Ухвала суду № 42885148, 25.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 р.Справа № 820/690/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015р. по справі № 820/690/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна Фірма "Світанок"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання незаконним та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна Фірма "Світанок", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Харківській області від 20.01.2015 р. № 50 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Комерційна Фірма "Світанок".

Також позивачем було подано до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу від 20.01.2015р. № 50 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "КФ "Світанок" та шляхом заборони Харківській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області проводити документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "КФ "Світанок" на підставі наказу від 20.01.2015 року № 50 та складати за її результатами акт перевірки та податкові повідомлення-рішення.

В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що дії Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі оскаржуваного наказу можуть нанести шкоду діловій репутації ТОВ як надійного контрагента, в результаті цього позивач може втратити ринок збуту своєї продукції. В силу вимог ст. 216 Цивільного кодексу України та оспорюваних правочинів щодо наслідків визнання правочину недійсним позивач змушений буде повернути покупцям грошові кошти у значних розмірах, а також відшкодувати їм збитки фактом визнання таких правочинів недійсними (нікчемними). Очевидність протиправності спірного наказу позивач обґрунтовує у позовній заяві.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року клопотання про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна Фірма "Світанок" задоволено.

До набрання законної сили судовим рішенням у даній справі зупинено дію наказу від 20.01.2015р. № 50 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "КФ "Світанок".

До набрання законної сили судовим рішенням у даній справі заборонено Харківській ОДІ II ГУ Міндоходів у Харківській області проводити документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "КФ "Світанок" на підставі наказу від 20.01.2015 року № 50 та складати за її результатами акт перевірки та податкові повідомлення-рішення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідачем - Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, норм процесуального права, позивач просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що суд фактично втрутився в діяльність органу Міндоходів, що заборонено діючим законодавством. Належними способами захисту прав платника податків є недопуск до перевірки та оскарження результатів контрольно-перевірочної роботи у формі податкових повідомлень-рішень. Окрім того, вказує, що до перевірки службові особи відповідача допущені не були. Наказ від 20.01.2015 р. № 50 вичерпав свою дію, так як термін проведення перевірки закінчився (5 робочих днів, починаючи з 21.01.2015р.) і об'єктивних підстав для забезпечення позову шляхом зупинення дії нереалізованого наказу не існувало. Однак суд, без дослідження обставин правомірності винесення зазначеного рішення, не враховуючи відсутності очевидної небезпеки для позивача, виніс ухвалу про забезпечення позову.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

24.02.2015 року до канцелярії Харківського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про закриття провадження за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на ухвалу суду першої інстанції від 29.01.2015 року про забезпечення позову з тих підстав, що Харківським окружним адміністративним судом розглянуто дану справу по суті позовних вимог та 24.02.2015 року прийнято постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Світанок" - задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 20.01.2015 р. № 50 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Комерційна Фірма "Світанок"; скасовано ухвалу про забезпечення адміністративного позову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року по справі № 820/690/15.

Колегія суддів, розглянувши подане позивачем клопотання, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки підставою для закриття апеляційного провадження у справі, в даному випадку, може бути виключно відмова апелянта від апеляційної скарги. Інших підстав для закриття апеляційного провадження у справі, в тому числі, підстав, викладених заявником у клопотанні, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено. Крім того, зазначена постанова суду першої інстанції не набрала законної сили.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення, шляхом зупинення дії наказу Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Харківській області від 20.01.2015 р. № 50 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Комерційна Фірма "Світанок" до вирішення спору по суті та заборони Харківській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області проводити документальну позапланову виїзну перевірку позивача на підставі наказу від 20.01.2015 року № 50, а також складати за її результатами акт перевірки та податкові повідомлення-рішення.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що при реалізації відповідачем спірного наказу, існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, оскільки у разі протиправності прийняття даного рішення суб'єкта владних повноважень, дії по проведенні перевірки на підставі даного наказу можуть мати наслідками складання акту відповідної перевірки та прийнятті на його підставі податкових-повідомлень рішень, які в свою чергу безпосередньо вплинуть на взаємовідносини позивача з контрагентами, його майновий стан, ділову репутацію, безперешкодний стан роботи підприємства.

З такими висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що виключний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову встановлений ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 р. застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В даному випадку позивачем належним чином не було зазначено підстави та не надано доказів, у відповідності ст. 117 КАС України, для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову, не навів жодного мотиву, з яких він дійшов до висновку про наявність достатніх та належних підстав, визначених ч. 1 ст. 117 КАС України, для зупинення дії спірного наказу, оскільки рішення суду першої інстанції не обґрунтовано наявністю існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Також, матеріали справи не містять доказів того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу до моменту набрання законної сили рішення суду з цього питання у зв'язку з тим, що у разі протиправності прийняття даного наказу, дії по проведенні перевірки на підставі даного наказу можуть мати наслідками складання акту відповідної перевірки та прийнятті на його підставі податкових-повідомлень рішень, які в свою чергу безпосередньо вплинуть на взаємовідносини позивача з контрагентами, його майновий стан, ділову репутацію, безперешкодний стан роботи підприємства, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що за своєю правовою природою повноваження податкового органу щодо проведення перевірок платників податків є дискреційними, які є компетенцією виключно уповноваженого органу, тобто повноваженнями, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, зокрема, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Видання керівником податкового органу наказу про призначення документальної позапланової перевірки не створює небезпеки інтересам ТОВ "КФ "Світанок", як платника податків, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду підприємству, не призведе до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Натомість, забезпечення позову шляхом заборони проводити перевірку фактично призводить до відсторонення контролюючого органу від виконання функції адміністрування податків, зборів, платежів; контролю передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, що є неприпустимим.

Обставини спірних правовідносин свідчать, що у відповідності з пп. 78.1.12, п. 78.1, ст. 78 Податкового Кодексу України, ГУ Міндоходів у Харківській області, в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб відповідача здійснено перевірку матеріалів документальної перевірки, проведеної Харківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, виявлено невідповідність висновків довідки перевірки від 11.11.2014р. № 1652/20-23- 22-04-10/39211060 вимогам законодавства та встановлено неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється в разі, якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Крім того, колегія суддів зауважує, що до перевірки службові особи відповідача допущені не були, станом на час прийняття ухвали про забезпечення позову, оскаржуваний наказ від 20.01.2015 року № 50 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Комерційна Фірма "Світанок" вичерпав свою дію, оскільки термін проведення перевірки закінчився (5 робочих днів, починаючи з 21.01.2015 р.) і об'єктивних підстав для забезпечення позову шляхом зупинення дії нереалізованого наказу не існувало.

Суд першої інстанції не звернув увагу на вказані обставини та за відсутності передбачених частиною 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України підстав, необґрунтовано вжив заходів забезпечення позову.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийнята судом з порушенням норм ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про забезпечення позову, через порушення ним норм процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись ст. ст. 117, 118, 159, 160, 167, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року по справі № 820/690/15 - скасувати.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна Фірма "Світанок" про забезпечення позову по справі № 820/690/15 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Бершов Г.Є. Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2015 р.