Постанова № 42885689, 23.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 лютого 2015 року № 826/666/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції за участю третьої особи - Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції за участю третьої особи - Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, мотивуючи позовні вимоги тим, що станом на 23.01.2015 року відповіді на заяви від 26.08.2014 року, 10.09.2014 року, 17.09.2014 року, 19.09.2014 року, 03.10.2014 року щодо призначення провадження виконавчих дій по виконанню виконавчого листа відповідачем не надані, що є протиправною бездіяльністю з боку виконавчого органу. Крім того, позивач зазначає, що невжиття відповідачем заходів щодо звернення до суду із заявою про роз'яснення судового рішення в порядку ст. 170 КАС України є протиправною бездіяльністю, внаслідок якої порушуються її права та законні інтереси.

У позовній заяві позивач просить суд (з урахуванням ухвали про об'єднання): зобов'язати відповідача - орган державної виконавчої служби звернутись до суду по вул. К. Каменєва, 8, м. Київ, 01014, який видав два виконавчих документа а) ухвалу колегії суддів Окружного адміністративного суду м. Києва №826/14558/13-а від 19.06.2014 року про застосування заходів процесуального примусу до Гореницької сільської ради; б) виконавчий лист від 25.07.2014 року №826/14558/13-а (2014), із заявою про роз'яснення рішення, яке виконується в рамках виконавчого провадження №44557520; визнати протиправною бездіяльність відповідача, що має місце станом на 19.01.2015 року і полягає у невнесенні до ОАС м. Києва в порядку ст. 170 КАС України заяви із проханням роз'яснити рішення, яке є незрозумілим; визнати протиправною бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції станом на 23.01.2015 року щодо скарг і заяв, в яких я не просила про відкриття виконавчого провадження, поданих відповідачу у період з 26.08.2014 р. по 03.10.2014 р. у зв'язку з примусовим виконанням 2-х ухвал Окружного адміністративного суду м. Києва за №№826/14558/13-а від 19.06.14 р., одна з яких про застосування заходів процесуального примусу до відповідача, а інша про забезпечення моїх позовних вимог; зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції розглянути надати мені відповідь щодо скарг і заяв, в яких я, мій представник не просили про відкриття виконавчого провадження, поданих відповідачу у період з 26.08.14 р. по 03.10.14 р., але які подано під час примусового виконання 2-х ухвал Окружного адміністративного суду м. Києва за №№826/14558/13-а від 19.06.14 р., одна з яких про застосування заходів процесуального примусу до відповідача, а інша про забезпечення моїх позовних вимог; винести окрему ухвалу; зобов'язати відповідача подати звіт про виконання постанови.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що на заяви позивача станом на момент розгляду даної справи відповіді не надавались.

Крім того, представник відповідача повідомила, що ухвала суду про тимчасове вилучення документів виконана частково з підстав того, що незрозумілим є куди передати вилучені документи.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання представника третьої особи, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали справи, судом встановлено наступне.

На виконанні відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції перебуває виконавче провадження №44557520 з примусового виконання виконавчого листа №826/14558/13-а, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва 25.07.2014 року про тимчасове вилучення в Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (ідентифікаційний код 04358514): Генеральних планів села Лука Києво-Святошинського району Київської області, затверджені в 1976 р., 16.09.2008 р., 30.07.2012 р.; рішення про затвердження Генеральних планів села Лука Києво-Святошинського району Київської області 1976 р., 16.09.2008 р., 30.07.2012 р.; проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж сіл Гореничі, Лука, Гнатівка в межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, розроблений Державним підприємством "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за договором № 2386 від 30.12.2004 р.; Акту погодження меж земельних ділянок, який Гореницька сільська рада підписувала під час розробки проекту землеустрою (технічної документації) за замовленням гр. ОСОБА_2, в результаті чого гр. ОСОБА_2 отримав від Києво-Святошинської РДА Київської області рішення від 11.03.2010 р. і від 19.12.2012 р. щодо спірної земельної ділянки, державний акт про право власності на спірну земельну ділянку кадастровий номер 3222482003:04:007:5004, щодо якої між сільрадою і позивачем ОСОБА_1 та іншими громадянами виник спір ще 25.03.2008 р.

28.08.2014 року на підставі заяви позивача про відкриття виконавчого провадження головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Міщенко Л.М. прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику надано семиденний термін для самостійного виконання рішення.

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження надіслано на адресу Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району 29.08.2014 року, що підтверджується супровідним листом №5370/5371-9.

15.09.2014 року державним виконавцем винесена вимога у порядку ст.ст. 5, 11 Закону України «Про виконавче провадження», якою повідомлено, що 25 вересня 2014 року об 11-00 за адресою с. Гореничі, вул. Леніна, 204 відбудеться виконання судового рішення, у зв'язку з тим, що боржником у наданий для самостійного виконання строк рішення суду не виконано.

З наявного в матеріалах виконавчого провадження акту від 25.09.2014 року вбачається, що державний виконавець ВДВС Києво-Святошинського району не прибув у визначені вимогою час та місце для вчинення виконавчих дій.

У зв'язку з наведеним, позивач 02.10.2014 року звернулась до в.о. начальника ВДВС Києво-Святошинського району зі скаргою про проведення службового розслідування щодо держвиконавця Міщенко Л.М. та сприяння виконання виконавчого листа суду до 13.10.2014 року.

03.10.2014 року державним виконавцем ВДВС Києво-Святошинського району прийнято в порядку ст.ст. 5, 11 Закону України «Про виконавче провадження» вимогу, якою призначено виконання судового рішення на 13.10.2014 року о 11 год. 00 хв. за адресою: с. Гореничі, вул. Леніна, 204.

10.10.2014 року представник позивача звернулась до ВДВС Києво-Святошинського району зі скаргою щодо перешкоджання державними виконавцями виконання ухвал Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2014 року №826/14558/13-а про забезпечення позовних вимог і про застосування заходів процесуального примусу, які виконуються негайно.

При примусовому виконанні виконавчого листа №826/14558/13-а, виданого 25.07.2014 року Окружним адміністративним судом м. Києва про тимчасове вилучення в Гореницької сільської ради документів, головним держаним виконавцем 13.10.2014 року складено акт, згідно якого представником стягувача під час вилучення технічної документації вчинено тиск на роботу державного виконавця.

20.10.2014 року державним виконавцем ВДВС Києво-Святошинського району складено акт державного виконавця, яким встановлено тимчасове вилучення наступних документів: завіреної копії генерального плану села Лука Києво-Святошинського району Київської області, затверджений 30.07.2012 р.; завіреної копії рішення про затвердження генерального плану села Лука Києво-Святошинського району Київської області, затверджений 30.07.2012 р.; проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж сіл Гореничі, Лука, Гнатівка в межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, розроблений Державним підприємством "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за договором № 2386 від 30.12.2004 р.; Генерального плану с. Лука Києво-Святошинського району (проектний план).

Даним актом також встановлено, що відсутні наступні документи, які підлягають тимчасовому вилученню: Акт погодження меж земельних ділянок, який Гореницька сільська рада підписувала під час розробки проекту землеустрою (технічної документації) за замовленням гр. ОСОБА_2, в результаті чого гр. ОСОБА_2 отримав від Києво-Святошинської РДА Київської області рішення від 11.03.2010 р. і від 19.12.2012 р. щодо спірної земельної ділянки, державний акт про право власності на спірну земельну ділянку кадастровий номер 3222482003:04:007:5004, щодо якої між сільрадою і позивачем ОСОБА_1 та іншими громадянами виник спір ще 25.03.2008 р.; Генеральні плани села Лука Києво-Святошинського району Київської області, затверджені в 1976 р., 16.09.2008 р.; рішення про затвердження Генеральних планів села Лука Києво-Святошинського району Київської області, затверджені в 1976 р., 16.09.2008 р.

Із зазначеного акту вбачається, що представник третьої особи щодо відсутності вищевказаних документів пояснив, що «дані матеріали знаходяться в архівах інститутів розробників (що стосується генеральних планів). Акти погодження меж Гореницька сільська рада не надавала і не розробляла».

В матеріалів виконавчого провадження вбачається, що супровідним листом №6755 від 21.10.2014 року на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва направлені: завірена копія генерального плану села Лука Києво-Святошинського району Київської області, затверджений 30.07.2012 р.; завірена копія рішення про затвердження генерального плану села Лука Києво-Святошинського району Київської області, затверджений 30.07.2012 р.; проект землеустрою щодо встановлення і зміни меж сіл Гореничі, Лука, Гнатівка в межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, розроблений Державним підприємством "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за договором № 2386 від 30.12.2004 р.; Генеральний план с. Лука Києво-Святошинського району (проектний план), в межах розгляду справи №826/14995/14.

Незгода позивача з бездіяльністю щодо ненадання відповідачем відповідей на клопотання та скарги, а також невиконання ухвали суду про тимчасове вилучення документів, зумовила її звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 р. (далі - Закон №606-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» №202/98-ВР від 24.03.1998 р. примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів (управлінь) державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

В силу статті 11 Закону №606-XIV на державного виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цих Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі.

Крім того, згідно з ч.1, 2 ст.17 Закону №606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього ж Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 27 Закону №606-XIV визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

При цьому, згідно ст. 32 Закону №606-XIV заходами примусового виконання рішень є, зокрема, інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Як встановлено судом, постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №826/14558/13-а Окружного адміністративного суду м. Києва, прийнята 28.08.2014 року, однак станом на момент розгляду та вирішення даної справи виконавче провадження №44557520 не закінчене у зв'язку з частковим виконанням рішення суду.

Позивач неодноразово (26.08.2014 року, 10.09.2014 року, 17.09.2014 року, 19.09.2014 року, 03.10.2014 року) звертався з даного приводу до ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції зі скаргами, однак як встановлено судом та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, відповіді на зазначені звернення досі надані не були.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 82 Закону №606-XIV рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Частиною 5 зазначеної статті встановлено, що скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Згідно ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 16 Закону України «Про звернення громадян» визначено порядок розгляду скарг громадян, згідно якої скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано в законодавчо визначені строки відповідей на скарги позивача ні в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», ні в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», що є протиправною бездіяльністю з боку ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд зазначає про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання надати відповіді на звернення позивача.

Стосовно позовних вимог в частині визнання бездіяльності протиправною щодо незвернення відповідача до суду в порядку ст. 170 КАС України із заявою про роз'яснення судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду та вирішення даної справи судом встановлено, що судове рішення про тимчасове вилучення документів виконане ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції частково. При цьому, представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що виконавчому органу незрозуміло куди надати вилучені документи.

Відповідно до ст. 32 Закону №606-XIV, у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

У разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа.

Суд або орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і у разі необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх редакції.

Згідно ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Наведені норми чинного законодавства свідчать про право державного виконавця на звернення із заявою про роз'яснення резолютивної частини рішення, а не обов'язок.

Крім того, чинним законодавством таким правом на звернення із відповідною заявою про роз'яснення наділені і сторони виконавчого провадження, якою в даному випадку являється позивач.

При цьому, суд звертає увагу, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичної чи юридичної особи, тобто відсутність дій, які повинен був вчинити суб'єкт владних повноважень, але не вчинив, що потягло за собою порушення прав чи інтересів фізичної чи юридичної особи.

З огляду на заявочний принцип звернення до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині.

Відповідно до ч.1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 11, 69-72, 158-163, 267 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції щодо розгляду скарг і заяв, поданих ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції 26.08.2014 року, 10.09.2014 року, 17.09.2014 року, 19.09.2014 року, 03.10.2014 року у зв'язку з примусовим виконанням ухвал Окружного адміністративного суду м. Києва за №826/14558/13-а від 19.06.14 р.

Зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції надати ОСОБА_1 обґрунтовані відповіді на скарги і заяви, подані до відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції 26.08.2014 року, 10.09.2014 року, 17.09.2014 року, 19.09.2014 року, 03.10.2014 року.

Зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у місячний термін з моменту набрання постановою у справі законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення. Попередити відділ Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції про можливість застосування штрафу, передбаченого ч. 2 ст. 267 КАС України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов