Рішення № 42893245, 27.02.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14628/14-ц

Провадження № 2/638/696/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2015 Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Шептуха В.М.

з участю судового розпорядника Зміївської О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Банку «Меркурій» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Зазначені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25 жовтня 2006 року між АКБ «Меркурій», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Банк «Меркурій» та ОСОБА_2 був укладений договір 18-06П-239 про надання споживчого кредиту з додатковими угодами, згідно якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 125 000, 00 грн. зі сплатою 20% річних та кінцевим терміном погашення основної заборгованості 09 липня 2014 року. Відповідно до додаткової угоди №1 до договору, назву договору змінено на договір на кредитну лінію №18-06П-239. Згідно із додатковою угодою №24 до договору встановлено ліміт кредитування у сумі, що не перевищує 1 409 500,00 грн. з кінцевим терміном повернення 11 червня 2014 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги, просить суд постановити заочне рішення, розглянути справу за відсутністю представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився про час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчить поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надавав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши доводи представника позивача та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено матеріалами справи, 25 жовтня 2006 року між АКБ «Меркурій», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Банк «Меркурій» та ОСОБА_2 був укладений договір 18-06П-239 про надання споживчого кредиту з додатковими угодами, згідно якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 125 000, 00 грн. зі сплатою 20% річних та кінцевим терміном погашення основної заборгованості 09 липня 2014 року. Відповідно до додаткової угоди №1 до договору, назву договору змінено на договір на кредитну лінію №18-06П-239. Згідно із додатковою угодою №24 до договору встановлено ліміт кредитування у сумі, що не перевищує 1 409 500,00 грн. з кінцевим терміном повернення 11 червня 2014 року.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав, відкрив позивачу позичковий рахунок та надав кредит. У відповідності з пунктом 303 Переліку документів, що утворюються в діяльності НБУ та банків України, із зазначенням строків зберігання, затвердженого Постановою Правління НБУ №601від 08.12.2004 року, касові документи за емесійно-касовими операціями підлягають зберіганню у банках України 5 років. Витяг з акту №15 від 30.07.2012 року про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, за яким були знищені заяви на видачу готівки в т. ч. по ОСОБА_2

За умовами пункту 2.2.2, 2.2.3 договору, відповідач взяв на себе зобов'язання повернути кредит та проценти за його використання.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок позичальника повернути позику - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Стаття 1048 Цивільного кодексу України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики. Розмір та порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не впливає із суті зобов'язання и звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог статті 630 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Всупереч цьому відповідач не виконує свої зобов'язання, передбачені договором, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість по кредиту перед позивачем, яка станом на 07.07.2014 року складає 1 652 546, 91 грн. (один мільйон шістсот п'ятдесят дві тисячі п'ятсот сорок шість гривень 91 коп.), з яких: 1 409 200,00 грн. - залишок заборгованості за кредитом; 243 346,91 грн. - залишок заборгованості за процентами.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 12.06.2014 року прийнято рішення №47 про ліквідацію Публічного акціонерного товариства банк «Меркурій» та призначення уповноваженої особи Фонду ліквідацію.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 3, 15, 88, 107, 110, 209, 224-228 ЦПК України, статтями 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, 599, 610, ч. 2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банку «Меркурій» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Банку «Меркурій», код ЄДРПОУ 14360386, суму заборгованості за договором №18-06П-239 на кредитну лінію від 26.10.2006 року у розмірі 1 652 546 (один мільйон шістсот п'ятдесят дві тисячі п'ятсот сорок шість) грн.91 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: