Постанова № 42884769, 24.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2015 рокусправа № 804/2653/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Нагорної Л.М. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Акма-Станкоімпорт» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001202204 від 03.02.2014 р., яким позивачу донараховані грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 382 грн., в тому числі 921,33 грн. - за основним платежем, 460,67 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ «Акма-Станкоімпорт» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ «Акма-Станкоімпорт» підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник податкового органу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.01.2014 р. податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТОВ «Акма-Станкоімпорт» за листопад 2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 20/22-04/36725970, яким встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201, п.п. 198.2, 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 921,33 грн. суми податкових зобов'язань, що підлягає сплаті до бюджету, у зв'язку з завищенням в декларації з ПДВ за листопад 2013 р. на вказану суму податку на додану вартість, віднесеного позивачем до складу дозволеного податкового кредиту. Зазначене порушення виникло у зв'язку з тим, що до складу податкового кредиту звітного періоду (листопада 2013 року) позивачем включено суму ПДВ за податковою накладною № 35 від 11.09.2013 р., виданою постачальником ТОВ «ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова група», не зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також суму ПДВ за рахунком-фактурою № 10 від 25.10.2013 р., виписаним ТОВ «Алмазінструмент», за відсутності самої податкової накладної, в той час, коли перша подія - оплата товару - відбулася, відповідно, у вересні та жовтні 2013 року. Отже, на думку податкового органу, платник податків при поданні декларації з ПДВ за листопад 2013 року допустив методологічну помилку, зависивши свій податковий кредит, що призвело до заниження ПДВ звітного періоду, оскільки повинен був повинен був надавати додаток № 8 зі скаргою на постачальників у відповідних звітних періодах - у вересні та жовтні 2013 року, відповідно.

З матеріалів справи вбачається, що 19.12.2013 р. ТОВ «Акма-Станкоімпорт» надано до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року, у якій до складу податкового кредиту звітного періоду віднесено суму у розмірі 77 313 грн., разом із додатком 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та додатком 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)».

В додатку № 8 до податкової декларації з податку на додану вартість позивачем заявлено про порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації податкових накладних, зокрема, зазначено про відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 35 від 11.09.2013 р., виписаної постачальником на виконання договору купівлі-продажу від 10.09.2013 р., укладеного між ТОВ «ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова група» (продавцем) та ТОВ «Акма-Станкоімпорт» (покупцем), зокрема, стосовно поставки пили стрічкової біметал. Starrett ITP M-42 на суму 3 900 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 780 грн., та надано відповідні документи фінансової звітності щодо поставки вказаного товару, а саме: видаткову накладну № РН-000014 від 11.09.09.2013 р., рахунок-фактуру № СФ-000033 від 10.09.2013 р., виписку з особового рахунку від 10.09.2013 р. на підтвердження оплати за придбаний товар.

Таким чином частку податкового кредиту листопада 2013 року у розмірі 780 грн. позивач сформував за податковою накладною № 35 від 11.09.2013 р., отриманою від «ТОВ ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова група», на підставі поданої ним заяви про порушення продавцем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, позивачем в додатку № 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 р. заявлено про відмову контрагента у наданні податкової накладної, яку останній повинен був видати за договором купівлі-продажу від 28.10.2013 року.

Так, між ТОВ «Алмазінструмент» (продавцем) та ТОВ «Акма-Станкоімпорт» (покупцем) укладено договір купівлі-продажу товару, а саме, втулки перехідної з конусом 7:24 №50 MAS 430-BT Bison-bial на суму 848 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 141,33 грн. На підставі рахунку на оплату № 10 від 25.10.2013 р. , в цей же день позивачем проведено оплату на суму 848 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 141,33 грн., що підтверджено випискою з особового рахунку від 25.10.2013 р. Проте, відповідно до пояснень позивача, зазначених в додатку № 8 до податкової декларації за листопад 2013 року, товар разом з відповідними документами на нього на момент подання декларації останнім не було отримано.

Таким чином частку податкового кредиту з ПДВ за листопад 2013 року у розмірі 141,33 грн. позивач сформував на підставі оплаченого ним у жовтні 2013 року рахунку-фактури № 10 від 25.10.2013 р., виписаного ТОВ «Алмазінструмент», а також заяви про відмову ТОВ «Алмазінструмент» (продавця товарів) надати податкову накладну за вищевказаною поставкою станом на час подання декларації за листопад 2013 року.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що по взаємовідносинам з ТОВ «ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова група» датою виникнення права позивача на віднесення сум податку до податкового кредиту є вересень 2013 року, а тому саме за вказаний звітний період він повинен був подати додаток 8 до декларації з ПДВ разом із скаргою на постачальника, щоб не втратити своє право на формування податкового кредиту за відсутності факту реєстрації вказаної податкової накладної в Реєстрі, чого позивачем зроблено не було, а тому позивач не мав права на формування податкового кредиту з ПДВ в сумі 780 грн. в листопаді 2013 року на підставі податкової накладної № 35 від 11.09.2013 р., виданої постачальником ТОВ «ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова група», яка всупереч п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Що стосується подання позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року додатку 8 із заявою про відмову постачальника ТОВ «Алмазінструмент» надати податкову накладну за договором купівлі-продажу від 28.10.2013 р. на суму поставки 848 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 141,33 грн., суд першої інстанції виходив з того, що зазначена заява подана до податкового органу не у тому звітному періоді, в якому настала будь-яка з подій, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг (жовтень 2013 року); або дата отримання платником податку товарів/послуг (грудень 2013 року). Жодна з цих подій не припадає на листопад 2013 року. Даних щодо отримання позивачем вказаної податкової накладної саме у листопаді 2013 року матеріали справи також не містять. Навпаки, у скарзі на постачальника в додатку 8 позивачем зазначається, що станом на 05 грудня 2013 року податкова накладна постачальником не виписана, а товар не відвантажений.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податку накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів / послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів / послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів / послуг.

Зважаючи на викладені норми, колегія суддів зауважує, що зазначена правова конструкція покликана гарантувати право платника на формування податкового кредиту незалежно від дотримання податкового законодавства його контрагентами.

Абзацом 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право включення до податкового кредиту сум сплаченого ПДВ зберігається за платником протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Будь-яких інших обмежень щодо строків формування податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування за рахунок сплачених сум ПДВ по податковим накладним податковим законодавством не встановлено.

Податковим органом не заперечується факт здійснення господарських операцій позивача із ТОВ «ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова група» та ТОВ «Алмазінструмент».

Разом з цим, відповідно до пункту 11 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 01 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 01 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 01 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 01 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Сума податку на додану вартість у податковій накладній № 35 від 11.09.2013 р., виданої «ТОВ ДЖИПІЕМ. Східно-Українська промислова група» складає 780 грн. , при цьому за цією господарською операцією придбавалася пила стрічкова біметал. Starrett ITP M-42 на суму 3 900 грн.

Сума податку на додану вартість по податковій накладній № 2 від 28.10.2013 р., виданої ТОВ «Алмазінструмент» , складає 141,33 грн., при цьому за цією господарською операцією придбавалася втулка перехідна з конусом 7:24 №50 MAS 430-BT Bison-bial на суму 848 грн.

Отримані товари за вказаними податковими накладними не відносяться до підакцизних та товарів ввезених на митну територію України, сума ПДВ у зазначених податкових накладних є меншою 10000 грн.. а тому зазначені податкові накладні не підлягали обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням положень абзацу 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивач не втратив свого права на формування податкового кредиту у листопаді 2013 року, додавши до декларації за цей період скаргу на відповідних контрагентів.

Отже, висновки контролюючого органу за результатами перевірки позивача, викладені в акті, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому визначення позивачу грошових зобов'язань оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням на основі даних висновків податкової перевірки - не відповідає положенням Податкового кодексу України. Тому, спірне рішення суб'єкта владних повноважень підлягає скасуванню.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, які не відповідають встановленим судом обставинам, та прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001202204 від 03.02.2014 р., яким позивачу донараховані грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 382 грн., в тому числі 921,33 грн. - за основним платежем, 460,67 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт» сплачений судовий збір у розмірі 1096 грн. 20 коп.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 27 лютого 2015 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: С.В. Сафронова