Рішення № 42902944, 24.02.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/16/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2015 Справа № 908/546/15-г

за позовом публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1)

до відповідача Державного підприємства "Донецька залізниця" (83062, м. Донецьк, вулиця Артема, 68)

про стягнення 1198,81 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Шевелев В.Г., довіреність № 09/38 від 01.01.2015 р., паспорт серії ВА № 500107 від 24.09.1996 року;

від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 28.01.2015 року звернувся позивач - публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" з позовною заявою до відповідача - Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення збитків, заподіяних внаслідок не збереження вантажу при перевезенні в розмірі 1198,81 грн.

Ухвалою суду від 29.01.2015 року порушено провадження у справі № 908/546/15-г, присвоєно справі номер провадження 18/16/15, судове засідання призначене на 24 лютого 2015 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 24.02.2015 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні заявлених позовних вимог, на вимогу суду надав необхідні документи, які залучені до матеріалів справи. В обґрунтування своєї позиції посилався на те, що відповідач, як перевізник, покладених на нього цивільно-правових обов'язків належним чином не виконав. Порушення відповідачем зобов'язання полягає у частковій втраті вантажу, який перевозився, що спричинило заподіяння позивачу збитків у розмірі вартості втраченого майна та перебуває з ними у причинно-наслідковому зв'язку. Позивач з посиланням на ст.ст. 16, 22, 623, 909, 920, 924 ЦК України, ст. 224, 307, 314 ГК України, ст.ст. 110, 114, 115 Статуту залізниць України просив стягнути з відповідача 1198,81 грн. збитків.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено на офіційному сайті суду - 30.01.2015 р. Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, призначення судового засідання, місце і час розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України та ч. 2 ст. 307 ГК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2014 р. ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" за залізничною накладною № 50584788 зі станції відправлення Ровеньки Донецької залізниці на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" завантажило та відправило у напіввагоні № 60805603 вантаж - антрацит в вологому стані. При оформленні вказаної залізничної накладної відправником вказано масу вантажу 68000 кг. У накладній відображено, що вантаж маркований вапном.

На станції призначення Маріуполь-Сортувальний здійснено комісійне переважування вказаного вагону, за результатами якого складено комерційний акт № БН 720737/130 від 18.03.2014 року, відповідно до якого у вагоні № 60805603 виявилось: брутто 90500 кг, тара з брусу 25000кг, нетто 65500 кг., що менше документа на 25000 кг.

У комерційному акті № БН 720737/130 від 18.03.2014 р. зазначено, що навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 300 мм, рівномірне. Поверхня вантажу маркована двома паралельними борознами без нанесення вапна. Над 1-2 люками вагону з лівої сторони по ходу потягу маркування порушено, мається воронка розміром 1500 мм х 15600 мм х 400 мм у глиб вагону. Течі вантажу на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці не виявлено. Вагон прибув у технічному відношенні несправний: прогин 2-го люку зліва до 55 мм. Інші люки справні та закриті. Об'ємна вага вантажу в документах не вказана. Об'єм кузова вагону 73 куб.м. Переважування здійснювалося в присутності заступника Донецької залізниці Людникова П.І., агента комерційного Бич Т.М.. приймоздавальника Ченцової І.В. та вагаря Гуц О.В. на 150 тонних електронних вагах станції Сартана 2 к-та ім. Ілліча з повним зупиненням вагону. При повторному переваженні вагона, недостача підтвердилася.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язується доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу.

Згідно ч. 2 ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 12 Закону України "Про залізничний транспорт" та ст. 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Згідно абзацу 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Частиною 3 ст. 32 Статуту залізниць України та п.4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку та захист навколишнього середовища, а не вагон.

Згідно накладної № 50584788 вантаж, завантажений у вагон відправником, розміщено й закріплено згідно СМГС 3-5 р.2 ТУ п. 4.1.4.3.8 Гл. 1 прил. 14.

На станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагону не було, наведене дає підстави вважати, що нестача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагону, вантажу, його маркування та розміщення у вагоні, залізницею на станції відправлення вантаж прийнятий без зауважень, протікання вантажу не виявлено, про наявність заглиблень у вагоні залізницею зазначено не було.

Зауваження з боку залізниці до стану спірного вагону та вантажу відсутні.

Відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рахунку вантажовідправника № 586 від 31.03.2014 р. вартість 1 тони вугілля АС (6-13) складає 878,50 грн. (без ПДВ) та 1051,59 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто, оскільки перевезення здійснювалося без тари й упаковки. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) у даному спірному перевезенні становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, оскільки вантаж зданий до перевезення у вологому стані.

Нестача за комерційним актом БН 720737/130 від 18.03.2015 р. у вагоні № 60805603 складає 2500 кг. Таким чином, відповідальна нестача (з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто 2 % маси (68000 кг х 2 % маси = 1360 кг), зазначеної в перевізному документі) у спірному вагоні складає 1140 кг. (2500 кг - 1360 кг = 1140 кг).

Як вбачається з розрахунку, що міститься в позовній заяві, вартість недостачі, яку позивач просить стягнути з відповідача, розрахована з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі з урахуванням того, що зданий до перевезення вантаж знаходився у вологому стані, та складає 1198,81 грн. у вагоні № 60805603. Розрахунок визнаний судом виконаним вірно.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 1198,81 грн. збитків (шкоди) обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати збитків відповідач суду не надав, або доказів, які б спростовували повністю або частково позицію позивача також суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Левченко, 1, код ЄДРПОУ 00191129) 1198,81 (одну тисячу сто дев'яносто вісім грн. 81 коп.) збитків (шкоди), 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 27 лютого 2015 р.