Ухвала суду № 42884761, 10.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2015 рокусправа № 811/3898/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної фірми «Петроліум-Сервіс» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року у справі № 811/3898/13-а за адміністративним позовом Приватної фірми «Петроліум-Сервіс» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватна фірма "Петроліум-Сервіс" звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 29 листопада 2013 року № 0004571502 , яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 136361,00 грн. та № 0004581502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 153028,00 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 76514,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначав про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, винесених відповідачем на підставі акту перевірки, висновки якого щодо порушень позивачем податкового законодавства, не відповідають дійсності.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватна фірма «Петроліум-Сервіс» звернулась з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову. Апелянт зазначає, що заявлення від'ємного значення ПДВ або його частини до бюджетного відшкодування є правом, а не обов'язком платника податку. Невикористання платником податку такого права не позбавляє його права на включення суми від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Проте судом першої інстанції зазначені доводи позивача не були прийняті до уваги.

У судовому засіданні представник позивача доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримав в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Приватна фірма "Петроліум-Сервіс" зареєстрована як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 09 червня 1997 року, та є платником податку на додану вартість. Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області проведено документальну позапланову виїзну перевірки достовірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ із зарахуванням у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за серпень 2013 року, за результатами якої складено акт № 502/11-23-15-02/23690993 від 19 листопада 2013 року. В акті перевірки податковим органом зроблені наступні висновки про порушення ПФ "Петроліум-Сервіс": п.200.1, п.200.4, п.200.6, п. 200.7, п.200.14 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України занижено суму бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 136361,00 грн., в тому числі: за травень 2013 року - 89648,00 грн., за червень 2013 року - 46713,00 грн.; порушення п. 200.1, п.200.4, п.200.6, п.200.7, п.200.14 ст.200, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2013 року в розмірі 153028,00 грн. На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004571502 від 29 листопада 2013 року, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 136361,00 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0004581502 від 29.11.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 153028,00 грн. та штрафні санкції на суму 76514,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень та доведення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, допущених позивачем порушень податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до положень пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктами 200.6, 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу III Порядку "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. N 1492, Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. Декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно пункту 4.6 Розділ III зазначеного Порядку N 1492 "Розрахунки за звітний період", якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації. Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума: у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду); у деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Рядок 20.1 у деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 не заповнюється. Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2). Платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

З податкової декларації позивача з ПДВ за квітень 2013 року, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що ним завищено суму податкового кредиту за квітень 2013 року на суму ПДВ 1666,67 грн., що призвело до завищення від'ємної різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту відображене у рядку 19 податкової декларації. Дане порушення виникло у зв'язку з тим, що позивачем до реєстру отриманих податкових накладних та, відповідно, до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року зайво включено суму ПДВ в розмірі 16666,67 грн. по отриманій від контрагента-постачальника ТОВ "Титан-Ойл" податковій накладній на загальну суму 100000,00 грн., в тому числі ПДВ - 16666,67 грн. Дана податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим позивачем було заявлено про відмову продавця товарів надати податкову накладну (додаток 8 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року). По податковій накладній № 31 від 26.04.2013 року на загальну суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн. невірно відображено суму ПДВ в розмірі 1666,67 грн., тоді як слід було відобразити 16666,67 грн. Відтак, позивачем порушено п. 201.10 ст. 201, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту в декларації з ПДВ за квітень 2013 року на суму ПДВ 16666,67 грн., що, в свою чергу, призвело до завищення від'ємної різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2013 року на суму ПДВ 16667 грн. (рядок 19 декларації).

Враховуючи положення п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митні території України, - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг".

Відповідно до п. 200.14 (з урахуванням п. 200.6) ст. 200 Податкового кодексу України не задекларовані платником суми бюджетного відшкодування: за травень 2013 року в розмірі - 89 648,00 грн., за червень 2013 року в розмірі - 46 713,00 грн., вважаються такими, від отримання яких позивач відмовився добровільно, і надалі у визначенні суми бюджетного відшкодування наступних звітних періодів не враховується, але приймає участь у погашенні податкових зобов'язань з ПДВ у наступних податкових періодах.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що податкове повідомлення-рішення №0004571502 від 29 листопада 2013 року, яким було виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування, сумі, заявленій у податковій декларації Приватної фірми «Петроліум-Севіс» та збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а також податкове повідомлення рішення №0004581502 від 29 листопада 2013 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, є правомірними.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не можуть бути підставами для скасування оскарженого судового рішення.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватної фірми «Петроліум-Сервіс» - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року у справі № 811/3898/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко