв. вищевказане пенсійне посвідчення та квиток безкоштовного проїзду в нього були виявлені та вилучені працівниками міліції ЛВ на ст.. ім.. Т. Шевченка Одеської залізниці.

Свою винність у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України ОСОБА_1 визнав повністю та по суті пред'явленого йому обвинувачення суду пояснив, що він одного разу в березні 2002 році, дня і часу не пам'ятає, перебуваючи на розі вулиць Смілянська-Гоголя м. Черкаси біля приміщення бувшого палацу «Піонерів», де люди здійснюють торгівлю, підійшов до незнайомого чоловіка, який здійснював торгівлю обложками до посвідчень, паспортів, бланками трудових книжок. В даного чоловіка він поцікавився, чи не торгує він пенсійними посвідченнями, на що йому незнайомий чоловік відповів, що якщо потрібно пенсійне посвідчення то він для нього може зробити. Знаючи, що по пенсійному посвідченню можна їздити безкоштовно в приміському дизель-поїзді, він запитав скільки буде коштувати дана послуга, на що незнайомий чоловік відповів, що всього 30 грн., але для цього необхідно надати йому фотокарточку. На слідуючий день він сфотографувався і приніс цьому чоловіку свою фотокартку і йому продиктував своє прізвище, ім'я та по-батькові, а рік свого народження він сказав, що запише йому старший. Приблизно через тиждень у березні 2002 року, він прийшов до даного чоловіка і той йому віддав пенсійне посвідчення в якому була вклеєна його фотокартка, яку він йому давав та вписано його прізвище, ім'я та по-батькові - ОСОБА_1 і рік народження 1951. На першій і другій сторінках у посвідченні були проставлені гербові печатки, але він знав, що посвідчення являється підробленим. За підроблене посвідчення він заплатив 30 гривень. Більше до даного чоловіка він ніколи не звертався. З чоловіком, який йому продав підроблене пенсійне посвідчення він офіційно не знайомий, тому його ім'я він не знає і впізнати його не зможе.

04 жовтня 2008 року близько 21 год. 05 хв., по залізничній платформі Бойківщина Одеської залізниці ОСОБА_1 здійснив посадку в приміський дизель-поїзд № 6069 сполученням станція Гребінка - станція імені Т. Шевченка, щоб доїхати до м. Черкаси. В той час коли дизель-поїзд рухався і прибував до ст. Пальмира, до нього підійшли провідники даного дизель-поїзда і запитали, що в нього за проїзд, той їм відповів, що в нього пенсійне посвідчення, тоді одна з провідників запропонувала, щоб від показав своє пенсійне посвідчення. Ним було пред'явлено провідникам підроблене пенсійне посвідчення, які йому видали по даному пенсійному посвідченню безкоштовний квиток одна з провідниць сказала, що воно в нього не дійсне, він звичайно цьому заперечував, тоді провідник викликала працівників міліції, які в нього пенсійне посвідчення і квиток вилучили

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у вчинених злочинах, передбачених ч.2 ст.358, ч. 3 ст. 358 КК України, його винність повністю підтверджується зібраними досудовим слідством доказами, які не досліджувалися в судовому засіданні відповідно до ст. 299 ч. 3 КПК України

Суд вважає, що винність ОСОБА_1 в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає право чи звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем за попередньою змовою групою осіб та в використанні завідомо підробленого документа, доведеною повністю, а його дії кваліфікує ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину та особу підсудного, який характеризується позитивно.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено. Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Суд вважає, що виправлення підсудного можливе в умовах без ізоляції від суспільства і визнає необхідним призначивши йому покарання звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст.321,323, 324 КПК України

ПРИСУДИВ:

  ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.., ст.. 358 ч.2, 358 ч.3 КК України і призначити покарання:

- за ст.. 358 ч. 2 КК України - 2 роки обмеження волі;

- за ст.. 358 ч.3 КК України - 1 рік обмеження волі.

На підставі ст.. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання - два роки обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від вібрування покарання з випробуванням, надавши йому іспитовий строк на один рік і зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі: пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_1 та квиток - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертиз в сумі 1825 грн. 42 коп. на користь НДЕКЦ по обслуговуванню ЛУ на Одеській залізниці, установа банку ГУДКУ у Одеські області, код 25576439, р/р 35221001005006, МФО 828011

Вирок може бути оскаржено підсудним до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд протягом 15 діб з дня вручення йому копії вироку, або на нього може бути внесене подання прокурора в той же термін з часу його проголошення.

Суддя: Савенко В.Г.