Ухвала суду № 42883635, 26.02.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26 лютого 2015 р. Справа № 909/993/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., при секретарі судового засідання Кучма І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву б/н від 05.02.2015 року (вх. № 1850/15 від 09.02.2015року) про відстрочку виконання Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2015року у справі за

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2", вул.Тампере, 13-б, м. Київ, 02105

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС" вул. Соборна, 15, с. Підгайчики, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78256

про стягнення 2 456 304,56 грн., з яких 2 061 777,74 грн. - інфляційні нарахування та 394526,82 грн. - 3 % річних

за участю представників сторін:

від позивача: Полонська Н.М. - представник, (довіреність № 357-1 від 17.11.14);

від відповідача: Маковецька Т.І., (довіреність б/н від 31.12.14)- представник;

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду". Для робочої копії фонограми звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 3113МС141LH07406.

встановив

Публічне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС" про стягнення 2 456 304,56 грн., з яких 2 061 777,74 грн. - інфляційні нарахування та 394 526,82 грн. - 3 % річних. Господарським судом Івано-Франківської області від 16.10.14р. прийнято рішення у справі 909/993/14, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС" про стягнення 2 061 777,74 грн. - інфляційні нарахування та 394 526,82 грн. - 3 % річних відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2015року апеляційну скаргу задоволено частково: рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.10.2014 р. у справі № 909/993/14 в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, розрахованих від сум 6 671909,29 грн. - пені, 4 770800,15 грн. - збитків та 4 429217,87 грн. - коштів набутих без достатньої правової підстави - скасовано та прийнято нове рішення, а саме : стягнуто з ТзОВ "Будівельна компанія "ГЕОС" на користь ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" 2 031 606,70 грн. - інфляційних втрат, 383675,20 грн. - 3% річних, та судові витрати в сумі 48305,63 грн. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

До господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява (вх.№1850/15 від 09.02.15) про відстрочку виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.15р. по справі 909/993/14.

У судове засідання представник відповідача (заявник) прибув, доводи наведені в заяві про відстрочку від 09.02.2015року та доповненнях до заяви від 16.02.2015року та від 23.02.2015року підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в заявах, просить заяву про відстрочку задовольнити, просить суд відстрочити виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.15р.

Представник позивача прибув, проти заявленої заяви від 05.02.2015року заперечив з підстав викладених у заяві від 26.02.2015року ( вх. 2956/15 від 26.02.2015року) та просить суд відмовити у задоволенні заяви як безпідставної в розумінні ст. 121 ГПК України.

Крім того, представник Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" подав заяву б/н від 26.02.2015року ( вх.2954/15 від 26.02.2015р.) про колегіальний розгляд справи, мотивуючи складністю справи та тим, що попередньо суддя Шкідер П.А. виніс рішення у даний справі, яке апеляційною інстанцією було частково скасовано.

Представник ТзОВ "БК Геос" проти заявленої заяви щодо колегіального розгляду справи заперечує, вказуючи, що задоволення даної заяви є затягуванням розгляду заяви та при вирішенні даного клопотання покладається на розсуд судду.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, представники сторін прибули в дане судове засідання, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду поданих заяв.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви б/н від 26.02.2015року (вх.2954/15 від 26.02.2015р.) про колегіальний розгляд справи виходячи з наступного.

Питання щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції врегульовано статтею 15 Закону України № 2453-VІ "Про судоустрій України і статус суддів" від 07.07.2010 року. Даною нормою, зокрема, встановлено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово або колегією суддів.

Законодавчий припис щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції кореспондується із частиною 1 статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України, згідно вимог якої справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Таким чином питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом з урахуванням категорії спору та обґрунтованості клопотання про призначення колегіального розгляду справи, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.

Розглянувши доводи заявника про призначення колегіального розгляду справи № 909/993/14 та матеріали вказаної справи не вбачається підстав для задоволення вказаної заяви, виходячи з такого.

