Постанова № 42885092, 18.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 лютого 2015 року 12:15 № 826/19442/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» Куреного Олександра Вікторовичатретя особаПублічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк»про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» Куреного Олександра Вікторовича, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Брокбізнесбанк» Куреного О.В. відносно розгляду вимог позивача про включення ОСОБА_1 до переліку акцептованих вимог кредиторів АТ «Брокбізнесбанк»;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Брокбізнесбанк» Куреного О.В. включити ОСОБА_1 до переліку акцептованих вимог кредиторів AT «Брокбізнесбанк» на суму за вкладом в розмірі 490 442,80 грн. та на суму по процентам 38 005,87 грн. згідно договору № D_060543683 банківського строкового вкладу (депозиту) (вклад «Стабільний») від 06.08.2013.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2015 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 03.02.2015, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів для вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи позивач заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача та третьої особи проти позову заперечував, посилаючись на порушення позивачем строків заявлення вимог кредиторів.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України за клопотанням сторін про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

06 серпня 2013 між Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» і ОСОБА_1 укладено договір № D_060543683 банківського строкового вкладу (депозиту) (Вклад «Стабільний»).

Відповідно до умов договору № D_060543683 банківського строкового вкладу від 06.08.2013 ОСОБА_1 передала AT «Брокбізнесбанк» для зберігання грошові кошти в сумі 680000,00 грн. на строк 368 днів з 06.08.2013 по 09.08.2014.

Третя особа щомісячно нараховувала ОСОБА_1 проценти на суму вкладу в розмірі 20 % річних, що учасниками даного спору не заперечується.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 01.07.2014 виплатив ОСОБА_1 суму в розмірі 200 000,00 грн.

Відтак, за договором № D_060543683 банківського строкового вкладу (депозиту) від 06.08.2013 залишок грошових коштів за вкладом становить 490 442,80 грн. та по процентам становить 38 005,87 грн.

При цьому, з 28.02.2014 AT «Брокбізнесбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних на підставі Постанови Правління Національного банку України від 28.02.2014 № 107.

Згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.02.2014 № 9 розпочато процедуру виведення AT «Брокбізнесбанк» з ринку банківських послуг та запроваджено тимчасову адміністрацію з 03.03.2014 по 02.06.2014.

У відповідності до Постанови Правління Національного банку України № 339 від 10.06.2014 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації AT «Брокбізнесбанк».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» призначено Куреного Олександра Вікторовича на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 45 від 11.06.2014.

14 червня 2014 в газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України» опубліковано інформацію про ліквідацію AT «Брокбізнесбанк» та про призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

28 липня 2014 позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Брокбізнесбанк» Куреного О.В. із заявою № Б-3527 про визнання вимог кредитора.

Листом від 31.07.2014 № 28677/010-04 позивача повідомлено, що заява № Б-3527 про визнання вимог кредитора отримана AT «Брокбізнесбанк» після закінчення встановленого строку, що є порушенням ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», внаслідок чого позивача не включено до переліку акцептованих вимог кредиторів АТ «Брокбізнесбанк».

За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 2 та ч. 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення Уповноваженої особи, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав, а вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

З урахуванням положень ч. 5 ст. 45, ч. 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та факту опублікування 14.06.2014 в газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України» інформації про ліквідацію AT «Брокбізнесбанк», суд зазначає, що граничною датою для звернення з заявою про визнання вимог кредитора АТ «Брокбізнесбанк» є 14.07.2014.

Втім, позивач звернулась з відповідною заявою до відповідача після 14.07.2014, що ОСОБА_3 не заперечується, тобто з пропуском встановленого законом граничного строку на звернення до банку з заявою про визнання вимог кредитора.

Оскільки в розумінні ч. 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідач не міг вчинити інакше, окрім як не прийняти заяву ОСОБА_3 про визнання вимог кредитора, то позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Брокбізнесбанк» Куреного О.В. відносно розгляду вимог позивача про включення ОСОБА_1 до переліку акцептованих вимог кредиторів АТ «Брокбізнесбанк» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимог про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Брокбізнесбанк» Куреного О.В. включити ОСОБА_1 до переліку акцептованих вимог кредиторів AT «Брокбізнесбанк» на суму за вкладом в розмірі 490 442,80 грн. та на суму по процентам 38 005,87 грн. згідно договору № D_060543683 банківського строкового вкладу (депозиту) від 06.08.2013, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала за кордоном України починаючи з 13.06.2014 по 20.06.2014, що підтверджується копією закордонного паспорта ОСОБА_1, договором про надання туристичних послуг № 20131 від 28.05.2014 та наказом ПСМНП «Газкотлоспецмонтажналадка» № 40/В про надання відпустки від 03.06.2014.

Крім того, позивач зазначає, що протягом червня - липня 2014, а саме: з 24.06.2014 по 15.07.2014, її діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проходили обстеження та лікування санаторно-курортного типу, що підтверджується довідкою Дитячої поліклініки № 2 Херсонської міської клінічної лікарні, наказом ПСМНП «Газкотлоспецмонтажналадка»

№ 41/В про надання відпустки від 03.06.2014 на період з 22.06.2014 по 16.07.2014.

При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що весь час лікування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вона знаходилась зі своїми дітьми, внаслідок чого і була позбавлена об'єктивної можливості звернутися з заявою про визнання вимог кредитора у строк до 14.07.2014.

Окружний адміністративний суд міста Києва відхиляє зазначені доводи позивача як належні докази об'єктивної неможливості звернутись до відповідача у строк до 14.07.2014, враховуючи наступне.

ОСОБА_1 не змогла обґрунтувати суду з посиланням на належні докази неможливості звернення до відповідача в період з 20.06.2014 по 23.06.2014. Не змогла позивач також обґрунтувати суду неможливість звернення до відповідача шляхом подання відповідної заяви засобами поштового зв'язку, навіть за умови перебування за межами міста Києва, оскільки як зазначила позивачка в судовому засіданні, в лікарні вона була щодня до 10:30 ранку.

Крім того, встановлений в ч. 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 30-денний строк на заявлення вимог кредитора є присічним та згідно чинного законодавства України поновленню не підлягає, внаслідок чого в цій частині позовних вимог слід також відмовити.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський