Рішення № 42892753, 24.02.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/524/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Плохотніченко Л. І.

Доповідач Письменний О. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

24.02.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Єгорової С.М.,

при секретарі - Лазаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Мегабанк», в особі Кіровоградського центрального регіонального відділення ПАТ «Мегабанк», на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.11.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Мегабанк», в особі Кіровоградського центрального регіонального відділення ПАТ «Мегабанк», за участю третьої особи на стороні позивача: ОСОБА_3, про визнання договору поруки припиненим,-

встановила:

В березні 2014 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ПАТ «Мегабанк» про визнання договору поруки припиненим.

Вказала, що 27.05.2008 року між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 46-04П/2008, відповідно до якого ОСОБА_3 надано споживчий кредит на суму 270000 грн. на строк до 26 травня 2018 року, а ОСОБА_3 зобов'язався на передбачених договором умовах повернути кредит зі сплатою 22% річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 27.05.2008 року було укладено договір поруки № 46-04П/200-п, відповідно до якого ОСОБА_2 поручилася перед кредитором за виконання ОСОБА_3 в повному обсязі усіх його обов'язків, що виникли з кредитного договору №46-04П/2008 від 27.05.2008 року.

Зазначила, що рішенням Кіровського районного суду від 16 січня 2012 року за позовом ПАТ «Мегабанк» з ОСОБА_3 та з неї, як поручителя, було стягнуто заборгованість за кредитним договором, та звернено стягнення на предмет іпотеки. При цьому за вказаним судовим рішенням на неї було покладено обов'язок нести майнову відповідальність, розмір якої визначено з розрахунку 23% річних, а не 22% як було передбачено кредитним договором.

Таким чином, дійшла висновку, що ПАТ «Мегабанк» в односторонньому порядку змінило умови кредитного договору, збільшивши розмір відсоткової ставки з 22% на 23% річних, тим самим відповідач збільшив обсяг відповідальності поручителя, що за правилами ст. 559 ЦК України є підставою для припинення поруки.

Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 18.11.2014 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю. Визнано договір поруки від 27 травня 2008 року №46-04П/2008-п, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_2, припиненим з моменту підвищення процентної ставки за кредитним договором №46-04П/2008 від 27 травня 2008 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач, ПАТ «Мегабанк», в апеляційній скарзі просив рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові. При цьому відповідач послався не безпідставність висновку суду про зміну банком відсоткової ставки кредитного договору, укладеного з ОСОБА_3, з 22% до 23%. Пояснює це технічною помилкою працівника, який готував розрахунки кредитної заборгованості. На обґрунтування своєї позиції послався на рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 16 січня 2012 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду від 25 квітня 2012 року, згідно якого розмір кредитної заборгованості за кредитним договором № 46-04П/2008, укладеного між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_3 27.05.2008 року, був нарахований станом на 11 січня 2011 року в розмірі 84850,30 грн., який був визначений з розрахунку 22% річних.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов суд виходив з встановлених на його думку обставин щодо односторонньої без згоди поручителя зміни умов договору відповідачем в частині підвищення відсоткової ставки за користування кредитом з 22% до 23% річних, що потягло збільшення обсягу відповідальності позивача, і є підставою для припинення поруки.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

В резолютивній частині суд вказав про визнання спірного договору поруки припиненим з моменту підвищення процентної ставки за кредитним договором №46-04П/2008 від 27 травня 2008 року. Однак суд так і не встановив коли саме відбувся момент підвищення процентної ставки.

В судовому засіданні встановлено, що 27.05.2008 року між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 46-04П/2008, відповідно до якого ОСОБА_3 надано споживчий кредит на суму 270000 грн. на строк до 26 травня 2018 року, а ОСОБА_3 зобов'язався на передбачених договором умовах повернути кредит зі сплатою 22% річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 27.05.2008 року було укладено договір поруки № 46-04П/200-п, відповідно до якого ОСОБА_2 поручилася перед кредитором за виконання ОСОБА_3 в повному обсязі усіх його обов'язків, що виникли з кредитного договору №46-04П/2008 від 27.05.2008 року.

В результаті порушення ОСОБА_3 строків повернення кредиту банк направив боржнику вимогу про погашення заборгованості та розрахунки заборгованості, де розмір відсоткової ставки за користування кредитом зазначений як 23% річних. (а.с. 23-26).

Разом з тим, заперечуючи позов, відповідач спростовує твердження позивача про прийняття банком ПАТ «Мегабанк» рішення про односторонню зміну умов кредитного договору та підвищення відсоткової ставки за користування кредитом до 23%. Пояснює це технічною помилкою працівника, який готував дані розрахунки.

Позиція відповідача щодо помилкового зазначення розміру відсоткової ставки підтверджується обставинами, встановленими в рішенні Кіровського районного суду м.Кіровограда від 16 січня 2012 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду від 25 квітня 2012 року, згідно якого розмір кредитної заборгованості за кредитним договором № 46-04П/2008, укладеного між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_3 27.05.2008 року, був нарахований станом на 11 січня 2011 року в розмірі 84850,30 грн., який був визначений з розрахунку 22% річних.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вказане, вбачається, що посилання позивача та висновок суду про прийняття банком ПАТ «Мегабанк» рішення про односторонню зміну умов кредитного договору №46-04П/2008 від 27.05.2008 року та підвищення відсоткової ставки за користування кредитом до 23% є безпідставними.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, колегія суду дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ч.3 ст.559 ЦК України вважати припиненим договір поруки № 46-04П/200-п, відповідно до якого ОСОБА_2 поручилася перед кредитором за виконання ОСОБА_3 в повному обсязі усіх його обов'язків, що виникли з кредитного договору №46-04П/2008 від 27.05.2008 року.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд, у відповідності до пункту 2 частини першої статті 307 ЦПК України, має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильно встановлені фактичні обставини справи, що полягає у неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права (стаття 309 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

Вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Мегабанк», в особі Кіровоградського центрального регіонального відділення ПАТ «Мегабанк», задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.11.2014 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до публічного акціонерного товариства «Мегабанк», в особі Кіровоградського центрального регіонального відділення ПАТ «Мегабанк», за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3, про визнання договору поруки припиненим.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: