Постанова № 42885909, 23.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 лютого 2015 року № 826/20795/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Вектор" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Вектор» звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2014 №0018022213.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту від 08.12.2014 №1756/22-13/37616546 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Група компаній «Вектор» по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Еліт Консалтінг Груп», ТОВ «Вентус Компані», ТОВ «Інформ Груп 2014», ТОВ «Айдхімпром», ТОВ «ВІП», ТОВ «Сітіопт» ТОВ «Київбілдінгсетл» за період з 01.02.2014 по 31.08.2014» є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Мін доходів у місті Києві - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених в письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Група компаній «Вектор» по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Еліт Консалтінг Груп», ТОВ «Вентус Компані», ТОВ «Інформ Груп 2014» ТОВ «Айдхімпром», ТОВ «ВІП», ТОВ «Сітіопт» ТОВ «Київбілдінгсетл» за період з 01.02.2014 по 31.08.2014, за результатом якої складено акт від 08.12.2014 №1756/22-13/37616546 (надалі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено порушення позивачем норм п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 225 207 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 №0018022213, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 6 337 813 грн. (за основним платежем 4 225 207 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 2 112 606 грн).

Підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення слугували наступні порушення податкового законодавства, які викладено в акті перевірки, а саме:

- актом Вишгородської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області від 03.09.2014 №125/22-00/39247406 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Еліт Консалтінг груп» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2014 року» встановлено, що товариство не знаходиться за податковою адресою, відсутнє виробниче обладнання, складські, торгівельні приміщення, транспорт. Також, довідкою Вишгородської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області від 25.09.2014 №148/22-00/39247406 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Еліт Консалтінг груп» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2014 року» встановлено відсутність товариства за податковою адресою та факт реального здійснення господарської діяльності товариства;

- довідкою ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено довідку від 31.07.2014 №401/26-56-22-01-05/39156471 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вентус Компані» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 по 30.06.2014», якою встановлено відсутність товариства за податковою адресою. Крім того податковим органом відібрано пояснення від громадянина ОСОБА_3 директора/бухгалтера/засновника ТОВ «Вентус Компані», який заперечував причетність до здійснення господарської діяльності вказаного товариства;

- актом ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04.07.2014 №1554/2206/39124586»Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ін форм Груп 2014» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.05.2014 по 31.05.2014» встановлено, що товариство має стан «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»;

- довідкою ДПІ у Подільському районі Головного управління Мін доходів у м. Києві від 13.06.2014 №301/26-56-22-01-05/39065767 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Айдхімпром» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 30.04.2014», якою встановлено відсутність товариства за податковою адресою. Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у місті Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №32014100000000211 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, в ході якого встановлено, що невстановлені особи використовуючи підроблені документи від імені ОСОБА_4 використовуючи реквізити ТОВ «Афдхімпром» без будь-якого відображення у податковій звітності протягом 2014 року ввезено на митну територію України товарів на понад 18 млн грн.;

- актом ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 06.05.2014 №1173/26-59-22-01/32798914 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВІП» з питань підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.02.2014 по 31.03.2014» встановлено, що товариство має стан направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження» та відсутні об'єкти оподаткування по операціях з продажу товарів (надання послуг);

- актом ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 02.09.2014 №2683/26-55-22-09/39022278 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «СІТІОПТ» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 по 31.07.2014» встановлено, що товариство має стан направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження» у зв'язку з чим отримати документальне підтвердження порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин з платниками податків за вказаних період не має можливості. Також, податковий орган вказує, що в ході оперативного супроводження кримінального провадження №32014100060000090 від 18.04.2014 відкритого за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, підроблення документів та фіктивного підприємництва за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України встановлено придбання ТОВ «СІТІОПТ» невстановленими особами з метою використання у схемах ухилення від сплати від податків та зборів;

- актом ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16.05.2014 №1390/26-55-22-13/39022330 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Київбілдінгстел» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Лоджистік Дон» за період з 01.02.2014 по 28.02.2014» встановлено, що товариство має стан «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»

Листом Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 визначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".

