Постанова № 42883326, 25.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2015 р. Справа№ 910/21682/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Єлісєєв В.В., дов. від 16.06.2014 №246,

від відповідача не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Мава»

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2014

(дата підписання - 22.12.2014)

у справі №910/21682/14 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортмастер-Україна»

до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Мава»

про стягнення 653918,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортмастер-Україна» (далі - позивач) до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Мава» (далі - відповідач) про стягнення 653918,20 грн задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 596636,93 грн заборгованості, 8581,76 грн 3% річних, 57281,27 грн інфляційних втрат та 13249,99 грн судового збору.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що основний договір оренди не був укладений з вини позивача, тому відсутні підстави для повернення гарантійного платежу в сумі 596636,93 грн. Крім того, позивача не було належним чином повідомлено про слухання справи 15.12.2014.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 25.02.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 26.01.2015) позивачу - 29.01.2015 та відповідачу - 28.01.2015, долучені до матеріалів справи.

24.02.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав заперечення на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 24.02.2015 представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 - без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 182 Господарського кодексу України визначено, що за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Стаття 635 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2012 між ТОВ "Спортмастер-Україна" (орендар) та ПП "Виробничо-комерційна фірма "Мава" (орендодавцем) укладено попередній договір щодо укладення договору оренди нерухомого майна №17-04/07/2012 (далі - попередній договір), відповідно до якого, сторони зобов'язуються не пізніше 31.03.2013 за умови отримання орендодавцем свідоцтва про право власності на будівлю, документів, відповідно до п.1.1.1 цього договору та інших необхідних для передачі приміщення в оренду документів, укласти договір оренди нерухомого майна на умовах, викладених сторонами в додатку №2 до цього попереднього договору.

Згідно п. 3.2 попереднього договору на підтвердження дійсного взаємного наміру сторін щодо укладання основного договору, орендар зобов'язується сплатити орендодавцю платіж в сумі 1193273,86 грн, що за офіційним курсом української гривні до долару США на дату підписання попереднього договору дорівнює 149299,20 доларів США. Сторони погодили, що вказаний платіж орендар зобов'язаний сплатити у наступному порядку:

протягом 5 робочих днів з дати укладення попереднього договору перераховує на банківський рахунок орендодавця перший транш 596636,93 грн, що складає еквівалент 74649,60 доларів США;

не пізніше 5 робочих днів з дати підписання сторонами акта допуску до приміщення для виконання опоряджувальних робіт - другий транш 596636,93 грн, що складає еквівалент у розмірі 74649,60 доларів США станом на дату підписання цього договору.

Сторони домовились, що сума платежу повертається протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами основного договору. В разі розірвання цього договору з вини орендодавця він зобов'язується повернути платіж орендарю в повному обсязі.

Пунктом 3.3. визначено, що зобов'язання, встановлені попереднім договором припиняються, якщо основний договір не буде укладений протягом строку, визначеного п.1.1. цього договору або сторони не досягнуть згоди щодо пролонгації цього строку.

Про точну дату, місце і час нотаріального посвідчення основного договору орендодавець зобов'язаний не пізніше ніж за 10 календарних днів повідомити орендаря у письмовій формі (п.3.4 попереднього договору).

Відповідно до п. 3.6. цього договору орендар вправі розірвати попередній договір в односторонньому порядку письмово попередивши про це орендодавця зокрема у разі відмови орендодавця або неможливості укладання через відсутність документів, зазначених в п.1.1 цього попереднього договору або ухилення орендодавця від підписання основного договору в строк, зазначений в п.1.1 цього договору, якщо прострочення підписання такого основного договору складе більше 15 календарних днів тощо.

У випадку відмови від укладення чи неукладення орендодавцем основного договору відповідно до передбачених цим попереднім договором умов, крім випадків коли така відмова чи не укладення є наслідком порушення цього попереднього договору орендарем, орендодавець зобов'язаний повернути орендареві платіж, сплачений орендарем відповідно до умов цього договору у повному обсязі протягом 7 днів з дати відповідної письмової вимоги (п. 3.7 попереднього договору).

13.07.2012 позивач перерахував відповідачу перший транш в сумі 596636,93 грн, що підтверджується банківською випискою.

В зв'язку з неукладенням між сторонами основного договору, позивач 27.03.2014 направив на адресу відповідача повідомлення-вимогу №1 від 26.03.2014 вих.№03-26/2014-3, де повідомив відповідача про порушення умов попереднього договору та просив його повернути платіж в сумі 596636,93 грн.

Відповідач вимогу отримав 28.03.2014, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №0222204459218.

Однак, відповідач відповіді на вимогу не надав та 596636,93 грн не повернув.

Враховуючи, що між сторонами не було укладено основного договору у строк, який визначений у попередньому договорі (не пізніше 31.03.2013) та не було досягнуто згоди щодо пролонгації попереднього договору, звертаючи увагу на бездіяльність відповідача як орендодавця, що отримав грошові кошти, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення відповідачем позивачу 596636,93 грн.

Оскільки повернення 596636,93 грн є грошовим зобов'язанням відповідача перед позивачем, у позивача виникає право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Позивач наводить розрахунок та просить стягнути з відповідача 8679,84 грн 3% річних за період з 03.04.2014 по 26.09.2014 та 57281,27 грн інфляційних втрат з квітня 2014 року по вересень 2014 року.

Здійснивши перерахунок, суд першої інстанції вимогу про стягнення 57281,27 грн інфляційних втрат задовольнив повністю, а 3% річних - частково, в сумі 8581,76 грн, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на те, що період нарахування 3% річних починається 05.04.2014 (7 днів з дня отримання відповідачем вимогу про повернення коштів - 28.03.2014).

Доводи апеляційної скарги про те, що основний договір не укладено з вини позивача сприймаються колегією суддів критично з підставі їх недоведеності. Відповідачем не надано доказів будь-яких звернень до позивача щодо існуючих обставин та доказів законних підстав для утримання 596636,93 грн за відсутності основного договору.

Не приймаються також до уваги твердження відповідача про неповідомлення його належним чином про слухання справи 15.12.2014 (оскільки процесуальні документи слід було надсилати не на адресу м. Київ, вул. Борщагівська, 154, а на адресу м. Київ, вул. Десятинна,5, яка зазначена в попередньому договорі) з огляду на наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПП ВКФ «Мава» серії А00 №005606 місцезнаходженням відповідача є адреса м.Київ, вул. Борщагівська, 154.

Процесуальні документи надсилались судом першої інстанції саме на зазначену вище адресу місцезнаходження відповідача та були отримані представниками відповідача.

10.11.2014 представник відповідача подав до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, що свідчить про обізнаність щодо розгляду справи у суді.

Відповідач не позбавлений права отримати інформацію про хід розгляду справи та скористатись процесуальними правами згідно ст..22 ГПК України на захист своїх інтересів.

Будь-яких клопотань про зміну адреси листування суду надано не було.

Крім того, відповідач, звертаючись з апеляційною скаргою, як адресу для листування також зазначає м. Київ, вул. Борщагівська,154 та отримує за вказаною адресою процесуальні документи.

Тому, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті рішення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Мава» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 у справі №910/21682/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/21682/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.М. Ропій

Н.Ф. Калатай