Рішення № 42903517, 05.02.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 741/922/14-ц Провадження № 22-ц/795/178/2015 Головуючий у I інстанції: Дикий В.М.Категорія: цивільна Доповідач: Харечко Л. К.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

05 лютого 2015 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Харечко Л.К.,

суддів: Вінгаль В.М., Позігуна М.І.,

при секретарі - Шкарупі Ю.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, апелянта ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 01 вересня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Носівської міської ради Чернігівської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки, визнання права на частку (пай),

в с т а н о в и в:

У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Носівської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки, визнання права на частку (пай).

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла її мати ОСОБА_8. Після її смерті залишилося спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1, земельні ділянки, а також право на земельну частку (пай). ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_8 за законом і зазначає, що після смерті матері прийняла управління і володіння її майном, проте у встановлений законом шестимісячний строк не подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Оскільки спадкодавець за життя не зареєструвала майнові права на спірний будинок, а документи на земельні ділянки та земельну частку (пай) втрачені, то позивач не може оформити право власності на це майно в порядку спадкування через нотаріальну контору, а тому просила встановити факт прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_8 та визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, земельні ділянки і визнати за нею право на земельну частку (пай), судовим рішенням.

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 01 вересня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняла спадщину, яка відкрилась з дня смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

Визнано за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований у АДРЕСА_1, та складається з житлового будинку площею 59,6 кв. м. вартістю 57 783 грн., веранди площею 17,8 кв. м. вартістю 12 787 грн., ганку площею 4,8 кв. м. вартістю 561 грн., сараю площею 57,8 кв. м. вартістю 25 617 грн., літньої кухні площею 28,6 кв. м. вартістю 22 840 грн., веранди до літньої кухні площею 5,4 кв. м. вартістю 341 грн., гаража площею 32,0 кв. м. вартістю 20 452 грн., сараю площею 9,8 кв. м. вартістю 4 292 грн., вбиральні площею 1,0 кв. м. вартістю 1045 грн., погреба площею 11,7 кв. м. вартістю 3076 грн., криниці площею 9,5 кв. м. вартістю 3228 грн., ворота з каліткою площею 9,7 кв. м. вартістю 2176 грн., а всього загальною вартістю 154 198 грн.

Визнано за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на земельну частку (пай) площею 5,62 умовних кадастрових гектарів вартістю 99 225 грн. 03 коп. із земель колишнього КСП ім. Кірова в адміністративних межах Носівської міської ради, що на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0350652 належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_8.

Визнано за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 0,09 га., земельну ділянку площею 0,25 га., земельну ділянку площею 0,30 га., загальною площею 0,64 га., загальною вартістю 67 171 грн. 76 коп., що на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧН №000891 належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_8.

Не погоджуючись з вказаним рішенням до суду з апеляційною скаргою звернулися ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які не брали участі у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 просять оскаржуване рішення скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам та матеріалам справи, порушення судом норм матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті та ухвалення незаконного рішення.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянти вказують на те, що 14.06.2001 року спадкодавиця ОСОБА_8 на випадок своєї смерті склала заповіт, посвідчений в установленому законом порядку Носівською районною державною нотаріальною конторою та зареєстрований в реєстрі 18.07.2001 року за № 1248, відомості про який містяться в інформаційній довідці зі Спадкового реєстру, яка наявна в матеріалах справи. Вважають, що згідно цього заповіту спадкодавиця заповідала спадщину, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого у АДРЕСА_1 та земельних ділянок площею 0,09 га., 0,25 га. та 0,30 га., загальною площею 0,64 га., загальною вартістю 67 171 грн. 76 коп. - дочці ОСОБА_9, яка постійно проживала разом з нею у вказаному будинку, а тому вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_8

Апелянти зазначають, що суд першої інстанції в порушення вимог закону не з'ясував, чи є спадкоємці у ОСОБА_9, яка фактично прийняла спадщину та не витребував наявного в матеріалах нотаріальної контори заповіту спадкодавця ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_9 померла і син останньої ОСОБА_10, як спадкоємець померлої, прийняв спадщину після матері. ІНФОРМАЦІЯ_7 року помер ОСОБА_10, після смерті якого прийняли спадщину апелянти ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які випадково дізналися про оскаржуване рішення.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, апелянта ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки, визнання права на частку (пай), суд першої інстанції обмежився у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову представником відповідача без з'ясування і дослідження інших обставин справи та вважав, що визнання позову Носівською міською радою не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Однак, із такими висновками суду першої інстанції судова колегія погодитися не може з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року і з цього часу відкрилася спадщина, про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 08.06.2002 року, актовий запис №178 (а.с.6).

Вказана особа від шлюбу з ОСОБА_11, що помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року мала чотирьох дітей: ОСОБА_12, що померла ІНФОРМАЦІЯ_9 року, ОСОБА_9, що померла ІНФОРМАЦІЯ_10 року, ОСОБА_13 та ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК УРСР ( в редакції від 15.10.1973 року), спадкування здійснюється по закону або по заповіту.

Відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК УРСР ( в редакції від 15.10.1973 року), при спадкуванні по закону спадкоємцями першої черги являються в рівних долях діти, подружжя, батьки померлого.

Статтею 549 ЦК ЦК УРСР ( в редакції від 15.10.1973 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління і користування спадковим майном; якщо він подав нотаріальному органу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Разом із тим, як встановлено апеляційним судом, в матеріалах справи міститься Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 14.07.2014 року надана Носівською районною державною нотаріальною конторою на запит суду першої інстанції, згідно якої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка м. Носівка Носівського району Чернігівської області, склала заповіт, посвідчений Носівською районною державною нотаріальною конторою та зареєстрований в реєстрі 18.07.2001 року за № 1248. Вказаний заповіт є чинним (а.с.24-26).

При цьому, судом першої інстанції, в порушення норм цивільного судочинства, не було з'ясовано на користь яких осіб було складено вказаний заповіт.

Крім того, згідно з довідкою секретаря Носівської міської ради №1924 від 21.03.2013 року виданої ОСОБА_1 зазначено, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_5 року в домоволодінні АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_8, померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року та ОСОБА_9, що померла ІНФОРМАЦІЯ_10 року (а.с.17).

Також, на підставі наданих апелянтами письмових доказів, зокрема копій страхових свідоцтв Національної акціонерної страхової компанії Оранта про комплексне страхування будівель та домашнього майна, тварин громадян від 19.02.1998 року та 27.07.1999 року виданих ОСОБА_8 вбачається, що остання застраховувала житловий будинок з погосподарськими спорудами, в якому проживала АДРЕСА_1 (а.с.91,92). Також, 27.02.2002 року ОСОБА_8, що проживала АДРЕСА_1 видавалася довідка спеціалістом Носівської міської ради Балинець М.О. в тому, що вона згідно земельно-облікової документації користувалася земельною ділянкою площею 3,7 га , земельний пай сертифікат ЧН №0350652 (а.с.90).

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду щодо доведеності позовних вимог в частині встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_8 на час відкриття спадщини є передчасним.

Крім того, з вищезазначеного вбачається, що вказаний спір виник між колом спадкоємців які не були учасниками розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не з'ясував всіх обставин справи, належним чином не відобразив в рішенні результати оцінки доказів, не навів мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті, не встановив кола спадкоємців, що призвело до помилкового висновку про задоволення позовних вимог позивача до відповідача Носівської міської ради Чернігівської області.

За таких обставин, враховуючи викладене та зокрема те, що апеляційний суд не має процесуальних повноважень щодо заміни первісного відповідача належним відповідачем, або залучення до участі в справі іншої особи як співвідповідача, апеляційна скарга ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 01 вересня 2014 року скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Носівської міської ради Чернігівської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки, визнання права на частку (пай) після померлої ОСОБА_8

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

в и р і ш и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 01 вересня 2014 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Носівської міської ради Чернігівської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки, визнання права на частку (пай) - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_6 1602 гривні 97 копійок у відшкодування судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:Судді: