Ухвала суду № 42884770, 19.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"19" січня 2015 р.справа № 804/8841/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року по справі № 804/8841/14 за позовом Лівобережної об'єднаної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью-Ленд-Плюс» про припинення юридичної особи,-

В С Т А Н О В И В:

Лівобережної об'єднаної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила припинити юридичну особу - ТОВ «Нью-Ленд-Плюс». В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідач не подає податкові декларації понад один рік, що є підставою для припинення діяльності цієї юридичної особи.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим що, позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав, визначених податковим законодавством, для задоволення позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Лівобережна об'єднана податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Дана адміністративна справа розглянута судом апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 КАС України, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, державна реєстрація ТОВ «Нью-Ленд-Плюс» проведена 12 липня 2005 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно довідки позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью-Ленд-Плюс» останній раз подавало наступну податкову звітність: податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011р. № 39649 від 12.04.2011р.

Однак, з довідки не представляється можливим встановити дату, коли відповідачем в останнє було надано податкову звітність, оскільки довідка містить лише інформацію щодо того, за який період було надано податкову інформацію.

Крім того, на вимогу суду першої інстанції позивач зазначену інформацію не надав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недостатності доказів, які б свідчили про наявність підстав для припинення юридичної особи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Відповідно до пункту 17 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Підпунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Пунктом 3 частини першої статті 10 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначено функції органів державної податкової служби, до яких належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів. Вказана норма кореспондує з нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця внаслідок неподання податкової звітності.

Таким чином, органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Контролюючим органом не доведено того, що відповідач здійснював діяльність з порушенням вимог податкового законодавства, а надані письмові докази (на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог) не є беззаперечним доказом провадження таким суб'єктом діяльності з порушенням законодавства у сфері оподаткування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що підстави для скасування державної реєстрації відповідача відсутні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не можуть бути підставами для скасування оскарженого судового рішення.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року у справі № 804/8841/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай