Ухвала суду № 42902535, 24.02.2015, Франківський районний суд м. Львова

465/867/15-ц

2-з/465/34/15

У Х В А Л А

Іменем України

"24" лютого 2015 р. м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мигаль Г.П.

при секретарі Смолинець Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву представника позивача Митник Ю.О. про забезпечення позову по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення боргу,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення боргу.

Представник позивача подав заяву про забезпечення позову, мотивуючи свою заяву тим, що відповідачі заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку не сплачують, а тому позивач вважає, що оскільки сума боргу за кредитним договором є значною, відповідачі можуть розпорядитись власним майном, з метою уникнення виконання рішення суду, внаслідок чого законні права та інтереси позивача не будуть захищені, а виконання рішення суду, що буде ухвалено за результатами розгляду позовної заяви, стане неможливим. Просить заяву про забезпечення позову задоволити, та накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачам, а також на кошти, котрі знаходяться на рахунках, які відкриті на ім'я відповідачів.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення відповідачів та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову є підставною та підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з ст.151 ЦПК України суд за згодою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи для забезпечення позову.

Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається із позовної заяви позивач звернувся до суду з позовними вимогами, про стягнення заборгованості у сумі 5465,91 доларів США, що еквівалентно 70 084,46 грн. до відповідача ОСОБА_2., який є позичальником за кредитним договором, та до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, які виступають поручителями за кредитним договором.

В заяві про забезпечення позову позивач ставить питання про накладення арешту на кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Однак зазначене не відповідає вимогам співмірності відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України, крім цього не зазначено, в якій частці та яким чином накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачам.

З врахуванням вимог щодо співмірності заходів забезпечення позову позовним вимогам, суд приходить до переконання, що слід вжити заходи щодо забезпечення позову у виді накладення арешту на кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 в межах заявлених позовних вимог на суму 70 084,46 грн.

Суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, а тому заява представника позивача про забезпечення позову є підставною і такою, що підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України,

ухвалив:

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 та на кошти, які знаходяться на рахунках, які відкриті на ім'я ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) в межах ціни позову - 70 084,46 грн. (сімдесят тисяч вісімдесят чотири гривні сорок шість копійок).

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно, в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Стягувач за ухвалою: Публічне акціонерне товариство "Універсал банк" (м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001, р/р 29098000202458 у ПАТ "Універсал банк").

Боржник за ухвалою: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ІПННОМЕР_1)

Строк пред'явлення ухвали до виконання : до 25.02.2016р.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м.Львова. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Мигаль Г.П.