Отже висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували між ТОВ «Київбілдінгстел» та ТОВ «Лоджистік Дон» не є належними доказами по справі, оскільки результати аналізу другого ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються позивача.

Щодо посилання податкового органу на довідку ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 13.06.2014 №301/26-56-22-01-05/39065767 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Айдхімпром» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 30.04.2014» , суд зазначає наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2014 у справі №826/8608/14 задоволено позов ТОВ «Айдхімпром» до ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міністерства податків і зборів України у місті Києві щодо проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Айдхімпром» за результатами якої складено Довідку від 13.06.2014 № 301/26-56-22-01-05/39065767 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Айдхімпром» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 30.04.2014; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міністерства податків і зборів України у місті Києві, щодо внесення до бази даних «Податковий блок» інформації в частині зменшення обсягів податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Айдхімпром" за період з 01.03.2014 по 30.04.2014 на підставі Довідки від 13.06.2014 № 301/26-56-22-01-05/39065767 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Айдхімпром» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 30.04.2014. Постанова у вказаній частині набрала законної сили. З огляду на викладене, довідка від 13.06.2014 № 301/26-56-22-01-05/39065767 не є доказом відсутності товариства за податковою адресою та безтоварності фінансово-господарських операцій ТОВ «Айдхімпром» .

Щодо посилання податковий орган на кримінальні провадження суд зазначає, що податковий орган не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення у кримінальному провадженні.

Правова оцінка доказам зібраним під час досудового слідства у кримінальному провадженні надається виключно судом під час судового розгляду кримінальної справи.

Доказів існування вироку у кримінальній справі, який відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України був би обов'язковий для суду під час розгляду даної адміністративної справи, відповідачем не надано.

Порушення порядку реєстрації юридичної особи не є імперативною ознакою протиправності діяльності такою юридичної особи та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних такою юридичною особою.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі №К-12509/08.

Як свідчать матеріали справи між позивачем та ТОВ «ЕЛІТ КОНСАЛТІНГ ГРУП» укладено наступні договори:

- договір рекламної продукції № 3108-1/14 від 31.08.2014, відповідно до якого Продавець зобов'язався передати Покупцю рекламну (поліграфічну) продукцію -візитки, буклети, флаєри, афіши, тощо, (в подальшому - Продукція) згідно рахунку, який одночасно є специфікацією та невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити отриману Продукцію у відповідності до умов договору.

- Договір послуг з розповсюдження рекламної продукції № 3108-1/14 від 31.08.2014р., відповідно до якого Виконавець зобов'язується виготовити рекламну (поліграфічну) продукцію - візитки, буклети, флаєри, афіши, тощо, (в подальшому - Продукція) згідно рахунку, який одночасно є специфікацією та невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити отриману Продукцію у відповідності до умов договору, крім того Виконавець зобов'язується власними силами та засобами розповсюдити виготовлену продукцію серед фізичних та юридичних осіб на власний розсуд;

- Договір поставки рекламної продукції № 3108-2/14 від 31.08.2014 р., відповідно до якого Продавець зобов'язується передати Покупцю рекламну (поліграфічну) продукцію - візитки, буклети, флаєри, афіши, тощо, (в подальшому - Продукція) згідно рахунку, який одночасно є специфікацією та невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити отриману Продукцію у відповідності до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог договорів ТОВ «ЕЛІТ КОНСАЛТІНГ ГРУП» на користь позивача були виписані податкові накладні, акти надання послуг, копії яких долучено до матеріалів справи. Факт оплати послуг підтверджується банківськими виписками з рахунків позивача.

Крім того, судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ «ІНФОРМ ГРУП 2014» було укладено договір на охоронні послуги №31-05/1 від 31.05.2014, копія кого долучена до матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог договору ТОВ «ІНФОРМ ГРУП 2014» на користь позивача виписано податкові, видаткові накладні, акти наданих послуг, копії яких долучено до матеріалів справи. Факт оплати послуг підтверджується банківськими виписками з рахунків позивача.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між Позивачем та ТОВ «ВЕНТУС КОМПАНІ» було укладено договір поставки рекламної продукції № 02-06/14 від 02.06.2014, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати Покупцю рекламну (поліграфічну) продукцію - візитки, буклети, флаєри, афіши, тощо, (в подальшому - Продукція) згідно рахунку, який одночасно є специфікацією та невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити отриману Продукцію у відповідності до умов договору.

Судом встановлено, що на виконання вимог договору ТОВ «ВЕНТУС КОМПАНІ» на користь Позивача були виписані податкові, видаткові накладні, копії яких долучено до матеріалів справи. Факт оплати послуг підтверджується банківськими виписками з рахунків позивача.

З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем та ТОВ «АЙДХІМПРОМ» було укладено договір купівлі-продажу № 0304/1-14 від 03.04.2014, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати Покупцю продукцію згідно рахунків, які одночасно є специфікацією та невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити отриману у відповідності до умов договору.

На виконання вимог договору ТОВ «АЙДХІМПРОМ» на користь Позивача виписано видаткові та податкові накладні, копії яких долучено до матеріалів справи. Факт оплати ТМЦ підтверджується банківськими виписками з рахунків позивача.

Судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ «СІТІОПТ» укладено договір поставки № 0602/1-14 від 06.02.2014. З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог договору ТОВ «СІТОПТ» на користь позивача виписано видаткові та податкові накладні, копії яких долучено до матеріалів справи. У позивача обліковується кредиторська заборгованість по ТОВ «СІТІОПТ».

З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем та ТОВ «КИЇВБІЛДІНГСТЕЛ» укладено договір поставки № 2002/1-14 від 20.02.2014. На виконання вимог договору ТОВ «КИІВБІЛДІНГСТЕЛ» на користь Позивача виписано податкові накладні. У позивача обліковується кредиторська заборгованість по ТОВ «КИЇВБІЛДІНГСТЕЛ».

Крім того, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ВІП» укладено договір поставки (довгостроковий) від 28.03.2014 та договір про надання маркетингових та інформаційних послуг від 31.03.2014 №3103/14, копії яких долучено до матеріалів справи. На виконання вимог договору ТОВ «ВІП» на користь Позивача виписано податкові накладні, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до акту перевірки основний вид діяльності позивача - діяльність приватних охоронних служб. З системного аналізу умов спірних договорів придбані позивачем товари та послуги необхідні для організації діяльності охоронної служби.

Отже, викладений в акті перевірки висновок про безтоварний характер спірних операцій з поставки позивачеві ТМЦ та послуг на думку суду ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин, а відтак не може бути визнаний об'єктивним.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696 (далі - Порядок №969), п. 2 Порядку № 165 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача ТОВ «Еліт Консалтінг Груп», ТОВ «Вентус Компані», ТОВ «Інформ Груп 2014», ТОВ «Айдхімпром», ТОВ «ВІП», ТОВ «Сітіопт» ТОВ «Київбілдінгсетл» зареєстровані в якості платників податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства. Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Порядку №165, зокрема, містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву товару, його ціну та вартість. Спірні договори у судовому порядку недійсними не визнавався.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як свідчать з матеріали справи, на момент підписання відповідних договорів, актів здачі-приймання наданих послуг та податкових накладних, юридичні особи ТОВ «Еліт Консалтінг Груп», ТОВ «Вентус Компані», ТОВ «Інформ Груп 2014», ТОВ «Айдхімпром», ТОВ «ВІП», ТОВ «Сітіопт» ,ТОВ «Київбілдінгсетл» не були припинені.

З огляду на викладені обставини, слід зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З урахуванням всього вищенаведеного, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Еліт Консалтінг Груп», ТОВ «Вентус Компані», ТОВ «Інформ Груп 2014», ТОВ «Айдхімпром», ТОВ «ВІП», ТОВ «Сітіопт» ,ТОВ «Київбілдінгсетл» податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Відтак з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 №0018022213 є безпідставним та неправомірним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем доведено факт правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Еліт Консалтінг Груп», ТОВ «Вентус Компані», ТОВ «Інформ Груп 2014», ТОВ «Айдхімпром», ТОВ «ВІП», ТОВ «Сітіопт» ,ТОВ «Київбілдінгсетл», а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Вектор» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 №0018022213 прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда