ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2015 року справа № 823/154/15
12 год. 35 хв. м.Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бабич А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Демченко Н.Ю.,
представників позивача: Шкляренка К.С. (згідно зі статутом), Співакова В.О. (згідно з довіреністю),
представника відповідача - Нечитайло С.П. (згідно з довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АПК-Сервіс» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
27.01.2015 товариство з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" (далі-позивач) звернулось у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м.Черкасах (далі-відповідач), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та уточнень просило:
1) визнати протиправною бездіяльність посадових осіб державної податкової інспекції у м.Черкасах (заступника начальника ДПІ у м.Черкасах ОСОБА_5, начальника управління податкового аудиту ОСОБА_6, головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків та податкового аудиту ОСОБА_7, головного державного податкового ревізора інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ОСОБА_8) стосовно не проведення позапланової документальної перевірки позивача;
2) зобов'язати начальника ДПІ у м.Черкасах Криштопу М.В. та вищевказаних посадових осіб здійснити позапланову документальну перевірку позивача з питань, що стали предметом оскарження акту від 14.11.2014 №466/23-01-22-01/30147343 "Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" (код ЄДРПОУ 30147343) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 до 31.12.2013";
3) зобов'язати посадових осіб державної податкової інспекції у м.Черкасах надати акт про результати позапланової перевірки до Державної фіскальної служби України до 15.03.2015;
4) визнати протиправною бездіяльність посадових осіб ДПІ у м.Черкасах стосовно невиконання вимог п.39.15 ст.39 (у редакції, що діяла до 01.09.2013) Податкового кодексу України (далі - ПК України);
5) зобов'язати посадових осіб державної податкової інспекції у м.Черкасах надати інформацію про відкликання податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) від 02 грудня 2014 року №0003982301;
6) зобов'язати керівника контролюючого органу звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ), визначеного за звичайними цінами.
Позовні вимоги №№1-3 мотивовані невиконанням посадовими особами відповідача рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 24.12.2014 про призначення позапланової перевірки та наявністю у Державній фіскальній службі України скарг на ППР та висновки податкової перевірки позивача. Позовні вимоги №№4-5 мотивовані невиконанням вимог п.39.15 ст.39 (у редакції, що діяла до 01.09.2013) ПК України.
Відповідач проти позову заперечував, аргументуючи забороною на проведення податкових перевірок у 2015 році певних платників податків, до яких відноситься і позивач, а також втратою чинності зазначеною нормою ПК України та безпідставністю із-за оскарження зазначеного ППР.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню у зв'язку з таким.
Суд встановив, що службові особи відповідача: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, - провели планову виїзну перевірку позивача за період з 01.01.2011 до 31.12.2013. За наслідками виявлено порушення позивача, зафіксовані в акті від 14.11.2014 №446/23-01-22-01/30147343 (далі - акт перевірки), та на його підставі за підписом керівника - заступника начальника ДПІ у м.Черкасах Головного управління Міндоходів ОСОБА_5 прийнято ППР від 02.12.2014 та від 28.11.2014.
Позивач скористався адміністративним оскарженням цих ППР до Головного управління ДФС у Черкаській області. У результаті, вказаний державний орган прийняв рішення від 18.12.2014 про продовження строку розгляду скарги до 16 січня 2015 року та від 24.12.2014 вих.№3705/23-00-10-0210 про зобов'язання ДПІ у м.Черкасах провести позапланову перевірку позивача з питань, що стали предметом оскарження, а складений за її результатами акт надати йому не пізніше 26.01.2015 (далі - рішення про проведення позапланової перевірки). Це рішення не оскаржено та до часу судового розгляду не виконано.
Суд з'ясував, що протягом вказаного часу на виконання зазначеного рішення посадові особи ДПІ у м.Черкасах не вчинили жодного заходу, направленого на його виконання.
Позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити позапланову перевірку суд вважає частково безпідставними з огляду на таке.
Обставини, за яких проводиться податковим органом документальна позапланова перевірка, перераховані в п.78.1 ст.78 ПК України.
Серед них відповідно до підп.78.1.12 вказаної статті ПК України - якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Доказів щодо наявності службового розслідування відносно посадових осіб ДПІ у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області суду не надано.
Водночас, згідно з абз. 1 п.78.2. ст.78 ПК України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.
Зважаючи на вищезазначені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність обставин для проведення позапланової перевірки позивача. Однак, згідно з п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Отже для виконання дій, безпосередньо направлених на проведення перевірки, посадовими та службовими особами, щодо яких подано позовні вимоги, необхідною підставою є видання наказу ДПІ у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області її керівником та вручення позивачу, як платнику податків, діяльність якого підлягає перевірці. Зважаючи, що таке рішення не приймалося, бездіяльність зазначених ревізорів не є протиправною. Водночас, протиправною суд вважає бездіяльність керівника такого податкового органу з огляду на безпідставність невиконання рішення Головного управління ДФС у Черкаській області. Начальник або особа, яка виконувала обов'язки керівника податкового органу, уповноважені видавати накази (розпорядження) та забезпечують організаційні заходи для проведення перевірок платників податків. Тому невиконання цих обов'язків суд вважає протиправним.
Водночас, з 01.01.2015 набув чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Відповідно до п.3 розділу II «Прикінцеві положення» цього Закону встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:
з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Позивач не заперечував, що обсяг його доходу за 2014рік не перевищував 20 мільйонів гривень. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, що заперечує проти позову, не надав суду доказів об'єктивної неможливості вчинення організаційних заходів щодо проведення позапланової перевірки позивача (у т.ч. видання наказу) з 24.12.2014 до 01.01.2015 (з огляду, що робочими днями державних установ та організацій у грудні були дні до 31.12.2014 включно).
Врахувавши вищевказані зміни у законодавстві, суд погоджується з доводами відповідача про заборону перевірок у 2015 році з огляду на положення ст.19 Конституції України. Згідно з вказаною статтею правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до абз.1 ст.60 Конституції України ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
Суд з'ясував, що позивач не надавав відповідачу заяв про проведення перевірки його діяльності до часу звернення з цим позовом. Суд звернув увагу, що позивач звертався до Головного управління ДФС у Черкаській області письмовою заявою від 19 січня 2015 року №3 з проханням, що передбачене вимогами п.78.2 ст.78 ПК України, провести перевірку з питань, що не були охоплені вищезазначеною плановою перевіркою. Цю заяву не було переадресовано до ДПІ у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області. Тому подальше його звернення із заявою від 16.02.2015 №19 є підставою, що виникла після відкриття провадження судом у цій справі та розгляду справи по суті, що не може розглядатися та враховуватися судом в силу вимог ч.1 ст.137 КАС України.
З цих же підстав суд не взяв до уваги рішення ДФС України від 19.02.2015 №3352/6/99-99-10-01-02-25 про продовження розгляду скарги позивача, яким зобов'язано ГУ ДФС у Черкаській області забезпечити ДПІ у м.Черкаси ГУ ДФС у Черкаській області документальної позапланової перевірки позивача в частині оскарженого податкового зобов'язання з ПДВ, і результати з висновками надати ДФС України. Крім того, суд звернув увагу, що це рішення стосується іншого, ніж відповідач органу. Зокрема: відповідач має код ЄДРПОУ 38715755 та в ЄДРЮФОП запис про припинення його діяльності на час судового розгляду справи не внесено, а ДПІ у м.Черкаси ГУ ДФС у Черкаській області має код ЄДРПОУ 39497534 і стан «зареєстровано». Доказів, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 переведено до ДПІ у м.Черкаси ГУ ДФС у Черкаській області на аналогічні посади суду не надано.
Зважаючи на законодавчу заборону відповідного виду перевірок, суд вважає невчинення заходів перевірки посадовими особами відповідача з 01.01.2015 таким, що відповідає вимогам закону.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги зобов'язати посадових осіб відповідача провести позапланову перевірку позивача та складений за її результатами акт надати Державній фіскальній службі України до 15.03.2015 не є обґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог визнати протиправною бездіяльність посадових осіб ДПІ у м.Черкасах стосовно невиконання вимог п.39.15 ст.39 (у редакції, що діяла до 01.09.2013) Податкового кодексу України (далі - ПК України), зобов'язати їх надати інформацію про відкликання ППР від 02 грудня 2014 року №0003982301 суд зауважує.
Суд з'ясував, що вказаним ППР донараховано ПДВ на загальну суму 2197370,00грн., яке позивачем оскаржується в адміністративному порядку.
Виключний перелік умов, за яких податкове повідомлення-рішення вважатиметься відкликаним, вказані у п.60.1 ст.60 ПК України. Зокрема, якщо:
сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Наявності вказаних обставин суду не доведено, тож зобов'язання відповідача надати інформацію про відкликання зазначеного ППР суд вважає безпідставним.
Невиконання відповідачем вимог п.39.15 ст.39 ПК України у редакції, що діяла до 01.09.2013, станом на час розгляду справи суд вважає обґрунтованим з огляду на те, що на час прийняття вищевказаного ППР зазначена норма ПК України виключена.
Доводи про неправомірність застосування вказаних норм ПК України для нарахування податкових зобов'язань суд не взяв до уваги, оскільки стосуються ППР, оскарження якого не є предметом судового розгляду цієї справи.
Суд також вважає безпідставною позовну вимогу щодо зобов'язання керівника контролюючого органу (відповідача) звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань з ПДВ, визначеного за звичайними цінами, з огляду на таке.
Згідно з ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями треба розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, адміністративний суд не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його прийняти конкретний вид рішення.
На суд покладено функцію здійснення правосуддя, що виключає можливість спонукати осіб до звернення в суд з конкретно визначеними судом позовними вимогами. Крім того, згідно з вищевказаними вимогами Конституції України суд вважає безпідставними вимоги зобов'язати посадових осіб державного органу здійснити звернення в суд на підставі недіючих норм закону.
З огляду на часткову обґрунтованість позову, суд дійшов висновку на підставі ст.94 КАС України стягнути з державного бюджету на користь позивача сплачений відповідно до квитанції від 26.01.2015 №26 судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 160-165, 254-256 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АПК-Сервіс» задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність керівника державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області щодо невиконання організаційних заходів, у тому числі неприйняття рішення на проведення позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АПК-Сервіс» до 01.01.2015.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АПК-Сервіс» (код ЄДРПОУ 30147343) судовий збір за подання цього позову в сумі 12,18грн. (дванадцять гривень 18коп.).
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного тексту постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
4. Копії постанови направити особам, які брали участь у справі.
Суддя А.М. Бабич
Повний текст постанови виготовлений 27.02.2015
Судове рішення № 42902702, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 26.02.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 823/154/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: