Постанова № 42902900, 17.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року № 876/793/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Мікули О.І., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Щерби С.Б.

представника відповідача - Слуцького Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Партнер-М» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

05.11.2013 позивач - ТОВ «Партнер-М» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС, правонаступником якого є ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, у якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 06.08.2013 № 00001042210/581.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що викладені відповідачем в акті перевірки висновки, на підставі яких винесено податкове повідомлення-рішення є безпідставними та необґрунтованими, оскільки підставою для формування податкового кредиту є податкові накладні, видані у відповідності до вимог чинного законодавства та первинні бухгалтерські документи, які підтверджують суми податкового кредиту. Позивачем правомірно включено суми ПДВ до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних отриманих від контрагентів. Реальність господарських операцій підтверджується усіма первинними документами, які були представлені до перевірки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2013 позов задоволено повністю.

Із цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на відсутність реальності виконання правочинів між позивачем та контрагентами, оскільки як вбачається з актів перевірок контрагентів з питань дотримання вимог податкового законодавства у них відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал; незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад. Крім того, у контрагентів позивача відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів. Також апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що необхідною умовою для формування податкового кредиту є факт придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Водночас за відсутності такої реальності, навіть при наявності усіх належним чином оформлених документів, виключає можливість формування платником податків податкового кредиту з ПДВ.

У доповненнях до апеляційної скарги апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання податкового органу на протокол допиту директора ПП «ЮФ «Фортеця» від 26.07.2012, а також висновок Вінницького відділення КНДІСУ від 04.10.2012 № 1299/12-2.

Представник апелянта у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не прибув, хоча належним чином, повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, а тому згідно ч. 4 ст. 196 КАС України його неприбуття не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 01.07.2013 по 16.07.2013 працівниками ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Партнер-М», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, результати якої оформлені актом від 23.07.2013 № 26/22-40/32327081.

Згідно висновків цього акта, перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.191 п. 14.1 ст.14, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1, п. 186.2 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 300051,18 грн, в т.ч. за квітень 2011 року на суму 4956,83 грн, червень 2011 року на суму 12243,36 грн, липень 2011 року на суму 68568,4 грн, серпень 2011 року 35438,7 грн, вересень 2011 року 35438,7 грн, жовтень 2011 року на суму 75319,3 грн, листопад 2011 року на суму 3804,75 грн, грудень 2011 року на суму 349183 грн, січень 2012 року на суму 19466 грн, лютий 2012 року на суму 75535,3 грн, березень 2012 року на суму 26654,13 грн, квітень 2012 року на суму 58149,2 грн, травень 2012 року на суму 23123,8 грн, червень 2012 року на суму 71420,26 грн, липень 2012 року на суму 68174,7 грн, серпень 2012 року на суму 67123,34 грн, вересень 2012 року на суму 18928,4 грн, жовтень 2012 року на суму 177683 грн, листопад 2012 року на суму 117273 грн, грудень 2012 року на суму 11758 грн, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті на суму 319693,2 грн, в т.ч. квітень 2011 року на суму 2234 грн, червень 2011 року на суму 14966,2 грн, липень 2011 року на суму 69568,4 грн, серпень 2011 року на суму 2379 грн, вересень 2011 року на суму 14146 грн, жовтень 2011 року на суму 12042 грн, листопад 2011 року на суму 3681,45 грн, грудень 2011 року на суму 349182,7 грн, травень 2012 року на суму 4773 грн, червень 2012 року на суму 12906 грн, липень 2012 року на суму 3832 грн, серпень 2012 року на суму 10009 грн, жовтень 2012 року на суму 6651 грн, листопад 2012 року на суму 23680 грн, грудень 2012 року на суму 5879,24 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення № 00001042210/581 від 06.08.2013, яким ТОВ «Партнер-М» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 479539,60 грн, в т.ч. 319693 грн за основним зобов'язанням та 159846,6 грн штрафні санкції.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Авторесурс-сервіс», ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «БК АРТ Груп», ТОВ «Фірма «Верстатник», ТОВ «БТК Євробуд», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «ТПК Груп», ТОВ «Нові технології ТПВ» підтверджується усіма належним чином оформленими первинними документами, які були надані податковому органу під час перевірки та підтверджують факт придання, оприбуткування та оплату товару.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, а також порядок формування податкового кредиту з цього податку за правовідносинами, які виникли після 01.01.2011 року врегульовані Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В підпункті 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит визначено як сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 цієї статті, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (тут та далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що визначальним фактором для формування платником податку податкового кредиту є наявність у нього виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог ст. 201 ПК України. При цьому, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні придбаного товару (отриманих робіт, послуг) сум ПДВ до складу податкового кредиту, є підтвердження реальності господарської операції належним чином оформленими первинними документами, які є характерними для тої чи іншої господарської операції. Разом з тим, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Із матеріалів перевірки вбачається, що у червні 2011 року ТОВ «Партнер-М» проводило розрахунки з ПП «ЮФ «Фортеця» всього на суму 79999,15 грн, у т.ч. ПДВ - 13333,19 грн.

На підтвердження реальності господарських операцій щодо поставки віконно-пластикових конструкцій позивачем до матеріалів справи долучено видаткові накладні № 8/06-01 від 08.06.2011 на суму 34999,20 грн (у т.ч. ПДВ - 5833 грн) та № 7/06-01 від 07.06.2011 на суму 44999,95 грн (у т.ч. ПДВ - 7499,99 грн).

Однак, такі не можна вважати належним чином оформленими, оскільки вони не містять інформації щодо ПІП особи, яка її підписала від ПП «ЮФ «Фортеця» та ПІП особи, яка підписала її від імені позивача, що свідчить про їх невідповідність вимогам первинного документа, які визначені ст. 9 Закону N 996-XIV. Крім того, позивачем не надано доказів того, яким чином здійснювалось перевезення товару, його зберігання.

Також, судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги посилання податкового органу на протокол допиту директора ПП «ЮФ «Фортеця» від 26.07.2012, а також висновок Вінницького відділення КНДІСУ від 04.10.2012 № 1299/12-21.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем заперечується реальність господарських операцій між позивачем та ПП «ЮФ «Фортеця», зокрема через те, що згідно вказаних документів директор цього контрагента ОСОБА_6, жодних первинних документів не підписував.

Згідно протоколу допиту гр. ОСОБА_6, отриманого 26.07.2012 старшим слідчим з ОВС СВ ДПС у Хмельницькій області, капітаном податкової міліції Кухарем О.П., під час допиту директор ПП «ЮФ «Фортеця» пояснив, що він ніяких первинних та бухгалтерських документів не підписував.

Відповідно до висновку експерта Вінницького відділення КНДІСЕ від 04.10.2012 № 1299/12-21, підписи на заяві (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) від 31.03.2011, свідоцтві № 10033316 про реєстрацію платника ПДВ ПП «ЮФ «Фортеця» від 12.04.2011, реєстраційній заяві реєстрації платника ПДВ ПП «ЮФ «Фортеця» від 01.04.2011, виконані не самим ОСОБА_6, а іншою особою з наслідуванням, якогось підпису ОСОБА_6

У постанові від 05.03.2012 по справі № 21-421а11 Верховний Суд України дійшов висновку, що оскільки у ході розгляду справи судом встановлено, що Продавці, податкові накладні яких стали підставою для формування Покупцем податкового кредиту, зареєстровані в Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність лише наданих позивачем документів, без фактичного здійснення господарської операції, не може бути підставою для включення відповідних сум до складу податкового кредиту, а тому правильним є висновок податкового органу про протиправність формування позивачем податкового кредиту за червень 2011 року по операціях з придбання товарів у ПП «ЮФ «Фортеця» на загальну суму 79999,15 грн, у т.ч. ПДВ - 13333,19 грн.

У зв'язку з не підтвердженням позивачем факту придбання товару у ПП «ЮФ «Фортеця», у нього відсутній об'єкт оподаткування з ПДВ по операціях з продажу цих товарів СПД ОСОБА_4 в декларації за червень 2011 року в сумі 32262,55 грн.

Із матеріалів перевірки також вбачається, що ТОВ «Партнер-М» у липні 2011 року здійснював розрахунки з ТОВ «БК АРТ Груп» всього на суму 585000 грн, в т.ч. ПДВ - 97500 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем до матеріалів справи долучено видаткові накладні від 01.07.2011 № 1/07-49, від 04.07.2011 № 4/07-35, від 15.07.2011 № 15/07-23.

Однак, долучені до матеріалів справи видаткові накладні не можна вважати належним чином оформленими, оскільки такі не містять інформації щодо ПІП особи, яка її підписала від ТОВ «БК АРТ Груп» та ПІП особи, яка підписала її від імені позивача, що свідчить про її невідповідність вимогам первинного документа, які визначені ст. 9 Закону N 996-XIV. Крім того, позивачем не надано доказів того, яким чином здійснювалось перевезення товару, його зберігання,враховуючи кількість та об'єм товару.

Під час перевірки на підставі матеріалів кримінального провадження № 32012110060000109 від 17.12.2012 встановлено, що згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «БК АРТ Груп» № 2 від 18.02.2011, ОСОБА_8, який відповідно до установчих документів є засновником та директором цього підприємства, нібито призначив ОСОБА_6 на посаду директора. Однак, як встановлено, у цей час ОСОБА_8 був затриманий згідно протоколу від 10.01.2011 та відбував покарання до 20.02.2014.

Згідно протоколу допиту ОСОБА_6, він жодних первинних та бухгалтерських документів ТОВ «БК АРТ Груп» не підписував.

Висновком судово-почеркознавчої експертизи № 1297/12-21 від 03.10.2012 встановлено, що податкові декларації ТОВ «БК АРТ Груп» підписані не ОСОБА_6, а іншою особою з наслідуванням його підпису.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками податкового органу про відсутність реальності поставки товарів від ТОВ «БК АРТ Груп» за наслідками яких позивачем у липні 2011 року сформовано податковий кредит на суму 97500 грн.

У зв'язку з не підтвердженням позивачем факту придбання товару у ТОВ «БК АРТ Груп», у нього відсутній об'єкт оподаткування з ПДВ по операціях з продажу цих товарів СПД ОСОБА_4 в декларації за липень-серпень 2011 року в сумі 107619,33 грн.

Із акта перевірки суд апеляційної інстанції вбачає, що у квітні 2011 року позивачем до податкового кредиту з ПДВ віднесено 3374,17 грн за результатами господарських операцій з ПП «Авторесурс Сервіс» з поставки віконних конструкцій та доводчиків на суму 20245 грн з ПДВ.

На підтвердження реальності здійснення цієї господарської операції позивачем до матеріалів справи долучено копію видаткової накладної № РН-4-04002 від 04.04.2011. З акта перевірки вбачається, що до перевірки було надано також податкову накладну та встановлено відсутність заборгованості по розрахунках.

Однак, долучену до матеріалів справи видаткову накладну не можна вважати належним чином оформленою, оскільки така не містять прізвища та ініціалів особи, яка прийняла товар, згідно якої довіреності (номер, дата). Крім того, позивачем не надано доказів того, яким чином здійснювалось перевезення товару, його зберігання, враховуючи кількість та об'єм товару.

У зв'язку з не підтвердженням позивачем факту придбання товару у ПП «Авторесурс Сервіс», у нього відсутній об'єкт оподаткування з ПДВ по операціях з продажу цих товарів СПД ОСОБА_4 на суму 41656 грн, що призвело до завищення податкового зобов'язання на суму 8331,20 грн.

Також у липні 2011 року позивач здійснював розрахунки з ТОВ «Верстатник» всього на суму 78557,82 грн, в т.ч. ПДВ - 13092,97 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено видаткову накладну № РН-0000053 від 29.07.2011. Однак, зазначена видаткова накладна не містить печатки постачальника - ТОВ «Верстатник», що свідчить про її невідповідність вимогам первинного документа, які визначені ст. 9 Закону N 996-XIV. Крім того, позивачем не надано доказів того, яким чином здійснювалось перевезення товару, його зберігання.

У зв'язку з не підтвердженням позивачем факту придбання товару у ТОВ «Верстатник», у нього відсутній об'єкт оподаткування з ПДВ по операціях з продажу цих товарів СПД ОСОБА_4 в декларації за листопад 2011 року в сумі 17225,81 грн.

Відповідно до усного договору, укладеного з ТОВ «БТК «Євробуд», ТОВ «Партнер-М» з вказаним контрагентом проведено взаєморозрахунки на суму 2072848,22 грн, у т.ч.: за серпень 2011 року на суму 414868,97 грн (у т.ч. ПДВ - 69144,80 грн), за вересень 2011 року на суму 806078,40 грн (у т.ч. ПДВ - 134346,40 грн), за жовтень 2011 року на суму 851900,88 грн (у т.ч. ПЛВ - 141983,50 грн).

На підтвердження вказаних операцій позивачем до матеріалів справи долучено копії видаткових накладних на поставку будматеріалів (а.с. 168-171 Т.1), які не містять ПІП особи, яка відвантажила товар та ПІП особи, яка його прийняла, а тому такі не відповідають вимогам встановленим до первинних документів. Видаткова накладна від 02.09.2011 (а.с. 170 Т.1) не містить також підпису особи, яка прийняла товар.

Разом з тим, під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що згідно протоколу допиту гр. ОСОБА_9 отриманого старшим слідчим з ОВС ДПС у Хмельницькій області, ст. лейтенантом міліції Кухарем О.П., гр. ОСОБА_9 пояснив, що ТОВ «БТК «Євробуд» він зареєстрував на своє ім'я за винагороду і в подальшому жодного відношення до діяльності підприємства не мав, тільки інколи невстановлена особа на ім'я ОСОБА_14 надавав якісь документи йому не підпис.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками податкового органу про протиправність формування позивачем податкового кредиту по операціях з ТОВ «БТК «Євробуд».

У зв'язку з не підтвердженням позивачем факту придбання товару у ТОВ «БТК «Євробуд», у нього відсутній об'єкт оподаткування з ПДВ по операціях з продажу цих товарів СПД ОСОБА_4 в сумі ПДВ - 373107,93 грн.

Під час перевірки також встановлено, що відповідно до усного договору, укладеного з ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» проведено розрахунки за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 всього на суму 488424,40 грн, в т.ч. ПДВ - 81404,07 грн з яких у листопаді 2011 року 430424,40 грн (ПДВ - 71737,40 грн), у грудні 2011 року 58000 грн (ПДВ - 9666,67 грн).

Позивачем до матеріалів справи не долучено видаткових та податкових накладних по вказаному контрагенту.

Податковим органом під час проведення перевірки використано протокол допиту свідка гр. ОСОБА_10 від 26.07.2012, який у період, що перевірявся, був директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс». Згідно вказаного протоколу свідок пояснив, що ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» він зареєстрував за винагороду без мети здійснення господарської діяльності. Фактичної господарської діяльності він не проводив, робіт, послуг, товарів нікому не постачав та ні від кого не отримував.

У зв'язку з не підтвердженням позивачем факту придбання товару у ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», у нього відсутній об'єкт оподаткування з ПДВ по операціях з продажу цих товарів СПД ОСОБА_4 в сумі ПДВ - 95963,57 грн за лютий - квітень 2012 року.

У періоді, що перевірявся позивач також мав взаєморозрахунки з ТОВ «Інтеграл Ай Ті» щодо поставки віконних та дверних алюмінієвих конструкцій, а саме за лютий 2012 року в сумі 2633848,43 грн, в т.ч. ПДВ - 438974,74 грн. До матеріалів справи позивачем не долучено податкових та видаткових накладних по вказаному контрагенту.

Разом з тим, під час перевірки було встановлено, що згідно протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_11 від 24.09.2012, отриманого ст. слідчим з ОВС СВ ДПС у Хмельницькій області капітаном податкової міліції Підлісним В.М. в рамках кримінального провадження № 32012110060000109 від 17.12.2012, вказаний громадян вказав на відсутність у нього вищої освіти, навичок для ведення податкового та бухгалтерського обліку, та відмовився надавати пояснення щодо господарської діяльності ТОВ «Інтеграл Ай Ті».

При цьому, згідно акта перевірки вказаного контрагента складеного ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.05.2013 № 1788/228/37403533, у ТОВ «Інтеграл Ай Ті» відсутні основні засоби, складські приміщення, трудові ресурси, які необхідні для ведення господарської діяльності.

У зв'язку з не підтвердженням позивачем факту придбання товару у ТОВ «Інтеграл Ай Ті», у нього відсутній об'єкт оподаткування з ПДВ по операціях з продажу цих товарів СПД ОСОБА_4 в сумі ПДВ - 293815,60 грн за квітень - серпень 2012 року.

Під час перевірки також встановлено, що позивач мав взаємовідносини з СПД ОСОБА_4 щодо придбання віконних та дверних конструкцій у травні 2012 року на суму 430021,90 грн, у т.ч. ПДВ - 71670,30 грн.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивачем до матеріалів справи долучено видаткові накладні а.с. 79 - 161 Том 1, у яких не зазначено ПІП особи, яка прийняла товар. Крім того, видаткова накладна від 26.09.2011 не містить підпису особи, яка відвантажила товар (а.с. 79 Т.1). Також у цих накладних зазначено, що поставка товару здійснюється згідно договору № СТ-0000002 від 01.01.2010, однак такий позивачем не наданий ні до перевірки, ні у процесі судового розгляду.

Крім того, під час проведення перевірки не встановлено реальності придбання СПД ОСОБА_4 товару у ТОВ «Матадор», який ніби то у подальшому реалізований ТОВ «Партнер-М».

З огляду на викладене, податковий орган дійшов вірного висновку про протиправність формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських операцій з СПД ОСОБА_4 у травні 2012 року на суму 71670,30 грн.

Щодо відносин з ТОВ «ТПК Груп», то податковим органом встановлено, що відповідно до усного договору з цим контрагентом позивач здійснював взаєморозрахунки щодо придбання фурнітури, скла, профілів алюмінієвих всього на суму 2530917,79 грн в т.ч. ПДВ 421819,60 грн, з яких у вересні 2012 року - 170142 грн (ПДВ - 28357 грн), у жовтні 2012 року 1242917 грн (ПДВ - 207152,83 грн), у листопаді 2012 року 942821 грн (ПДВ - 157136,83 грн), у грудні 2012 року 175037,77 грн (ПДВ - 29172,97 грн).

На підтвердження господарських операцій позивачем до матеріалів справи долучено копії видаткових накладних (а.с. 28-68 Т.1), однак такі накладні не відповідають вимогам до первинних документів, так як не містять ПІП особи, яка отримала товар, у накладних (а.с. 35-37) відсутні також підписи такої особи.

Також у цих накладних зазначено основний склад, однак не вказано за якою адресою цей склад знаходиться, що не дає можливості встановити місце поставки.

У зв'язку з не підтвердженням позивачем факту придбання товару у ТОВ «ТПК Груп», у нього відсутній об'єкт оподаткування з ПДВ по операціях з продажу цих товарів СПД ОСОБА_4 в сумі ПДВ - 134034,60 грн за вересень - грудень 2012 року.

Щодо перевірки з питань взаєморозрахунків з ТОВ «Нові Технології ТПН», то з матеріалів справи вбачається, що за результатами яких позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ за травень-липень 2012 року всього на суму 126471,30 грн.

На підтвердження цих господарських операції з придбання ТМЦ (дверні та віконні конструкції, резина, моно скло, люк каналізаційний, стелаж) надано видаткові накладні (а.с. 172-201 Т.1). Однак, вказані накладні не відповідають вимогам до первинних документів, так як не містять ПІП особи, яка відвантажила товар та особи, яка його прийняла, а у накладних (а.с. 171-184, 188, 196 Т.1) відсутні також підписи особи, яка отримала товар.

Також у цих накладних зазначено основний склад, однак не вказано за якою адресою цей склад знаходиться, що не дає можливості встановити місце поставки.

У зв'язку з не підтвердженням позивачем факту придбання товару у ТОВ «Нові Технології ТПН», у нього відсутній об'єкт оподаткування з ПДВ по операціях з продажу цих товарів СПД ОСОБА_4 в сумі ПДВ - 134034,60 грн за вересень - грудень 2012 року.

Судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовано обставини справи та досліджено докази, так як у матеріалах справи був відсутній акт перевірки, який наданий податковим органом на вимогу суду апеляційної інстанції, а також податкові накладні.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність реальності господарських операцій між позивачем та ПП «Авторесурс-сервіс», ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «БК АРТ Груп», ТОВ «Фірма «Верстатник», ТОВ «БТК Євробуд», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «ТПК Груп», ТОВ «Нові технології ТПВ», оскільки такі не підтверджуються належним чином оформленими документами.

Сам факт сплати ПДВ у ціні товару та наявність певних документів не дає підстави для формування податкового кредиту з ПДВ, за відсутності реальності здійснення таких операцій.

Суд першої інстанції безпідставно вказав на наявність у позивача в оренді транспортних засобів, якими здійснювалось перевезення товару, оскільки з долучених до матеріалів справи копій договорів, які укладені з фізичними особами, вбачається, що такі нотаріально не посвідчені, як це передбачено ч. 2 ст. 799 ЦК України. Тому в силу ч. 1 ст. 220 ЦК України такі договори є нікчемними, а отже не створюють жодних юридичних наслідків.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками податкового органу про відсутність реальності господарських операцій між позивачем та ПП «Авторесурс-сервіс», ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «БК АРТ Груп», ТОВ «Фірма «Верстатник», ТОВ «БТК Євробуд», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «ТПК Груп», ТОВ «Нові технології ТПВ», а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Враховуючи те, що оскаржувана постанова судом першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - задовольнити повністю.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року у справі № 813/8253/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ «Партнер-М» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.І. Мікула

В.В. Ніколін

Постанова у повному обсязі складена та підписана 20.02.2015.