Заява про призначення колегіального розгляду справи повинна бути обґрунтованою та мотивованою, повинні бути вказані конкретні обставини, що свідчать про складність конкретної справи або про складність певної категорії спору. Заява також повинна бути підтверджена фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.

Із поданого клопотання про призначення колегіального розгляду справи вбачається, що заявник не навів жодної конкретної обставини на підтвердження складності справи або складності спору, не надав жодного доказу на підтвердження заяви, не зазначив жодного нормативного обґрунтування, обмежившись при цьому лише безпідставним проханням розглядати справу колегіально.

За наведених обставин справи не вбачається наявність підстав для задоволення заяви про колегіальний розгляд справи, оскільки заява позбавлена фактичного та правового обґрунтування.

Розглянувши матеріали спріви, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 16 жовтня 2014 р. господарським судом Івано-Франківської області прийнято рішення у справі № 909/993/14 (надалі - «Рішення»), яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» (надалі - «позивач») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС» (надалі - «відповідач») про стягнення 3 процентів річних та індексу інфляції згідно статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 2 456 304, 56 грн. відмовлено. 3 лютого 2015 р. Львівським апеляційним господарським судом винесено постанову у справі № 909/993/14, якою апеляційна скарга Позивача на Рішення задоволена, Рішення - скасоване, прийняте нове рішення, яким позов задоволено та стягнуто 2 456 304, 56 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС» подало заяву заяву в порядку ст. 121 ГПК України та посілається на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Згідно з п. 7.1. Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 р. господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Пунктом 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 ГПК України» від 12.09.1996 р. № 02-5/333 зазначено, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, :тупінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи. При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для ' гіржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, зле перш за все, повинен враховувати тяжкі наслідки і для стягувана при затримці виконання тішення, та не допускати їх настання.

Необхідність відстрочки виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду пов'язана зі скрутним фінансовим становищем ТзОВ "БК Геос" нестабільною ситуацією в країні, та загрозою неплатоспроможності, оскільки задоволення вимог перед ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Заявник наголошує, що у ТОВ «БК «ГЕОС» наявні кредиторські зобов'язання у сумі 82 407 тис.грн. рядок 1615 балансу), що значно перевищує дебіторські зобов'язання (рядок 1125 балансу).

На думку заявника, виникнення вказаних обставин фактичне призведе до обов'язку ТОВ «БК «ГЕОС» звернутися до в суд за заявою про порушення справи про банкрутство

Крім того, ТОВ «БК «ГЕОС» одночасно здійснює будівництво декількох житлових будинків у м. Києві. На сьогоднішній день закінчується будівництво двох з них, в яких продані квартири та офісні приміщення. Сплата ТОВ «БК «ГЕОС» коштів в розмірі близько 2,5 мільйонів гривень на користь ПАТ Трест Київпідземшляхбуд-2» призведе до вилучення обігових коштів ТОВ «БК «ГЕОС» на стадії здачі об'єктів в експлуатацію, що:унеможливить здачу будинків в експлуатацію; унеможливить передання квартир та офісних приміщень їх власникам; та потягне невиконання зобов'язань підприємства перед замовником, покупцями квартир та офісів, бюджетом.

На думку заявника, сплата ТОВ «БК «ГЕОС» коштів в розмірі близько 2,5 мільйонів гривень на сьогоднішній день призведе до зупинення здачі в експлуатацію багатоповерхових житлових будинках, в будівництво яких вклали кошти близько 1 000 фізичних осіб, створить перешкоди у своєчасному виконанні договірних зобов'язань з замовниками будівництва, в тому числі соціального, створить труднощі у своєчасній виплаті заробітної плати працівникам, сплаті податків та зборів до бюджету. Найближчим часом, після завершення будівництва об'єктів будівництво яких триває, заявник планує розпочати будівництво нових будинків, із прибутку по будівництву яких вбачається можливим виконання в повному обсязі зобов'язань по погашенню заборгованості у справі № 909/993/14.

Окрім того, заявник наголошує, що сума, яка заявлена до стягнення призведе до збільшення податкового навантаження на підприємство у розмірі 933 395,73 гривень, зокрема зі сплати податку на додану вартість в розмірі 491 260,91 грн. та податку на прибуток в розмірі 442 134,82 грн.

Представник ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд" проти заявленої заяви про відстрочку від 05.02.2015року заперечує, мотивуючи наступним.

Позовні вимоги ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» до ТОВ «БК «ГЕОС» ґрунтуються на стягненні з останнього згідно ст.625 Цивільного кодексу України (далі - «ЦК України») 3 (три)% річних та індексу інфляції в розмірі 2 456 304, 56 грн., що нараховані в період з 08.11.2013 року по 01.09.2014 року на невиконану ТОВ «БК «ГЕОС» суму грошових зобов'язань в розмірі 16 107 638, 62 грн. згідно Рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. у справі №910/4236/13 (що набрало законної сили 07.11.2013 р.). Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2014 року у справі №910/4236/13 допущено відстрочення виконання вказаного Рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. у справі №910/4236/13 на 1 (один) рік.

Враховуючи те, що починаючи з 08.11.2013 року та до 20.08.2014 року ТОВ «БК «ГЕОС» не вчинило жодних дій, пов'язаних з повним або частковим погашенням існуючої грошової заборгованості перед ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» згідно Рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. у справі №910/4236/13, такі дії свідчать про недобросовісність ТОВ «БК «ГЕОС» та створення ним умов, в тому числі процесуального характеру для невиконання рішення суду, а також несплати грошових зобов'язань ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2». Станом на сьогоднішній момент, згідно Рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. у справі №910/4236/13 з ТОВ «БК «ГЕОС» в примусовому порядку стягнуто до 20.08.2014 року ті зараховано 09.09.2014 року на рахунок ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2" лише грошову суму в розмірі 2 268 338, 78 грн.

Скрутний фінансовий стан, нестабільна ситуація в країні та загроза неплатоспроможності, на які вказує ТОВ «БК «ГЕОС» - є оціночними категоріями та критеріями, що можуть бути застосовані до переважної більшості суб'єктів господарювання в України У зв'язку з цим, в розглядуваному випадку ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» та ТОВ «БК «ГЕОС» перебувають у рівних умовах, а вказані ТОВ «БК «ГЕОС» обставини як скрутний фінансовий стан, нестабільна ситуація, загроза неплатоспроможності не є винятковими та такими, що утруднюють або роблять неможливими виконання рішення. Неможливість здачі в експлуатацію об'єктів будівництва, припинення фінансування виконання робіт, виникнення боргів, зобов'язань, в тому числі по заробітній платі та обов'язковим платежам - є припущеннями на можливе настання подій, які можуть і не настати. Крім того, в обґрунтування власних тверджень ТОВ «БК «ГЕОС» надало суду копію власного балансу, виходячи з огляду якого вбачається, що дебіторська заборгованість ТОВ «БК «ГЕОС» перевищує кредиторську заборгованість. Водночас, ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» також надає суду копію власного балансу (в Додатку), згідно якого вбачається також те, що дебіторська заборгованість ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» в аналогічному прядку перевищує кредиторську заборгованість. А отже, за наявності між сторонами однакових умов, надані ТОВ «БК «ГЕОС» відомості з балансу не можуть виступати перевагою над відомостями наданими з балансу ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд- 2». Зобов'язання щодо виплати заробітної плати та сплати загальнообов'язкових платежів (податків, зборів) є персональною відповідальністю відповідного роботодавця та платника податків згідно законодавства України та не може ставитися під умову або залежність від виконання інших господарських /цивільних зобов'язань такого роботодавця та платника податків. Збільшення податкового навантаження на підприємство в розмірі 933 395, 73 грн. - є необгрунтованим доводом ТОВ «БК «ГЕОС», що не підтверджується (статтями) положеннями Податкового кодексу України. Що стосується доводів ТОВ «БК «ГЕОС» про наявність загрози банкрутству, то такі доводи не обґрунтовані належними та допустимими доказами згідно розділу 5 ГПК України та ст.ЗЗ ГПК України. Що стосується посилання ТОВ «БК «ГЕОС» в якості підстави для відстрочки на Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про встановлення режимів підвищеної готовності та надзвичайної ситуації» від 26.01.2015 р. №47-р (далі - Розпорядження), то таке посилання позивач вважає необгрунтованими з огляду на таке. Відповідно змісту вказаного Розпорядження воно видане з метою координації дій державних органів влади, спрямованих на забезпечення захисту населення, територій та майна, функціонування єдиної державної системи цивільного захисту для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня соціального та воєнного характеру, яку спричинило загострення ситуації на деяких територіях України, загроза вчинення терористичних актів, та відповідно до статей 13 і 14 Кодексу цивільного захисту України. Отже, відповідн до даного Розпорядження позивач та відповідач перебувають у рівних умовах, за яких надання будь-яких переваг ТОВ «БК «ГЕОС» порушувало б загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви б/н від 05.02.2015 року (вх. № 1850/15 від 09.02.2015року) про відстрочку виконання Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2015року виходячи з наступного.

В заяві про відстрочку ТзОВ "Будівельна компанія "Геос" необхідність такої відстрочки пояснює скрутним фінансовим становищем, нестабільною ситуацією в країні та загрозою неплатоспроможності, оскільки, як стверджує заявник, задоволення вимог ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами, не можливості здачі в експлуатацію об'єктів будівництва, збільшення податкового навантаження на підприємство в розмірі 933 395,73 грн., припинення фінансування виконання робіт, виникнення боргів, зобов'язань, в т.ч. по заробітній платі та обов'язковим платежам. Крім того, на думку заявника, виникнення вказаних обставин фактично призведе до банкрутства товариства.

Доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, які б підтверджували виняткові випадки, заявник не представив. Відповідно до п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов го- cдарських судів України» від 17.10.2012 р. № 9 визначено, що підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини, зокрема, щодо юридичної особи - наявність загрози банкрутству, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, надзвичайні події.

З огляду на наведене, підставою для відстрочки є конкретні обставини, а не можливі, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а також винятковість випадку, в залежності від обставин справи. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вказані заявником у заяві про відстрочку обставини не підтверджені та не доведені належними та допустимими доказами згідно розділу 5 ГПК України.

Судом враховано ступінь вини відповідача у виникненні спору. Вина заявника у виникненні спору у розглядуваній справі № 909/993/14 є очевидною, оскільки саме внаслідок невиконання рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. у справі № 910/4236/13, що набрало законної сили, виник спір у даній справі.

Наявність інфляційних процесів в економіці держави безпосередньо пов'язано з позовними вимогами ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" до ТзОВ "Будівельна компанія "Геос" про стягнення грошових коштів згідно ст. 625 ЦК України (3% річних та індексу інфляції). За змістом ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Наведені заявником підстави для задоволення заяви в порядку ст. 121 ГПК України з урахуванням судової практики розгляду подібних заяв, суд вважає звичайними і досить розповсюдженими, а не винятковими.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання судового рішення. З матеріалів справи не вбачається того, що відсутність відстрочки виконання судового рішення унеможливить виконання такого рішення або ускладнить його виконання.

Враховуючи вищезазначене суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 ГПК України» від 12.09.1996 р. № 02-5/333 , ст. 15 Закону України № 2453-VІ "Про судоустрій України і статус суддів" ст. ст. 4-6, 33,34, 121 , ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. у задоволенні заяви б/н від 26.02.2015року (вх.2954/15 від 26.02.2015р.) Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2", вул.Тампере, 13-б, м. Київ, про колегіальний розгляд справи - відмовити.

2. у задоволенні заяви б/н від 05.02.2015 року Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2", вул.Тампере, 13-б, м. Київ (вх. № 1850/15 від 09.02.2015року) про відстрочку виконання Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2015року - відмовити.

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______Бандурка В.Ю. 26.02.2015