Ухвала суду № 42892344, 25.02.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/2419/14-ц

Провадження № 22-ц/779/513/2015

Категорія 43

Головуючий у 1 інстанції Юсип І. М.

Суддя-доповідач Проскурніцький П.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Проскурніцького П.І.,

суддів: Бойчука І.В., Горейко М.Д.

секретаря: Драганчук У.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (далі - ТзОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М") про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду від 20 січня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

23.10.2014 року представник ТзОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" звернувся до суду із заявою про заміну стягувача за виконавчим написом нотаріуса його правонаступником.Зазначив, що 20.06.2007 року між АБ "Банк Регіонального розвитку" та ОСОБА_2 уклали крединий договір №31/Б.в., відповідно до якого останньому було надано грошові кошти в розмірі 150 000 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір іпотеки від 20.06.2007 року. Боржник порушив умови договору, у зв'язку з чим Банк звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу для вчинення виконавчого напису. 19.08.2008 року нотаріусом було вчинено виконавчий напис №1462 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме - житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,1000 га; земельну ділянку площею 0,0332 га, ща знаходиться за адресою АДРЕСА_1. За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, задовольнити вимоги Банку.

20.11.2013 року між Банком, ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та НБУ було укладено договір про передавання в управління непроданих активів. Відповідно до укладеного договору Банк передав ТзОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" наявні балансні активи, а Товариство прийняло в управління дані активи.

Просили замінити сторону (стягувача) за виконавчим написом нотаріуса №1462 від 19.08.2008 року з АБ "Банк Регіонального Розвитку" до ОСОБА_2 на його правонаступника - ТзОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М".

Ухвалою Галицького районного суду від 20 січня 2015 року заяву задоволено.

На дану ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що вказана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню.

Не погоджується з висновком суду про те, що ТзОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" є правонаступником АБ "Банк регіонального розвитку", оскільки товариство не представило належних документів про правонаступництво, що є обов'язковою вимогою для заміни сторони виконавчого напису. На підтвердження свого правонаступництва заявник представив договір про передавання в управління непроданих активів від 21.11.2013 року. Однак, в п.1.2 даного договору зазначено, що до управителя (заявника) не переходить право власності на активи. Вказаним договором не охоплюється поняття правонаступника за нормами існуючого законодавства.

Вказав, що за своєю сутністю відступлення права вимоги - це заміна кредитора в зобов'язанні. Посилаючись на норми ст.512 ЦК України, суд суд повинен був обгрунтувати, яким чином правонаступництво заявника юридично підтверджено.

Вважає, що представлений заявником договір про передавання в управління непроданих активів охїоплюється нормами глави 70 ЦК України - управління майном.

Сам виконавчий напис, як виконавчий документ, втратив свою чинність ще 19.08.2009 року. Відділом виконавчої служби Галицького міського управління юстиції представлено довідку, що на виконанні такого виконавчого провадження немає взагалі.

З цих підстав, ухвалу суду першої інстанції просив скасувати, постановити нову ухвалу про відмову заявнику в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з

наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.08.2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 видано виконавчий напис за №1462, яким звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 474,43 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,1000 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельну ділянку площею 0,0332 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_2. Зазначене нерухоме майно на підставі договору іпотеки передане в заставу АБ "Банк регіонального розвитку".

Постановою державного виконавця ВДВС Галицького РУЮ від 28.08.2008 року, на підставі виконавчого напису № 1462 від 19.08.2008 року, відкрито виконавче провадження (а.с.85).

Головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області 15.05.2009 року винесена постанова про прийняття до виконання виконавчого провадження. З даної постанови вбачається, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного нерухомого майна, пропонується задовольнити вимоги стягувача - АБ "Банк Регіонального розвитку" на загальну суму 757 116 грн. 67 коп. (а.с.86).

Відповідно до Договору про передавання в управління непроданих активів від 20.11.2013 року, укладеного між АБ "Банк регіонального розвитку", ТзОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Національним Банком України, АБ "Банк регіонального розвитку" передав в управління ТзОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" наявні на балансі активи, в тому числі документи кредитної справи за Кредитним договором № 31-Б.в. від 20.06.2007 року, що був укладений між Банком та ОСОБА_2

Згідно п.2.4 вказаного Договору, Товариство має право бути процесуальним правонаступником Банку в справах, однією із сторін (учасників) яких є Банк, а також правонаступником у виконавчих провадженнях, однією із сторін (учасників) яких є Банк.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що передавання активів від Банку Товариству здійснюється за актом приймання-передавання.

За змістом ч.ч. 1, 2, 5 ст. 8 ЗУ "Про виконавче провадження", сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частиною 1 ст. 378 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦПК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Процесуальний порядок правонаступництва визначений частиною 1 ст. 37 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Правонаступництво це - перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим. За універсального правонаступництва до правонаступника ( фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За часткового правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки.

Таким чином, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Правові конструкції вищевикладених правових норм дозволяють проводити заміну сторони у виконавчому проваджені, що не суперечить договору та не заборонено Законом.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 ст. 8 ЗУ "Про виконавче провадження", ст. 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Отже, правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому відповідного статусу.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України "Про виконавче провадження".

Задовольняючи заяву про заміну стягувача, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відбулась заміна кредитора у борговому зобов'язанні, ТзОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" порушило питання про заміну стягувача і така заміна відповідає нормам чинного законодавства.

Обставини, на які посилається ОСОБА_2, не є обґрунтованими підставами для скасування ухвали.

Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог норм процесуального права, а тому підстав для її скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317, ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Галицького районного суду від 20 січня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути скаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: І.В. Бойчук

М.Д. Горейко